Рішення № 102305539, 28.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Київ № П/320/454/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинське»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Яготинське» (далі також - позивач, ТОВ «Яготинське», Товариство) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-307357-51.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/454/20 за вказаним позовом та цю справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з проведенням судового засідання.

Позовні вимоги Товариства обгрунтувані протиправністю сформованої контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-307357-51 (далі також - Вимога), якою позивачу визначено до сплати суму боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також - єдиний внесок) у розмірі 72 236,40 грн. Позивач вважає, що орган ДПС сформував оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки) виключно на підставі даних інформаційної системи, а не на підставі акта перевірки, за відсутності суми недоїмки та без винесення відповідного рішення про застосування штрафних санкцій. А саме сформовані (прийняті) ГУ ДФС у Київській області за результатами проведених попередньо документальних планових виїзних перевірок податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2019 № Ю-0009841304 і від 13.08.2019 № Ю-0010871304, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2019 № 0009831304 і від 13.08.2019 №0010861304 були відкликані за рішеннями ГУ ДФС у Київській області та ДПС України. Таким чином, станом на 20.09.2019 у ТОВ «Яготинське» був відсутній борг зі сплати єдиного внеску.

У подальшому, 19.02.2020 представник ТОВ «Яготинське» подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до тексту якої виклало позовні вимоги у наступній редакції: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-307357-51; 2) зобов`язати ГУ ДПС у Київській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДФС дані інтегрованої картки платника ТОВ «Яготинське», шляхом виключення боргу (недоїмки) із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 72 236,40 грн., з яких 63 994,50 грн. - недоїмка, 8 241,90 грн. - штраф, нарахованого відповідно до вимоги ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ю-307357-51. В обгрунтвання поданої заяви від 13.02.2020 вих. № 03-0004/03 представник позивача зазначив, що 03.12.2019 ГУ ДПС у Київській області сформувало та виставило Товариству нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2019 № Ю-307357-51 на суму боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 69 110,65 грн. За результатами оскарження зазначеної Вимоги від 03.12.2019 у досудовому (адміністративному) порядку ДПС України прийняло рішення від 22.01.2020 №2683/6/99-00-08-6-01-06, у тексті якого повідомило Товариство про відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2019 №Ю-307357-51 з причини погашення суми боргу самостійно платником. Із такими діями органу ДПС ТОВ «Яготинське» не погоджується з огляду на те, що ГУ ДПС у Київській області за відсутності сформованої у законному порядку заборгованості безпідставно здійснило зарахування сум коштів, сплачених товариством 27.12.2019 у розмірі 73 000,00 грн. у якості поточного платежу з єдиного внеску, в рахунок погашення протиправно утвореного боргу. У зв`язку з наведеними позивач вважає, що у даному випадку визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 № Ф-307357-51 не буде достатньо для поновлення порушених прав ТОВ «Яготинське».

Відповідно до протокольної ухвали суду від 24.02.2020 дана заява про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду по суті.

Від Головного управління ДПС у Київській області через канцелярії суду надійшли клопотання про долучення додаткових доказів (а саме витягів з інтегрованої картки платника єдиного внеску за період з 31.12.2018 по 29.02.2020) та клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки ) наразі відкликано.

Суд розглянув вказане клопотання про закриття провадження у справі по суті та протокольною ухвалою від 24.02.2020 відмовив у його задоволенні.

У зв`язку з неявкою у призначене на 13.03.2020 судове засідання обох сторін та з огляду обставину подання представником позивача через канцелярію суду заяви від 13.03.2020 про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження суд, керуючись нормами ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.11.2019 ГУ ДПС у Київській області на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформувало та надіслало на поштову адресу ТОВ «Яготинське» вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-307357-51, відповідно до якої станом на 31.10.2019 за позивачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 72 236,40 грн. (з них недоїмка - 63 994,50, грн., штрафні санкції - 8 241,90 грн.).

