Ухвала суду № 102305083, 29.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

29 грудня 2021 рокум. Ужгород№ ЗП/260/130/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в особі представника – адвоката Холмогорової Лариси Василівни про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4 код ЄДРПОУ 41284929), в особі представника – адвоката Холмогорової Лариси Василівни (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 51) із заявою про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви, якою просив суд: "1. Забезпечити позов, шляхом заборони відповідачу ОСОБА_1 здійснювати будь-які будівельні роботи без належним чином оформленого права на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що 26 травня 2021 року Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва було створено та видано будівельний паспорт забудовнику ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Будівельний паспорт видавався на підставі документу, що засвідчує право власності на земельну ділянку - Державний акт № ЯЕ № 451620 від 30 липня 2008 року Кадастровий номер: 2110100000:01:002:0140. 20 вересня 2021 року за № 246/15.01-14 начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю було рекомендовано ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи та виконати вимоги будівельного паспорта щодо розгляду проектної пропозиції на архітектурно-містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, погодити її в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та з органом охорони культурної спадщини Департаменту культури, національностей релігій Закарпатської ОДА. 20 вересня 2021 року за № 247/15.01-11 одночасно, начальником управління державного архітектурно-будівельного контролю було направлено листа в Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА про проведення перевірки дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_1 та перевірити наявність погодження проектної пропозиції з органом охорони культурної спадщини Департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА. 26 жовтня 2021 року Департаментом культури, національностей та релігій Закарпатської ОДА було винесено припис забудовнику ОСОБА_1 у зв`язку із проведенням будівельних робіт без дозволу відповідних органів культурної спадщини та зобов`язано: негайно припинити будівельні роботи, погодити у відповідних органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень та отримати відповідні дозволи. Заявник вказує, що забудовником ОСОБА_1 припис виконано не було. 10 листопада 2021 року № 512 Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради прийнято рішення про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки та повідомлення про початок будівельних робіт по АДРЕСА_1 . Проте, будівельні роботи по АДРЕСА_1 "в" проводяться на теперішній час, незважаючи на відсутність документів. Окрім того, якщо не припинити проведення будівельних робіт, то сусідній будинок, який вже має зсув може бути зруйнованим. Як зазначає заявник, вищенаведені обставини є підставою для звернення до гр. ОСОБА_1 з відповідним позовом про зобов`язання відповідача привести земельну ділянку у попередній стан, відповідно до цільового призначення, але на даний момент необхідно негайно припинити проведення будівельних робіт по АДРЕСА_1 , що і зумовило звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки ОСОБА_1 проводить земляні роботи без дозволу в зоні охорони пам`яток місцевого значення в історичному ареалі м. Ужгорода.

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи.

У зв`язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали, що подані заявником, суд вважає, що така не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється, а також із особою позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника) або покладення додаткового обов`язку.

Заявник, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову просить зокрема, заборони відповідачу – фізичній особі ОСОБА_1 здійснювати будь-які будівельні роботи без належним чином оформленого права на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.

Тобто ці порушення повинні впливати на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до наведених норм, можна дійти висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Статтею 151 частинами 1, 2 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Таким чином, суд застосовує такий інститут як забезпечення адміністративного позову, лише у справах за зверненнями фізичних чи юридичних осіб до суб`єктів владних повноважень у зв`язку із здійсненням ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На думку суду Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради не є, у даному випадку, суб`єктом ініціювання вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Оскільки забезпечення адміністративного позову за клопотанням суб`єкта владних повноважень суперечить завданням адміністративного судочинства, що передбачено статтею 2 КАС України, то у задоволенні заяви позивача щодо забезпечення адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити представнику Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Є. Гаврилко