Ухвала суду № 102305556, 28.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

28 грудня 2021 року м. Київ № 367/8929/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Комунального підприємства «Ірпінське земельно-кадастрове бюро»

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства «Ірпінське земельно-кадастрове бюро, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, встановивши обов`язок комунальному підприємству здійснити дії по наданню проекту договору на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки згідно клопотання від 08.10.2021 з відповідними графічним матеріалом розташування бажаної земельної ділянки, що знаходиться у межах адміністративно-територіальної одиниці (м. Ірпінь) у відповідності до генерального плану та іншої містобудівної документації, відображеній на Публічній кадастровій карті України з подальшим заключенням відповідного договору на розроблення проекту землеустрою.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області адміністративну справу ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» про зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 367/8929/21 передано на розгляд головуючому судді Пановій Г.В.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній адміністративній справі, слід зазначити наступне.

У силу положень пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір – це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Тобто, з`ясуванню підлягає підстава та обставини, за яких виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Так, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Дана правова позиція висловлена Верховним судом України від 18 липня 2018 року по справі № 815/2082/17 (адміністративне провадження №К/9901/4235/18).

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів справи, предметом позову є вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, встановивши обов`язок комунальному підприємству здійснити дії по наданню проекту договору на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки згідно клопотання від 08.10.2021 з відповідними графічним матеріалом розташування бажаної земельної ділянки, що знаходиться у межах адміністративно-територіальної одиниці (м. Ірпінь) у відповідності до генерального плану та іншої містобудівної документації, відображеній на Публічній кадастровій карті України з подальшим заключенням відповідного договору на розроблення проекту землеустрою

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що керуючись положеннями ч.3.п.7 ст.118 Закону, письмово 09.11.2021, 17.11.2021 повідомила заявою від 09.11.2021 та від 16.11.2021 орган місцевого самоврядування про протиправні та протизаконні дії (бездіяльність), щодо не розгляду клопотання та не видачі відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Позивач зауважила, що заява на розроблення проекту землеустрою була подана до землевпорядної організації без відповідного дозволу згідно норм Закону, шляхом направлення 10.11.2021 її до Комунального підприємства «Ірпінського земельно - кадастрового бюро».

Однак, директор Комунального підприємства «Ірпінського земельно-кадастрового бюро» проігнорував її заяву від 10.11.2021 та не надав проекту договору, не заключив з позивачем договір на виконання робіт щодо розроблення на її замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що порушило права ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що спір у даній справі виник у зв`язку з реалізацією позивачем свого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності у відповідності до Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» обумовлено, що документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

До одного із видів документації із землеустрою віднесено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Приписами статті 26 закону України «Про землеустрій» обумовлено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Частинами четвертою вказаної статті обумовлено, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Таким чином, відповідачем по справі є Комунальне підприємство «Ірпінське земельно-кадастрове бюро», яке в розумінні ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України не є суб`єктом владних повноважень та правовідносини, які виникли між позивачем та Комунальним підприємством «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» не виникли через виконання відповідачем управлінсько-владних функцій, оскільки взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються, у тому числі, договором і стосуються договірних правовідносин.

Суд вважає, що за предметом спору та суб`єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача у договірних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем оскаржується бездіяльність Комунального підприємства «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» щодо неукладення договору на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки згідно клопотання від 08.10.2021, зазначені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

У силу положень пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 19, 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадженняу справі № 367/8929/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії .

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір належить до юрисдикції місцевого загального суду та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Панова Г. В.