Рішення № 102306030, 28.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року

справа №380/2834/21

провадження № П/380/2879/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (71010, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 14321653) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою суду від 02.03.2021 роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) в самостійні провадження

Ухвалою суду від 05.03.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (28.10.2017) та на час звільнення із військової служби (28.11.2017) у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 28.11.2017, у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням

- визнати протиправними дії та бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з відрахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, у липні 2016 року та у серпні 2017 року, передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у липні 2016 року та у серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом начальника 7 прикордонного Карпатського загону (І категорії) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.10.2017 № 272-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі п. «а» п. 1 ч. 6 ст. 26 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу». Позивач вважає, що як під час проходження військової служби, так і звільнення з неї, грошове забезпечення йому виплачено у розмірі меншому ніж законодавчо визначено. Позивач зазначив, що станом на 28.10.2017 безперервна календарна вислуга років військової служби становила 15 років. Відповідно до Додатку 25 до Постанови № 1294 для військовослужбовців встановлено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення винагороду за тривалість безперервної військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, зокрема: 1 за 15 років. Проте, всупереч зазначеному відповідач не виплатив позивачу винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби. Крім цього, зазначив, що при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні не включено щомісячну додаткову грошової допомоги при звільненні не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошової забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», яку позивач отримував щомісячно з 01.01.2016 по день виключення із списків особового складу відповідача. Також зазначив, що відповідачем не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, при здійсненні нарахування та виплати допомоги на оздоровлення у 2016 та 2017 роках.

01.04.2021 за вх. №21530 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вказує, що відповідно до постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 позивачу нараховувалась та виплачувались надбавка за кваліфікацію та винагорода за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби відповідно до вимог законодавства. Зазначив, що відповідно до п. 8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби», винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Вважає, позовні вимоги є необґрунтованими, а у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 11.05.2021 призначено судове засідання.

25.05.2021 за вх. №36956 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

27.05.2021 за вх. від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Позовні вимоги вважає обґрунтованими, просить суд позов задоволити в повному обсязі.

14.12.2021 за вх. №9444 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача щодо поновлення провадження у справі не заперечував.

Ухвалою суду від 25.05.2021зупинено провадження у справі №380/2834/21 за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання до вчинення дій до набрання законної сили судовим рішенням у справі №825/997/17, яка передана на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою суду від 28.12.2021 провадження у справі поновлено.

Сторони в засідання суду призначене на 28.12.2021 не з`явились, відповідач про причини неявки не повідомив.

З огляду на клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд ухвалив здійснювати розгляд справи на підставі зібраних доказів в порядку письмового провадження..

Суд, дослідивши письмові докази зібрані в процесі розгляду справи, встановив наступне.

Наказом начальника 7 прикордонного загону Карпатського загону (І категорії) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27.10.2017 №272-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі п. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п.1 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з урахуванням п.п. «ї» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків, визначених абзацом 2 ч.3 ст.23 цього Закону) п.1 ч.8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Наказом начальника 7 прикордонного загону Карпатського загону (І категорії) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.11.2017 №308-ос позивача виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення Львівського прикордонного загону з 28.11.2017.

Представник позивача звернувся до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) із запитами від 18.05.2020 про надання інформації та документів, у якому серед іншого просив надати довідку про нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення із зазначенням видів та дати його виплати позивачу при звільненні, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення.

У відповідь на цей запит Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) надав запитувані документи.

Як вбачається із витягу із послужного списку, ОСОБА_1 призваний на військову службу з 28.10.2002 та проходив її безперервно до виключення із списків особового складу відповідно до наказу начальника 7 прикордонного Карпатського загону (І категорії) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.11.2017 №308-ос.

Станом на 28.11.2017 безперервна календарна вислуга років військової служби позивача становила 15 років.

Відповідно до наказу №308-ос від 28.11.2017 позивачу належала до виплати одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних років служби. Однак при обчисленні такої не враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Також відповідно до карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2016-2017 роки вбачається не включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 до складу допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках.

Позивач вважає, що має право на отримання відповідних виплат, що зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №1294 від 07.11.2007 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу у високомобільних десантних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.

Додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №1294 від 07.11.2007 встановлено такий одноразовий додатковий вид грошового забезпечення як винагорода за тривалість безперервної військової служби залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1 посадовий оклад і оклад за військовим званням за 15 років, 1,5 посадових оклади і оклади за військовим званням за 20 років, 2 посадових оклади і оклади за військовим званням за 25 років, 2,5 посадових оклади і оклади за військовим званням за 30 років, 3 за 35 років і кожні наступні 5 років.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Адміністрація державної прикордонної служби України затвердила «Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» від 20.05.2008 №425. Згідно з підпунктом 3.25.1 вказаної Інструкції військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби, зокрема в таких розмірах: за 15 років безперервної календарної військової служби у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням; за 20 років безперервної календарної військової служби у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням; за 25 років безперервної календарної військової служби у розмірі 2 посадових окладів та окладів за військовим званням.

Відповідно до витягу з послужного списку позивача, останній призваний на військову службу 28.10.2002 та проходив таку безперервно до 28.11.2017. Станом на 28.11.2017 тривалість безперервної календарної військової служби позивача становила 15 років.

