Рішення № 102305306, 29.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року Київ № 320/8029/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської районної ради про визнання протиправними та скасування рішень та про поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся з позовом до Вишгородської районної ради VІІІ скликання (далі – відповідач), в якому позивач, з урахуванням позовної заяви в редакції від 04.08.2021 просив суд: визнати протиправними та скасувати рішення Вишгородської районної ради VІІІ скликання від 01.07.2021 за №№ 114-10-VІІІ «Про обрання головуючого на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 115-10-VІІІ «Про обрання тимчасового складу Лічильної комісії на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 117-10-VІІІ «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування депутатів Вишгородської районної ради VІІІ скликання за питання про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 118-10-VІІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 119-10-VІІІ «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 120-10-VІІІ «Про обрання голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання» від 01.07.2021 та поновити ОСОБА_1 на посаді голови Вишгородської районної ради з 01.07.2021.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність низки рішень відповідача, і як наслідок, безпідставне припинення його повноважень як голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання.

Позивач вказує, що 01.07.2021 під час засідання десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VIII скликання була оголошена перерва у відповідності до пункту 2 статті 6 Регламенту Вишгородської районної ради VIII скликання. Однак, певна група депутатів продовжила засідання самостійно в порушення пунктів 6, 12, 19, 20 Регламенту Вишгородської районної ради VIII скликання. Вказує, що оскільки десята чергова сесія Вишгородської районної ради VIII скликання офіційно не була продовжена головою ради або його заступником, всі рішення прийнятті з порушенням вимог частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частини першої статті 12, статей 19 та 20 Регламенту Вишгородської районної ради VIII скликання.

Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

24.09.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатковими матеріалами.

Відповідач позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи наступним. Оскільки, після перерви електронна система для голосування «Рада» була згорнута, депутати вимушені були продовжувати засідання в режимі «ручного голосування». Вказує, що члени Лічильної комісії не повідомили про свій намір достроково покинути пленарне засідання та причини таких намірів. У зв`язку з цим, більше половини складу депутатів вирішили продовжувати сесію. Враховуючи той факт, що члени Лічильної комісії до перерви були присутні у сесійній залі, а після перерви разом з головою, заступником та частиною депутатів районної ради самоусунулись від виконання своїх обов`язків, депутати обрали головуючого та тимчасовий склад Лічильної комісії на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради.

Відповідач також зазначає, що головуючим (уточ. – позивачем по справі) в порушення статті 6 Регламенту Вишгородської районної ради VIII скликання не було поставлено на голосування питання щодо зміни порядку проведення пленарного засідання, оголошення додаткової перерви чи проведення пленарного засідання впродовж кількох днів (або іншого періоду). У відзиві на позовну заяву також звертається увага, що позивач взагалі не обґрунтував протиправність дій депутатів та не надав доказів неправомірності таких дій.

01.10.2021 від відповідача надійшли додаткові докази по справі.

18.10.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, а відповідь на відзив надійшла до суду лише 04.11.2021. Позивач вважає, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично підтвердив обґрунтованість позовних вимог позивача. Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив спростовує твердження позивача щодо порушення порядку проведення сесії після оголошеної перерви і прийняття оскаржуваних рішень.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.07.2021 відбулось пленарне засідання десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VIII скликання (далі – Вишгородська РР).

Згідно з протоколом десятої чергової сесії Вишгородської РР (частина 1) на засіданні були присутні 38 депутатів із 42 депутатів загально складу.

На засіданні було затверджено порядок денний «за основу». Головуючий доручив подальше ведення засідання заступнику голови ради ОСОБА_3 .

У подальшому, ставились на обговорення питання про внесення до порядку денного додаткових питань. Всі пропозиції було відхилено.

Головуючим оголошено перерву.

Після перерви депутати не змогли зібратись на продовження пленарного засідання у зв`язку з тим, що до виконавчого апарату Вишгородської РР надійшло повідомлення про замінюванням адмінбудівлі, у якій відбувалось засідання сесії.