Зі змісту наданих відповідачем витягів з інтегрованої картки платника єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами - ТОВ «Яготинське» за 2019 рік та 2020 рік (період з 01.01.2020 по 29.02.2020) суд встановив, що 31.10.2019 до інтегрованої картки були внесені записи наступного змісту:

« 11.07.2019 (82 419.04) Донараховано єдиного внеску за актом поточного року Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для юридичної особи) №0010871304 від 13.08.2019» (код операції 3N0),

«(63994,5) Збільшено боргу по ОП нарахованого за актом у поточному році невизначений документ №? по Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для юридичної очоби) №0010871304 від 13.08.2019» (код операції 953),

« 11.07.2019 (8241,9) Донараховано ШС по єдиному внеску за актом поточного року Рішення про застосування штр. Санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску (Дод 10) №0010861304 від 13.08.2019» (код операції 3 N 6),

«(8241,9) Збільшено боргу по ШС нарахованих за актом у поточному році невизначений документ №? по Рішення про застосування штр. Санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску (Дод 10) №0010861304 від 13.08.2019» (код операції 95Р).

Зазначена у Вимозі від 05.11.2019 сума заборгованості була погашена упродовж періоду з 08.11.2019 по 06.12.2019 за рахунок сплачених ТОВ «Яготинське» сум коштів у розмірах 32 923,75 грн., 19 700,02 грн. і 24 263,20 грн.

Між тим, як свідчать подані позивачем разом з цим позовом копії документів, у період з 27.06.2019 по 04.07.2019 ГУ ДФС у Київській області здійснило документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Яготинське» (код ЄДРПОУ 00385840) з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства (в т.ч. законодавства, що регулює адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. За результатами такої перевірки був складений акт від 11.07.2019 №631/10-36-14-12/00385840, що містив висновок про порушення ПрАТ «Яготинське» вимог пп. 1 п. 2 ст. 6, ч. 1 п. 1 ст. 7, п.п. 1, 2 і 5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (а саме ПрАТ «Яготинське» не утримало та не перерахувало суму єдиного внеску, яка підлягала сплаті до бюджету за 2016 - 2018 роки, у розмірі 82 419,04 грн. (тобто, у розмірі 22% від бази нарахування єдиного внеску 374 632 грн.).

30.07.2019 ГУ ДФС у Київській області на підставі цього акта перевірки від 11.07.2019 сформувало та надіслало на адресу ПрАТ «Яготинське»:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-0009841304, відповідно до якої вимогало від платника сплатити недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 82 419,04 грн.;

- рішення №0009831304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого у зв`язку з виявленням порушення п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та за наслідком донарахування за таке порушення єдиного внеску у сумі 82 419,04 грн., застосувало до ПрАТ «Яготинське» штрафні санкції у розмірі 8 241,90 грн.

Як вбачається з тексту рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 09.09.2019 №1106/6/99-00-08-06-01, в ході розгляду скарги ТОВ «Яготинське» на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2019 № Ю-0009841304 та рішення № 0009831304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 30.07.2019 ДПС України дійшло висновку про передчасність прийняття ГУ ДФС у Київській області таких вимоги і рішення, а тому такі були відкликані Головним управлінням, про що скаржника повідомлено листом від 13.08.2019 вих. №28328/10/10-36-13-04.

Натомість 13.08.2019 ГУ ДФС у Київській області на підставі цього ж акта перевірки від 11.07.2019 сформувало та надіслало на адресу ТОВ «Яготинське»:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-0010871304, відповідно до якої вимогало від платника сплатити недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 82 419,04 грн.;

- рішення №0010861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, згідно якого у зв`язку з виявленням порушення п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та за наслідком донарахування за таке порушення єдиного внеску у сумі 82 419,04 грн., застосувало до ПрАТ «Яготинське» штрафні санкції у розмірі 8 241,90 грн.

Не погоджуючись із правомірністю вказаної Вимоги та Рішення про застосування штрафних санкцій від 13.08.2019 позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України, шляхом подання скарги від 21.08.2019 вих. №03-0011/01. За результатами розгляду такої скарги платника по суті ДПС України прийняла рішення від 20.09.2019 № 2840/6/99-00-08-06-01, яким задовольнила скаргу ТОВ «Яготинське» та скасувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ю-0010871304 і рішення № 0010861304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.08.2019. При цьому, в основу цього рішення ДПС України були покладені висновки про необґрунтованість висновків акта перевірки в частині визначення бази нарахування єдиного внеску.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч.4 і 5 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

За змістом норм ч. 4 і 5 ст 8 цього ж Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У силу норм ч. 2 і 3 ст. 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ч. 11 ст. 9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом норм ч. 2 - 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Так, за змістом положень абз. 2 п. 2 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 № 449 (в останній чинній редакціїна момент виникнення спірних правовідносин), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

За змістом п. 3 розд. VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Відповідно до п. 6 розд. VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Дослідивши подані представником відповідача витяги з інтегрованої картки платника єдиного внеску (позивача) за 2019 - 2020 роки, суд встановив, що спірна сума боргу по сплаті єдиного внеску (72 236,40 грн.), що зафіксована у Вимозі від 05.11.2019 №Ю-307357-51, виникла в результаті внесення ГУ ДФС у м. Києві 31.10.2019 до інтегрованої картки позивача записів про здійсненні податковим органом донарахування за актом перевірки від 11.07.2019 № 631/10-36-14-12/00385840, шляхом прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ю-0010871304 та рішення № 0010861304 про застосування штрафних санкцій від 13.08.2019.

Разом з тим, як вже було встановлено судом, висновки акта перевірки від 11.07.2019 №631/10-36-14-12/00385840 в частині, що стосуються визначення бази нарахування єдиним внеском, були визнані рішенням ДПС України «Про результати розглядцу скарги» від 20.09.2019 №2840/6/99-00-08-06-01 необґрунтованими, а самі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ю-0010871304 та рішення № 0010861304 про застосування штрафних санкцій від 13.08.2019 були скасовані. Також в розумінні положень п. 6 розд. VI Інструкції № 449 вказані Вимога та Рішення про застосування штрафних санкцій від 13.08.2019 вважаються відкликаними з дня прийняття ДПС України рішення від 20.09.2019 № 2840/6/99-00-08-06-01 (про що безпосередньо зазначено у тексті цього рішення про резудбтати розгляду скарги).

У контексті з наведеним суд враховує те, що станом на час виникнення спірних правовідносин порядок організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовувалась Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (даний наказ втратив чинність лише з 05.04.2021, далі - Порядок №422).

За визначенням, наведеним у п. 2 розд. І зазначеного Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Згідно з п. 3 розд. І Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 2 гл. 1 розд. ІІ Порядку №422, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

Враховуючи наведені вище положення Порядку №422 та з огляду на встановлені судом у даній справі обставини, суд дійшов висновку про відсутність у ГУ ДФС у Київській області правових підстав для внесення 31.10.2019 до інтегрованої картки платника єдиного внеску (ТОВ «Яготинське») записів про донарахування позивачу до сплати сум єдиного внеску (82 419,04 грн.) та штрафних санкцій (8 241,90 гр.) на підставі акта перевірки від 11.07.2019 №631/10-36-14-12/00385840, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ю-0010871304 та рішення №0010861304 про застосування штрафних санкцій від 13.08.2019.

В ході розгляду даної справи відповідач не подав до суду жодних доказів на підтвердження виникнення у ГУ ДПС у Київській області підстави для надіслання (вручення) платнику (позивачу) вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ю-307357-51 з переліку підстав, визначених у п. 3 розд. VI Інструкції №449.

З огляду на це суд дійшов висновку, що відповідач (як суб`єкт владних повноважень) всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів суду правомірність та обгрунтованість формування ним на адресу ТОВ «Яготинське» оспорюваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ю-307357-51, а тому суд вважає за необхідне визнати таку Вимогу протиправною.