Суд встановив, що відповідно до особистої картки грошового забезпечення позивача за 2017 рік, інформація щодо виплати позивачу винагороди за тривалість 15 річної безперервної військової служби у розмірі посадового окладу і окладу за військовим званням, відсутня.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно не виплатив позивачу винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (28.10.2017) у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням. Для ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 28.10.2017, у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Військової частини А1108 в частині виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 та зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбаченому ч.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, з відрахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає наступне.

Згідно витягу з наказу начальника 7 прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 28.11.2017 №308-ос позивачу належала до виплати одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних років служби. З наданих відповідачем документів вбачається, що до складу грошового забезпечення з якого позивачу було здійснено обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою 889. Вказане не заперечується відповідачем.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" №889 від 22.09.2010 (далі - Постанова №889) Уряд з 1 жовтня 2010 р. встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №16 постанову Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" №889 від 22.09.2010 доповнено новою нормою, згідно з якою виплата винагороди поширюється на усіх військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування займаних ними посад.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 16.05.2019 у справі №826/11679/17 вказав таке:

"Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.

Колегія суддів враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Щодо посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 по справі №825/1138/17, від 18.07.2018 по справі 3826/5785/16 та від 03.10.2018 по справі №817/1207/17, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16.05.2019 у справі №826/11679/17 зазначала, що такі не бере до уваги, оскільки, виходячи з процесуальних механізмів забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше поставлених рішеннях Верховного Суду, за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду".

Суд також враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17, викладені у постанові від 06.02.2019, відповідно до яких до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Суд на підставі наявних в справі письмових доказів встановив, що ОСОБА_1 в період з січня 2016 року і до дати звільнення зі служби щомісяця отримував щомісячну додаткову грошову винагороду на підставі Постанови №889. Отже, для ОСОБА_1 як військовослужбовця за контрактом щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в розумінні положень статті 9 Закону №2011-ХІІ була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки: - виплачувалася щомісяця; - мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до місячного грошового забезпечення; - складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця. За таких фактичних обставин доводи відповідача про нібито тимчасовий чи одноразовий характер цієї щомісячної додаткової винагороди є надуманими та суперечать об`єктивній реальності.

При звільненні з військової служби ОСОБА_1 нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби становила 39378,75 грн.

Разом з тим, при проведенні розрахунку цієї допомоги до бази її нарахування не включена винагорода згідно Постанови №889, що визнається відповідачем.

Позивачу, як вже зазначалось, починаючи з січня 2016 року і до дати звільнення з військової служби (жовтень 2017) виплачувалась щомісяця додаткова грошова винагорода підставі Постанови №889, тому ця винагорода не може вважатись одноразовою чи такою, що носить тимчасовий характер.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, яка виплачувалась позивачу відповідно до Постанови №889.

Отже, дії відповідача щодо не включення суми щомісячної додаткової грошової винагороди підставі Постанови №889 до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислювалася та виплачувалася грошова допомога при звільненні є протиправним.

Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Львівського прикордонного загону прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні шляхом включення до складу грошового забезпечення для її обчислення сум щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі Постанови №889, та виплати перерахованої суми (з урахуванням раніше проведених виплат).

Відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача в частині виплати допомоги на оздоровлення, у липні 2016 та серпні 2017, передбаченої п.1 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889 та зобов`язати Львівський прикордонний загін нарахувати та виплатити недоплачену допомогу на оздоровлення у липні 2016 та серпні 2017 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 №889, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; -щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" №889 від 22.09.2009 (далі - Постанова №889) Уряд з 1 жовтня 2010 р. встановив військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №16 постанову Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" №889 від 22.09.2010 доповнено новою нормою, згідно з якою виплата винагороди поширюється на усіх військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) без урахування займаних ними посад.

Суд на підставі наявних в справі письмових доказів встановив, що позивачу в період з січня 2016 року і до дати звільнення зі служби (жовтень 2017 року) щомісяця отримував щомісячну додаткову грошову винагороду на підставі Постанови №889. Отже, для позивача як військовослужбовця щомісячна додаткова грошова винагорода на підставі Постанови №889 в розумінні положень статті 9 Закону №2011-ХІІ була одним із підвидів щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, оскільки: - виплачувалася щомісяця; - мала фіксований розмір у відсотковому відношенні до місячного грошового забезпечення; - складала істотну частину фактичного заробітку військовослужбовця. За таких фактичних обставин доводи відповідача про нібито тимчасовий чи одноразовий характер цієї щомісячної додаткової винагороди є надуманими та суперечать об`єктивній реальності.

Відповідач не включив суми цієї щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого у липні 2016 та серпні 2017 обчислював грошову допомогу на оздоровлення.

Отже, дії Львівського прикордонного загону щодо не включення суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислювалась та виплачувались грошова допомога на оздоровлення у липні 2016 та серпні 2017 є протиправними. Ефективним способом відновлення порушених протиправними діями Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 сум грошової допомоги на оздоровлення у липні 2016 та серпні 2017, включивши суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а сторони не подали суду доказів понесення інших видів судових витрат, то підстав для вирішення питання про їх розподіл немає.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) (71010, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 14321653) про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (28.10.2017) та на час звільнення із військової служби (28.11.2017) у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 28.11.2017, у розмірі посадового окладу та окладу за військовим званням.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 15 календарних років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, з відрахуванням раніше проведених виплат.

Визнати протиправними дії Львівського прикордонного загону (військова частина 2144) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, у липні 2016 року та у серпні 2017 року, передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.

Зобов`язати Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у липні 2016 року та у серпні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням виплачених сум.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.