Рішення № 102305241, 29.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Справа № 280/9806/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Прус Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

1) визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000762-0431-0832 від 17.09.2020 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 20 697,45 грн., який підлягає сплаті позивачем;

2) визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000761-0431-0832 від 17.09.2020 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 14 840,23 грн., який підлягає сплаті позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік вже нараховувалося відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0050544-5605-0832 від 24.06.2020, яке скасовано за результатами процедури адміністративного оскарження. Крім того наголошує, що об`єкт нерухомості, на який нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є виробничою будівлею (будівлі промисловості код 125), яке використовується позивачем у господарській діяльності з ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення, отже відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 23.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 15.11.2021.

08.11.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про незгоду із заявленими позовними вимогами та вказує, що згідно баз даних ДПС України у власності позивача перебуває нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1417,1 кв.м., дата державної реєстрації права власності – 21.04.2011. На підставі наведених даних у автоматичному режимі засобами 1С «Податковий блок» було сформовано податкове повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік від 24.06.2020 №0050544-5605-0832. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 скасовано рішенням ДПС України №3984/К/990006020409 від 16.09.2020 як таке, що підлягає перерахунку у зв`язку з невідповідністю даних загальної площі об`єкту (дані ІС «Податковий блок - 1417,1 м.кв., дані реєстру речових прав - 1422,5 м.кв.). По суті справи питання, зазначені у скарзі, не розглядались. На виконання рішення ДПС України №3984/К/990006020409 від 16.09.2020 року відповідачем скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 та складено нові податкові повідомлення-рішення 0000761-0431-0832 від 17.09.2020 на суму 14840,23 грн.(за період після зміни площі) та 0000762-0432-0832 від 17.09.2020 на суму 20697,45 грн. (за період до зміни площі). Зазначає, що підстави для застосування вимог підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України є за умови, що об`єкт нерухомості, який належить, зокрема, фізичній особі, використовується у господарській діяльності такої особи (з урахуванням видів діяльності за КВЕД), за функціональним призначенням, тобто для виготовлення промислової продукції будь-якого виду. Звертає увагу, що згідно з даними ІС «Податковий блок» виробнича будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , не використовується позивачем в господарській діяльності, оскільки не надано відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. Також, враховуючи вид діяльності позивача КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, позивачем не надано інформації, що зазначений комплекс будівель та споруд не здається в оренду, лізинг, позичку. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.11.2021 замінено відповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663), відкладено підготовче засідання на 09.12.2021, задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 09.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021.

Учасники справи у судове засідання 22.12.2021 не з`явились, про дату час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Зокрема, на адресу позивача рекомендованою кореспонденцією направлено судову повістку за адресою, вказаною в позовній заяві, яка повернулась за зворотною адресою з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 3 та 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Враховуючи відсутність позивача за адресою, вказаною ним в позові, позивач вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 12.07.2000, дата запису: 27.10.2004, номер запису: 21010170000000879, видами діяльності за КВЕД є: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 56.29 Постачання інших готових страв; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік, в розмірі 35481,35 грн.

Податкове зобов`язання визначено щодо нерухомого майна – нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи із загальної площі об`єкту 1417,1 кв.м.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2020 №0050544-5605-0832, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України №3984/К/990006020409 від 16.09.2020, скаргу позивача задоволено, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 – скасовано. В якості підстав для винесення рішення зазначено, що Верховним судом України у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів касаційного адміністративного суду постановою від 17.02.2020 (справа №820/3556/17) вирішено частково відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 15.05.2018 №806/2461/17 та встановлено, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливо у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду). Як свідчать обставини справи, скаржник є фізичною особою-підприємцем з видами діяльності: допоміжне обслуговування наземного транспорту, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; ремонт і технічне обслуговування машин; оптова торгівля фруктами тощо. Відповідно до облікових даних скаржник не використовує виробничу будівлю в господарській діяльності. Проте, ГУ ДПС у Запорізькій області листом від 13.08.2020 №4223/8/08-01-33-01-08 повідомлено, що при винесенні ППР ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 не враховано дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких скаржник є власником виробничої будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1422,5 кв.м, замість 1417,1 кв.м, тому сума податку на нерухоме майно підлягає перерахунку.

