Ухвала суду № 102304693, 28.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 грудня 2021 року м. Житомир справа № 240/5805/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги,

встановив:

Позивач 08.12.2021 подав заяву в порядку статті 383 КАС України (вх. № 80093/21 від 16.12.2021), в якій вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило нарахування та виплачує їй підвищення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі, який не відповідає рішенню Суду від 08.05.2020 та є заниженим; таки дії відповідача по виконанню рішення суду є протиправними; про те, що йому невірно, не в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, нараховують підвищення до пенсії, дізнався з відповіді відповідача, яку отримав 03.11.2021.

У відповідності до ч. 5 ст. 383 КАС України, суд розглядає заяву в порядку письмового провадження.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 по справі № 240/5805/19, яке набрало законної сили, крім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 17.07.2018 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Суд, перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 383 КАС України, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383 КАС України).

Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині 1 цієї статті, є встановлення дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов`язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, норми КАС України у разі пропуску десятиденного строку не передбачають процесуальної можливості залишення заяви без руху чи поновлення строку звернення до суду з такою заявою.

Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у статті 383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року в постанові по справі №240/12017/19 висловив правову позицію, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.

Дослідивши заяву та додані до неї додатки, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із заявою згідно ст. 383 КАС України.

Так, позивач у заяві зазначає, що 03.11.2021 отримано лист відповідача, з якого позивач дізнався, що йому невірно, не в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, нараховують підвищення до пенсії; з листа відповідача від 11.11.2021 № 10546-42043/П-02/8-0600/21 вбачається, що з жовтня 2020 року позивачу виплачується підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено рішенням суду, отже станом на жовтень 2020 року позивач знав, що на виконання рішення суду йому нараховано та виплачено доплату до пенсії в меншому розмірі.

Враховуючи наведене в заяві та дослідивши додані до неї документи, суд приходить до висновку, що оскільки позивач про порушення своїх прав, свобод та інтересів повинен був дізнатися не пізніше жовтня 2020 року, коли йому була виплачена пенсія, звернувся із заявою 08.12.2021, ним пропущений встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України десятиденний строк, тобто заява (вх. № 80093/21 від 16.12.2021) не відповідає встановленим ст. 383 КАС України вимогам, а тому, відповідно до частини 5 статті 383 КАС України, її слід повернути заявнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 383 КАС України, суд

ухвалив:

Повернути ОСОБА_1 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 240/5805/19.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Семенюк