Після обстеження адмінбудівлі, поліція надала дозвіл повернутися працівникам на свої робочі місця. Депутати отримали можливість продовжити засідання. Проте, система «Рада» у зв`язку з форс-мажорними обставинами була згорнута, подальшу роботу довелось б продовжувати в режимі «ручного голосування».

Як вбачається з протоколу десятої чергової сесії Вишгородської РР (частина 2), засідання сесії розпочалось о 13 годині 45 хвилин.

Для встановлення кворуму результатів голосування необхідна була Лічильна комісія. У зв`язку з тим, що членів Лічильної комісії в залі не було, головуючим (уточ. – ОСОБА_3 ) було оголошено перерву. Після оголошеної перерви головуючий та заступник залишили зал засідань.

Після цього ОСОБА_4 - депутат районної ради повідомив присутніх про наявність кворуму для продовження подальшої роботи засідання ради та у зв`язку з неможливістю виконання своїх функцій головою та заступником голови районної ради і відсутністю Лічильної комісії у повному складі, на підставі абзацу 1 частини першої статті 12 та частини четвертої статті 13 Регламенту Вишгородської РР запропонував головам депутатських фракцій зібратися з метою обрання кандидатури головуючого та тимчасової Лічильної комісії для можливості продовження роботи сесії.

ОСОБА_5 – депутат районної ради повідомила, що головами фракцій запропоновано обрати головуючим для проведення чергової десятої сесії ОСОБА_4 та включити до тимчасового складу Лічильної комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Питання про обрання головуючого на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VIІI скликання поставлено на голосування.

Головуючим на засіданні обрано ОСОБА_4 .

Після цього головуючий (уточ. – ОСОБА_4 ) поставив питання про обрання тимчасового складу Лічильної комісії на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської РР.

Після цього була оголошена перерва для організаційного засідання тимчасової лічильної комісії.

Після перерви за результатами організаційного засідання тимчасової Лічильної комісії Вишгородської РДА (протокол № 1) головою Лічильної комісії обрано ОСОБА_6 , заступником голови лічильної комісії обрано ОСОБА_8 , секретарем лічильної комісії обрано ОСОБА_7 .

Головуючим було внесено пропозиції щодо доповнення порядку денного питанням: про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування депутатів Вишгородської РДА за питання про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської РР; про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської РР; про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання голови Вишгородської РР; про обрання голови Вишгородської РР; про виключення питань з першого по дванадцяте включно з порядку денного засідання чергової десятої сесії Вишгородської РР; про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_9 з посади заступника голови Вишгородської РР; про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_9 з посади заступника голови Вишгородської РР; про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання заступника голови Вишгородської РР; про обрання заступника голови Вишгородської РР; про виключення додаткових питань з порядку денного засідання сесії Вишгородської РР, включених у порядок денний до оголошення обідньої перерви; про затвердження порядку денного чергової десятої сесії Вишгородської РР в цілому з урахуванням внесених пропозицій на голосування.

В подальшому було затверджено порядок денний в цілому, з урахуванням внесених пропозицій.

Після цього почався розгляд питань порядку денного.

Як вбачається з протоколу десятої чергової сесії Вишгородської РР (частина 2) в подальшому було ухвалено низку рішень: про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування депутатів Вишгородської районної ради VIІІ скликання за питання про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІII скликання; про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІII скликання; про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання голови Вишгородської районної ради VІII скликання; про обрання голови Вишгородської районної ради VIІІ скликання ОСОБА_10 ; про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування депутатів Вишгородської районної ради VIІІ скликання за питання про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_9 з посади заступника голови Вишгородської районної ради VІII скликання; про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_9 з посади заступника голови Вишгородської районної ради VІII скликання; про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання заступника голови Вишгородської районної ради VІII скликання; про обрання заступника голови Вишгородської районної ради VIІІ скликання ОСОБА_11 .

Оскільки під час прийняття оскаржуваних рішень, грубо порушено процедуру їх прийняття, що свідчить про їх неправомірність, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування (в частині, що порушує його права), поновлення його на посаді голови Вишгородської РР, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У контексті спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із прийняттям відповідачем оспорюваних рішень, суд зауважує, що прийняття таких рішень є законодавчо передбаченим правом ради, реалізація якого має відбуватись у порядку та спосіб, визначені законом.

Прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень голови районної ради у випадках, передбачених законом, належить до виключних повноважень відповідної ради.

Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати перевірку роботи голови районної ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих їм повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень голови районної ради.

Втім, здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, в межах встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови районної ради, має відбуватись з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури, як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Отже спірні рішення відповідача підлягають перевірці адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності їх прийняття.

Надання районній раді повноважень на дострокове припинення повноважень голови ради не означає, що реалізація цього права нічим не обмежена. Дострокове припинення повноважень голови районної ради стосується засад місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ґрунтуються на принципі виборності. Дострокове припинення повноважень голови районної ради є крайнім заходом реагування на його діяльність і для того, щоб виносити на голосування і приймати таке рішення повинні бути наявні вагомі причини (мотиви) і об`єктивні обставини, які в сукупності вказують на те, що подальше його перебування на службі є неможливим (недоцільним) та\або таким, що негативно позначається на діяльності ради. Ці ж мотиви і обставини мають міститися у рішенні органу місцевого самоврядування, зі змісту якого має бути зрозуміло, що саме спонукало до його прийняття.

У зв`язку із цим, спірні рішення відповідача мають бути перевірені судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності та обґрунтованості його прийняття, що і досліджується в межах розгляду цієї справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд зазначає таке.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає, зокрема, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.

Згідно із частиною першою статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною четвертою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Згідно із частиною шостою статті 46 Закону № 280/97-ВР у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради. У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до частини сьомої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Згідно із частиною дев`ятою статті 46 Закону № 280/97-ВР, у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Частиною десятою статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону № 280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

Частиною четвертою статті 55 Закону № 280/97-ВР визначено, що у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 55 Закону № 280/97-ВР.

Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради.

Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради.

Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Згідно із частиною другою статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29, 31 статті 43, статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

При цьому, частиною п`ятнадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Отже, Законом № 280/97-ВР чітко передбачено, що регламентом районної ради можуть бути врегульовані порядок проведення першої сесії ради, обрання голови та заступника, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовка і розгляд питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії.

Так, частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 8 Регламенту Вишгородської районної ради VIІI скликання, затвердженого рішенням районної ради від 16.12.2020 № 16-02-VIІI (далі – Регламент) закріплено порядок скликання сесії.

Так, сесії ради скликаються головою ради, а в разі його відсутності або за його дорученням заступником голови ради.

Сесія ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як третини депутатів від загального складу ради.

У разі немотивованої відмови голови ради скликати сесію на вимогу третини депутатів та у випадках, якщо сесія не скликається головою ради у строки, передбачені законодавством та цим Регламентом (за виключенням випадків коли пропозиції про скликання вважаються такими, що не подавалися, як це зазначено у частині третій цієї статті), або у зв`язку з неможливістю скликати сесію головою ради, сесія скликається заступником голови ради у порядку, визначеному цим Регламентом.

У разі, якщо посадові особи, зазначені у частинах першій і четвертій цієї статті, у двотижневий термін не скликають сесію на вимогу депутатів (за виключенням випадків коли пропозиції про скликання вважаються такими, що не подавалися, відповідно до частини третьої цієї статті), сесія може бути скликана ініціаторами, які зазначені у частині другій цієї статті. В такому випадку ініціатори скликання сесії після закінчення двотижневого терміну, зазначеного у частині третій цієї статті, повинні повідомити про скликання сесії, а також забезпечити депутатів документами та матеріалами з питань порядку денного у порядку встановленому у статті 9 цього Регламенту.

Відповідно до частини першої статті 12 Регламенту сесію ради (крім першої) відкриває, веде і закриває голова ради. За відсутності голови ради або за його дорученням засідання сесії ради веде заступник голови ради. У разі неможливості виконання ними зазначених функцій, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликано сесію, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради один з депутатів ради.

Отже, з урахуванням того, що сесія була скликана головою ради ОСОБА_1 , саме він або його заступник за дорученням голови мали право на ведення десятої чергової сесії Вишгородської РР. Введення ж сесії одним з депутатів ради дозволяється лише у випадку, коли така сесія була скликана з ініціативи групи депутатів.

