Рішення № 102304980, 23.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/6111/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Шестак Н.В.,

за участю сторін:

позивач: Приватне підприємство "ВЕНТСТАР" - представник не з`явився,

відповідач 1: Головне управління ДПС у Закарпатській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - представник Василиндра Валентин Романович,

відповідач 2: Державна податкова служба України - представник Василиндра Валентин Романович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства “Венстар” (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Пирогова, буд. 5а, під`їзд 4, кв. 3, код ЄДРПОУ 35299953) в особі адвоката Ільницького Михайла Петровича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Требішовська,21) до Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 23 грудня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 28 грудня 2021 року.

05 листопада 2021 року Приватне підприємство “Венстар” через уповноваженого адвоката Ільницького Михайла Петровича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2977845/35299953 від 12.08.2021р. ГУ ДПС України в Закарпатській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 14 від 17.08.2020р..

10 листопада 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання своїх обов`язків встановлених законом, позивачем сформовано податкову накладну № 4 від 17.08.2020р., однак реєстрація такої була зупинена. Зазначає, що надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить, зокрема від чіткого визначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Водночас, у Квитанції зазначено, що реєстрація ПН № 4 від 17.08.2020 року зупинена, в зв`язку із відсутністю кодів УКТЗЕД 43.22, 49.41, 7308, 7318 в таблиці даних платника ПДВ, а також в зв`язку з тим, що обсяги постачання таких товарів дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що на думку Відповідача 1 відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також, у вказаній квитанції Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, на підтвердження інформації зазначеної в ПН. Бажаючи скористатися таким правом, позивачем до Відповідача 1 подано Пояснення щодо зупинення реєстрації ПН № 4 від 17.08.2020р. вих. № 7/ПН/4 від 06.08.2021 року (пояснення та додані до нього додатки долучені до позову). 21.20.2020р. Позивачем отримано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/рахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2977845/35299953 від 12.08.2021 р., зі змісту якого слідує, що комісія відмовила позивачу у реєстрації ПН № 4. Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації ПН через неподання платником податку копії документів, документи які не подано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані, отже відповідачем порушено Порядок № 520. До того ж, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної була сформована та надіслана позивачу з порушенням строку визначено п. 14 Порядку. Тому оскаржуване Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/рахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2977845/35299953 від 12.08.2021 р. підлягає скасуванню, а ПН № 4 від 17.08.2020 року в силу положень Порядку № 1165, Порядку № 520 та Порядку № 1246, підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, підлягає реєстрації Відповідачем 2.

24 листопада 2021 року відповідачем, на електронну адресу суду, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що як стверджує позивач, накладну від 17.08.2020 №4 ним виписано за правилом 1-ої події за надання послуг контрагенту згідно акту здачі-прийняття робіт від 17.08.2020 №ОУ-0000025. Разом з тим, вказаний акт не може підтверджувати інформацію, зазначену у податковій накладній, оскільки не співпадає ні за сумою, ні за номенклатурою. Акт здачі-прийняття робіт від 17.08.2020 №ОУ-0000025 виставлено на суму 80 010,96 грн, тоді як податкова накладна виписана на суму 60 010,83 грн (в т.ч. ПДВ 10 001,83 грн) з іншою номенклатурою. Таким чином, комісією ГУ ДПС у Закарпатській області правомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної позивача №4, оскільки наданим позивачем пакетом документів не підтверджено господарську операцію, яку зазначено в податковій накладній №4. Зазначають, що повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України, так як не містять волі суб`єкта, який здійснює владні управлінські функції, позаяк їх формує та направляє платнику Автоматизована система “Єдине вікно подання електронних документів” ДФС України. Відповідно до п.11. Порядку №1165 в квитанції згідно абз.3 повинна міститися тільки пропозиція платнику податків подати документи. Вказаним Порядком не передбачено зазначення у квитанції конкретного переліку документів, що їх необхідно подати на розгляд комісії для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Такого зазначення апріорі не може бути в квитанції, адже перелік документів залежить від специфіки господарської операції в кожному конкретному випадку. Крім того, відсутність у квитанції конкретного переліку документів жодним чином не впливає на критерії чіткості, зрозумілості та обґрунтованості рішення комісії ГУ ДПС у Закарпатській області, оскільки квитанція і рішення - це 2 окремих та не пов`язаних документи. При цьому квитанція не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є тільки повідомленням платнику про зупинення реєстрації накладної, не впливає на права платника податків і не створює будь-яких обов`язків для нього.