Також суд, попри наявність за даними інтегрованої картки платника єдиного внеску (позивача) за 2019 рік інформації про погашення суми боргу, визначеного у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 №Ю-307357-51, вбачає підстави для скасування такої Вимоги, оскільки зарахування сплачених ТОВ «Яготинське» коштів в оплату поточних платежів з єдиного внеску в рахунок протиправно утвореного боргу (82 419,04 грн.) відбулося незаконно.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо коригування даних інтегрованої картки платника єдиного внеску суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень п. 2 розд. VI Порядку №422, первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, зокрема є: відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @В та @Е; рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов`язання та пені / сума єдиного внеску; рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження.

У разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.

У разі погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) у спосіб, інший ніж надходження коштів, таке погашення здійснюється згідно з черговістю його виникнення: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника єдиного внеску та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі № 805/4374/15-а.

Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

У даному випадку, як свідчать наявні у справі витяги з інтегрованої картки, факти нарахувань 31.10.2019 в інтегрованій картці позивача до сплати спірних сум недоїмки та штрафних санкцій безпосередньо вплинули на стан розрахунків платника по єдиному внеску, а саме: шляхом зменшення облікованої в інтегрованій картці станом на 31.10.2019 переплати (18 424,54 грн.), що у подальшому зумовило формування та обліку впродовж періоду з 31.10.2029 по 27.12.2019 боргу по сплаті єдиного внеску та прострочення товариством граничних термінів сплати поточних платежів з єдиного внеску.

Пунктом п`ятим розд. І Порядку № 422 передбачалося, що при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Аналогічні положення містить нині діючий Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5.

В силу норм п.п. 3, 4 і 6 ч. 2, абз. 1 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведені процесуальні норми та виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для захисту прав та інтересів позивача, шляхом: визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області в частині нарахування 31.10.2019 в інтегрованій картці платника єдиного внеску - ТОВ «Яготинське» сум недоїмки (84 419,04 грн.) та штрафної санкції 98 241,90 грн.), шляхом внесення відповідних записів, та відповідно шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити вказані записи з інтегрованої картки платника єдиного внеску (позивача).

В частині 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 цього ж Кодексу).

За змістом наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 13.01.2020 № 9 і №10, від 14.02.2020 № 51 підтверджено, що Товариство під час звернення до суду із цим позовом сплатило судовий збір у загальному розмірі 4 204 грн. Враховуючи наведені процесуальні норми, а також обсяг заявлених та фактично задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у зазначеній суми повністю за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 132, 139, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 05.11.2019 № Ю-307357-51.

3. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області в частині нарахування в інтегрованиій картці платника єдиного внеску - Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинське» сум недоїмки у розмірі 82 419,04 грн. (дата нарахування 31.10.2019) та штрафної санкції у розмірі 8 241,90 грн. (дата нарахування 31.10.2019).

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС, шляхом виключення з інтегрованої картки платника єдиного внеску - Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинське» за період 31.10.2019 наступних записів: «11.07.2019 (82 419,04) Донараховано єдиного внеску за актом поточного року Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для юридичної особи) №0010871304 від 13.08.2019» (код операції 3N0); «(63994,5) Збільшено боргу по ОП нарахованого за актом у поточному році невизначений документ №? по Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для юридичної очоби) № 0010871304 від 13.08.2019» (код операції 953); «11.07.2019 (8241,9) Донараховано ШС по єдиному внеску за актом поточного року Рішення про застосування штр. Санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску (Дод 10) №0010861304 від 13.08.2019» (код операції 3N6); «(8241,9) Збільшено боргу по ШС нарахованих за актом у поточному році невизначений документ №? по Рішення про застосування штр. санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску (Дод 10) № 0010861304 від 13.08.2019» (код операції 95Р).

5. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинське» (код ЄДРПОУ 00385840, адреса місцезнаходження: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 34) документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 4 204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.