Тим більше, ані з протоколу десятої чергової сесії Вишгородської РР (частина 2), ані з інших матеріалів справи та відкритих джерел не вбачається, у якому порядку і на підставі яких норм Закону № 280/97-ВР та Регламенту головуючим на засіданні було обрано ОСОБА_4 , враховуючи, що електронна система для голосування «Рада» була згорнута, а члени Лічильної комісії Вишгородської РР були відсутні.

Підсумовуючи викладене, лише ці обставини вказують на протиправність прийнятих рішень Вишгородської РР після оголошеної перерви.

Окремо суд звертає увагу на процедурні моменти ведення сесії.

Так, абзацами 7-10 частини першої статті 12 Регламенту встановлено, що після підтвердження головуючим правомочності пленарного засідання ради затверджується порядок денний пленарного засідання.

Проєкт порядку денного пленарного засідання ради, сформований відповідно до вимог цього Регламенту, обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депутатів від загального складу депутатів ради.

Після затвердження порядку денного пленарного засідання ради головуючий на засіданні пропонує порядок роботи пленарного засідання.

Порядок роботи пленарного засідання регулює питання тривалості пленарного засідання, час перерви та інші питання, що стосуються організації роботи конкретного пленарного засідання ради.

Пленарне засідання ради веде головуючий на сесії. Головуючий: відкриває, закриває, неупереджено і толерантно веде пленарні засідання сесії, оголошує перерви (частина друга статті 12 Регламенту).

Частинами другою та третьою статті 6 Регламенту закріплено, що пленарні засідання ради починаються о 10-ій і закінчуються не пізніше 18-ої години. Обідня перерва встановлюється з 12-ої до 13-ої години. Через кожні наступні 2 (дві) години роботи сесії оголошується перерва на 20 хвилин.

У разі необхідності, за рішенням ради, зазначений порядок проведення пленарного засідання може бути змінено. Зазначене рішення приймається простою більшістю голосів депутатів щодо порядку конкретного пленарного засідання за пропозицією головуючого на пленарному засіданні або депутатів.

У разі необхідності, у порядку щодо прийняття рішення, визначеному другим абзацом частини другої цієї статті, рада може прийняти рішення про проведення пленарного засідання впродовж кількох днів (або іншого періоду), а також про оголошення перерви у пленарному засіданні для опрацювання документів, проведення консультацій, засідань комісій, депутатських фракцій, запрошення посадових осіб або з інших підстав.

Проаналізувавши вищенаведені норми, враховуючи, що електронна система для голосування «Рада» була згорнута, члени Лічильної комісії були відсутні після повернення депутатів до сесійної зали (уточ. – о 13.45), оголошення ОСОБА_3 перерви без рішення ради не визнається судом тією обставиною, яка б дозволила подальше ведення засідання десятої чергової сесії Вишгородської РР іншим депутатам.

Відповідно до частини п`ятої статті 23 Регламенту пропозиції про відкликання голови ради можуть вноситися не менш як третиною депутатів від загального складу ради.

У разі, коли питання про відкликання голови ради розглядається не у зв`язку з його заявою, засідання веде заступник голови ради.

При цьому рада заслуховує: доповідь уповноваженого представника від депутатів і відповіді доповідача на запитання (якщо питання про відкликання порушено за ініціативою депутатів); співдоповідь тимчасової комісії ради, якщо вона створювалась з цього питання; виступ голови ради про його діяльність на цій посаді; відповіді голови ради на запитання.

Депутати мають право ставити запитання, висловлювати думку щодо діяльності голови ради як посадової особи.

Рішення про відкликання голови ради приймається: шляхом відкритого голосування, якщо відкликання голови ради здійснюється з поданням особистої заяви; шляхом подачі бюлетенів для таємного голосування, коли питання про відкликання розглядається не за його власною ініціативою.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2021 за вхідним № 139/04-02 було зареєстровано пропозицію про відкликання голови ради.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що оскільки питання про відкликання голови ради не було включено до порядку денного, а голова ради та його заступник без зазначення причин залишили сесійну залу, тому депутати у законний спосіб самостійно прийняли рішення про звільнення з посади голови ради.