29 листопада 2021 року представником позивача, на електронну адресу суду, подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що первинним документом є будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку. Так, на нечітку вимогу квитанції (комісії) відповідача 1, позивачем подано до розгляду пакет документів, який позивач визначив на власний розсуд, із якого вбачається рух активів між позивачем та його контрагентом, наявності у них відповідної правосуб`єктності, а також документи на підтвердження взаєморозрахунків між ними. Перемінлива позиція співвідповідачів, щодо документів, які потверджують факт та зміст господарської операції, призводить до ситуації, коли позивач, як суб`єкт господарювання, займається складенням непотрібних документів, замість того щоб здійснювати вказану підприємницьку діяльність. Такий підхід не є виправданим, а доводи відповідача-1 щодо статусу поданих позивачем на розгляд комісії відповідача 1 документів не заслуговують уваги. Також, позивач вбачає, що доводи відповідача 1 щодо правила першої події (виникнення податкового зобов`язання) спростовуються наступним. Як зазначено в адміністративному позові та підтверджено доданими до останнього матеріалами, виникнення першого податкового зобов`язання з постачання товарів / послуг є дата надходження грошових коштів на поточний (інший) банківський рахунок Позивача, що засвідчується платіжним дорученням № Ю91 від 30.07.2020р. По факту надходження авансу, згідно пункту 201.7. статті 201 ПК України та за приписами підпункту “а” пункту 187.1. статті 187 ПК України, Позивачем складено та направлено на реєстрацію ПН №12 від 30.07.2020р. ПН № 12 від 30.07.2020р., реєстрація якої здійснена в ЄРПН без перешкод з боку співвідповідачі, складена щодо авансу (20 000 гривень 00 копійок, в тому числі 20 % ГІДВ в розмірі 3 333 гривень 33 копійок) по поставці частини товарів по рахунку-фактурі № СФ-0000059 від 28.07.2020р. (платіжне доручення № 1091 від 30,07.2020р.). ПН № 4 від 17.08.2020р., реєстрація якої неправомірно зупинена співвідповідачами, складена щодо факту передачі Позивачем своєму контрагенту всіх товарів та послуг, окреслених в рахунку- фактурі № СФ-0000059 від 28.07.2020р., на загальну суму 80 010 гривень 96 копійок, включаючи раніше сплачений і по ПН № 12 від 30.07,2020р. аванс в розмірі 20 000 гривень 00 копійок. Сама передача товару, згідно рахунку-фактурі № СФ-0000059 від 28.07.2020р., засвідчена актом № ОУ-0000025 від 17.08.2020р: найменування, номенклатура, ціна і кількість по ПН№ 12 від 30.07.2020р., ПН № 4 від 17.08.2020р., рахунку-фактурі № № СФ-0000059 від 28.07.2020р. та акту № ОУ-0000025 від 17,08.2020р., в сумі, збігаються.

28 грудня 2021 року судом постановлена ухвала про виправлення описки в резолютивній частині судового рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 07 грудня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів, що наведені у відзиві на позовну заяву.

2. Обставини, встановлені судом.

Приватне підприємство “Венстар” (код ЄДРПОУ 35299953) здійснює господарську діяльність з основним видом діяльності: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. Місцезнаходження: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Пирогова, буд. 5а, під`їзд 4, кв. 3.

Позивачем сформовано податкову накладну № 4 від 17 серпня 2020 року на загальну суму 60 010,96 грн. (у тому числі 10 001,83 гри. податку на додану вартість), контрагент - ТзОВ “Санаторний комплекс “Деренівська купіль ”, (т.1 а.с. 18-19).

15 вересня 2020 року згідно з отриманих квитанцій позивачем, зазначену податкову накладну прийнято, але її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено.

Відповідно до квитанцій від 15 вересня 2020 року направленої ДПС України через “Автоматизовану систему “Єдине вікно подання електронних документів”” на адресу позивача, зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.22,49.41,7308,7318, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонують надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (т.1 а.с. 20-21).

06 серпня 2021 року на виконання вимог квитанції № 9233741036 від 15 вересня 2020 року позивачем надіслано Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, відповідно до якого подано документи та пояснення щодо податкових накладних № 4.

12 серпня 2021 року за результатом розгляду поданих позивачем матеріалів щодо податкових накладних № 4 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Закарпатській області прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2977845/35299953 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків – фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуюсь з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність податкової накладної жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Крім цього, законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 4 не відповідає вимогам, що встановлені пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім цього, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “;Про електронні довірчі послуги” та “Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами”, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, що 06 серпня 2021 року на виконання вимог квитанції № 9233741036 від 15 вересня 2020 року позивачем надіслано Повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, відповідно до якого подано документи та пояснення щодо податкових накладних № 4.