На виконання Рішення ДПС України №3984/К/990006020409 від 16.09.2020 відповідачем скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 та складено нові податкові повідомлення- рішення:

- №0000761-0431-0832 від 17.09.2020, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік на суму 14840,23 грн.(за період після зміни площі );

- №0000762-0432-0832 від 17.09.2020, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік на суму 20697,45 грн. (за період до зміни площі).

Крім того, 05.10.2020 позивачем подано до Запорізького окружного адміністративного суду позов до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми від 24.06.2020 №0050544-5605-0832.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2020 по справі №280/7030/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 17.09.2020 №0000761-0431-0832 та№0000762-0431-0832, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

В постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 сформовано правовий висновок, відповідно до якого визначено, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

За положеннями підпункту 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником виробничої будівлі інв.№ЗП-024 літ.Д, що розташована за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вулиця Індустріальна, будинок 59, загальною площею 1422,5 кв.м. (дата державної реєстрації права власності – 21.04.2011, загальна площа до 22.08.2019 - 1417,1 кв.м).

Відповідно до Технічного паспорту на виробничу будівлю літ.Д інв.№ЗП-024 від 03.07.2019, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Індустріальна, 59, призначення приміщення – промисловість.

Разом з тим, позивачем не надано доказів використання вказаної будівлі за функціональним призначенням.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на види господарської діяльності, які він має право здійснювати (ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення), як на підставу для визнання факту використання будівлі промисловості для промислового виробництва, та зазначає, що визначальним в даному випадку є те, які види діяльності фактично здійснювались підприємцем у податковому періоді, та чи використовувалась ним будівля промисловості за призначенням у такій діяльності.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2019 рік, у звітному періоді ФОП ОСОБА_1 декларував доходи від здійснення підприємницької діяльності лише за КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. Інші види діяльності, в тому числі ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, у 2019 році позивачем не здійснювались, доходи, отримані від здійснення діяльності з промислового виробництва, не декларувались.

Матеріали справи не містять будь-яких належних доказів на підтвердження використання виробничої будівлі літ.Д інв.№ЗП-024, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Індустріальна, 59, за функціональним призначенням у 2019 році.

Таким чином, не доведення факту використання будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для промислового виробництва у 2019 році, виключає можливість застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, у зв`язку з чим, підстави для скасування оскаржуваних податкових-повідомлень рішень відсутні.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що податковий борг є узгодженим у зв`язку з неповідомленням його про рішення, прийняте контролюючим органом за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832, з таких підстав.

Відповідно до пунктів 56.8 та 56.9 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до пункту 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Суд зазначає, що правомірність податкового повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 та/або рішення, прийнятого за результатами його адміністративного оскарження, не охоплюється предметом доказування у даній справі.

Крім того, як встановлено судом, Державна податкова служба України прийняла рішення за результатами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832, яке направлено позивачу поштою з повідомленням про вручення, а тому підстави для застосування наслідків, визначених статтею 56 ПК України, відсутні.

Суд звертає увагу, що рішення, прийняте за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832, покладено в основу висновків суду при закритті провадження у справі №280/7030/20, отже про результати адміністративного оскарження позивач був обізнаний під час розгляду справі №280/7030/20, а тому твердження позивача про те, що він до теперішнього часу не повідомлений про прийняте рішення за його скаргою, не відповідає фактичним обставинам.

Також суд враховує, що рішенням ДПС України №3984/К/990006020409 від 16.09.2020 податкове повідомлення-рішення від 24.06.2020 №0050544-5605-0832 скасовано не у зв`язку із задоволенням скарги позивача по суті викладених у ній аргументів, а у зв`язку з неправильним визначенням контролюючим органом суми належного до сплати податкового зобов`язання, а тому, скарга позивача не може вважатись задоволеною.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29.12.2021.

Суддя М.О. Семененко