Водночас, суд звертає увагу, що в силу вимог частини третьої статті 16 Регламенту пропозиції, внесені пізніше терміну, зазначеного у частині другій цієї статті (уточ. – за 10 робочих днів до пленарного засідання), або безпосередньо при розгляді проєкту порядку денного на сесії, можуть включатися до порядку денного у тому випадку, якщо вони були попередньо розглянуті відповідними органами ради. При цьому заслуховується повідомлення ініціаторів пропозиції про виконану підготовчу роботу, готовність проєктів документів та можливість надання їх депутатам, а також заслуховується виступ з цього питання уповноваженого представника відповідної постійної комісії, районної державної адміністрації тощо.

Як вбачається з протоколу десятої чергової сесії Вишгородської РР (частина 1) така пропозиція для включення до порядку денного сесії до перерви не ставилась на обговорення.

У зв`язку із цим, суд доходить висновку, що відповідач в частині дотримання процедури відкликання голови ради з посади також не довів правомірності своїх дій та прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Регламенту у разі відсутності необхідної кількості членів комісії за пропозицією голови комісії або головуючого на сесії сесія може приймати рішення про введення до складу комісії тимчасових членів з числа депутатів. При цьому сесія приймає рішення про строк повноважень тимчасових членів комісії.

Так, на засіданні десятої чергової сесії Вишгородської РР після оголошеної перерви було прийнято рішення № 115-10-VIII «Про обрання тимчасового складу Лічильної комісії на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VIII скликання».

Однак, оскільки суд дійшов висновку про протиправність продовження десятої чергової сесії Вишгородської РР, скликаною головою ради Анісімовим А.Є. і обрання головуючим на засіданні ОСОБА_4 , всі рішення, прийнятті на цьому засіданні (частина 2 протоколу) також є протиправними і підлягають скасуванню.

До аналогічних висновків суд дійшов і щодо рішень Вишгородської РР від 01.07.2021 за №№ 117-10-VІІІ «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування депутатів Вишгородської районної ради VІІІ скликання за питання про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 118-10-VІІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 119-10-VІІІ «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»; 120-10-VІІІ «Про обрання голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання».

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю.

Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. У свою чергу, рішення суду про поновлення на посаді завжди носить зобов`язальний характер.

Отже, визнання протиправним та скасування рішення № 118-10-VІІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання» від 01.07.2021, тягне за собою поновлення позивача на посаді голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання, оскільки відновить становище, яке існувало до ухвалення такого рішення.

За наведених обставин суд доходить висновку, що рішення про дострокове припинення повноважень голови прийняте з порушенням встановленої процедури, у зв`язку із чим підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді голови районної ради.

Водночас, позивач просить суд поновити його на посаді з 01.07.2021 (останній день на посаді). У зв`язку із цим, суд частково задовольняє позовні вимоги, оскільки поновлення на посаді відбувається з наступного дня після звільнення (припинення повноважень), тобто з 02.07.2021.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540 гривень, що підтверджується квитанцією № 79504 від 05.08.2021. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати рішення Вишгородської районної ради VІІІ скликання від 01.07.2021:

№ 114-10-VІІІ «Про обрання головуючого на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VІІІ скликання»;

№ 115-10-VІІІ «Про обрання тимчасового складу Лічильної комісії на час проведення десятої чергової сесії Вишгородської районної ради VІІІ скликання»;

№ 117-10-VІІІ «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування депутатів Вишгородської районної ради VІІІ скликання за питання про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»;

№ 118-10-VІІІ «Про дострокове припинення повноважень та звільнення ОСОБА_2 з посади голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»

№ 119-10-VІІІ «Про затвердження зразка бюлетеня для таємного голосування щодо обрання голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання»;

№ 120-10-VІІІ «Про обрання голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання».

Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Вишгородської районної ради VІІІ скликання з 02.07.2021.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В частині поновлення на посаді рішення суду допустити до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 4540, 00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської районної ради (код ЄДРПОУ: 04054783; місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, пл. Шевченка, буд. 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.