До повідомлення надано додатки на 51 арк., (т.1 а.с. 22).

12 серпня 2021 року за результатом розгляду поданих позивачем матеріалів щодо податкових накладних № 4 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Закарпатській області прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2977845/35299953 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків – фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Разом з тим, після подання позивачем копій документів та письмових пояснень, що стосуються складення податкової накладної, контролюючий орган такі документи не врахував, прийнявши оскаржуване рішення про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків – фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що платником не надано первинних документів щодо підтвердження права виписки ПН.

Крім того, що стосується такої підстави для відмови, як ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків – фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладних, то відповідачем не було підкреслено документів, які необхідно надати.

Відтак, вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.

Натомість платником податків надано було до податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та до суду первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій із здійснення яких було виписано відповідну податкову накладну.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 02 липня 2019 року у справі № №140/2160/18, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

При цьому, право платника податків на подання Таблиць даних закріплено пунктом 3 Критеріями оцінки, а однією із функцій Комісії ДФС України є їх розгляд та прийняття відповідного рішення про врахування чи не врахування такої інформації.

Судом встановлено, що на час подачі податкової накладної для реєстрації, такі відповідачем не могли бути проаналізовані, так як позивач не скористався правом на подання Таблиць даних, що свідчить про некоректну роботу такої системи.

Окремо суд вважає необхідним вказати позивачу, що Пунктами 12-14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затв. Постановою КМ від 29.12.2010 року № 1246 визначено, що після находження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводиться перевірка правильності її складення. За результатами перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної, або зупинення її реєстрації Відповідна квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН.

Отже, спростовані матеріалами справи доводи адміністративного позову, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної була сформована та надіслана позивачу з порушенням строку визначено п. 14 Порядку, оскільки позивачем сформовано податкову накладну: № 4 від 17.08.2020р., однак подана така на реєстрацію та була зупинена 15 вересня 2020 року, час 13:58 год, ( а.с.20), іншого судом не встановлено.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних спірної податкової накладної, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такою Відповідачем 2. Належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 17 серпня 2020 року за датою її подання до реєстрації.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вимогами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Що стосується судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Представник відповідачів в судовому засіданні вказував на неспівмірність витрат, заявлених представником позивача до відшкодування, ціна на послуги адвоката є явно завищеною на ринку юридичних послуг.

В той же час, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, представником позивача приєднано до матеріалів справи: договір про надання правової (правничої) допомоги від 05 січня 2021 року №90; угода про внесення змін до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 05 січня 2021 року №90 № 1 від 25 листопада 2021 року; акт надання правової допомоги від 25 листопада 2021 року; платіжне доручення № 4693 від 25 листопада 2021 року; звіт про надання правової допомоги (правничої) допомоги; трудовий контракт від 10 травня 2019 року; трудовий контракт від 14 листопада 2019 року; наказ № 3/к від 05.01.2021; трудовий контракт від 02 березня 2021 року; наказ № 5/к від 02.03.2021; наказ № 6/к від 03.03.2021; штатний розпис АБ “ Адвоката Ільницького” з 01 березня 2021 року, (т.2 а.с. 177-184, 207-215).

Опрацювавши надані заявником докази понесених судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником дій для забезпечення юридичного представництва інтересів, суд вважає, що заява представника позивача є частково обґрунтованою.

Водночас суд зазначає, що аналіз спірних правовідносин, аналіз дій та бездіяльності органів ДПС, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа).

Також суд зазначає, що представник позивача не надав обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів у даній справі вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесено до обсягу складних справ.

Слід сказати що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Представник позивача, жодного разу не приймав участі в судовому розгляді. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Слідуючи приписам статті 134, 139 КАС України, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу в контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що такої відповідає іншій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

Суд зважає на складність предмету позову та відсутність репутаційних ризиків та публічного інтересу до справи.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача 1 понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді в загальній сумі 3 000,00 грн.

Крім того, позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 4577 від 31 серпня 2021 року, (т.1 а.с.17).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства “Венстар” до Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2977845/35299953 від 12 серпня 2021 року ГУ ДПС України в Закарпатській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 17 серпня 2020 року, датою її подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь Приватного підприємства “Венстар” (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Пирогова, буд. 5а, під`їзд 4, кв. 3, код ЄДРПОУ 35299953) судові витрати в загальному розмірі 5 270,00 грн (п`ять тисяч двісті сімдесят гривень 00 коп), з яких 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) сплаченого cудового збору та 3 000 грн (три тисячі гривень, 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль