Ухвала суду № 102304384, 28.12.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про роз`яснення судового рішення)

28 грудня 2021 року м. Житомир

справа № 240/12193/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Мала Бердичівська, 23, заяву управління Державної казначейської служби України у м.Чернігові про роз`яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1624 про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку,-

встановив:

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправними дії військової частини А1624 щодо не проведення з ОСОБА_1 07.04.2020 остаточного розрахунку за неотримане речове майно при звільненні із військової служби.

- стягнуто з військової частини А1624 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку з 08.04.2020 по 08.06.2020 розрахунку при звільненні в розмірі 49194 (сорок дев"ять тисяч сто дев"яносто чотири) грн 52 (п"ятдесят дві) коп.

22 грудня 2021 року до суду надійшла заява управління Державної казначейської служби України у м.Чернігові (вх.№81713/21) про роз"яснення судового рішення у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування поданої заяви просить суд роз`яснити рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №240/12193/20 щодо визначення конкретної суми, яка підлягає стягненню і перерахуванню позивачу при виконанні судового рішення, тобто чи потрібно утримувати із суми, яка присуджена рішенням суду визначені законом податки і збори.

Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про роз"яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз"яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Зважаючи на прийняття рішення у порядку письмового провадження та керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання.

Таким чином, підставою для роз`яснення судового рішення є його неясність, невизначеність. Фактично роз`яснення рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння чи виконання, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Тобто, роз`яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як зазначалося вище, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №240/12923/20 стягнуто з військової частини А1624 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку з 08.04.2020 по 08.06.2020 розрахунку при звільненні в розмірі 49194 (сорок дев"ять тисяч сто дев"яносто чотири) грн 52 (п"ятдесят дві) коп.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Оскільки управлінню Державної казначейської служби України у м.Чернігові незрозуміло чи є стягнута сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зазначена без врахування податків та обов`язкових платежів і чи зобов`язані утримуватись з них податки і обов`язкові платежі суд, вважає за необхідне роз`яснити судове рішення в цій частині.

Питання щодо оподаткування доходів фізичних осіб, регулюється розділом ІV Податкового кодексу України (далі - ПКУ України), в якому визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, та доходи, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Відповідно до підпункту 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Статтею 168 ПКУ встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (в тому числі і податків на доходи фізичних осіб), згідно з підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. якого податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У свою чергу пунктом 176.2. статті 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, розрахунок присудженої до стягнення суми у розмірі 49194,52 грн середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні проведено судом не з фактично виплачених позивачу розмірів грошового забезпечення, а з нарахованих, тобто без відрахування податків та зборів чи інших платежів.

Вказане відповідає положенням частини третьої пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року №100 відповідно до якої, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Отже, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2019 року у справі № №201/12340/16-а(2а/201/1042/2016).

Відтак, вирахування конкретної суми, що має бути стягнута управління Державної казначейської служби України у м.Чернігові з рахунків відповідача, а також нарахування податків і зборів із суми присудженого середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні проводиться колишнім роботодавцем позивача - військовою частиною А1624.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заява позивача про роз"яснення судового рішення підлягає задоволенню, а рішення суду від 07.12.2020 - роз`ясненню щодо необхідності утримання визначених Податковим кодексом України податки і збори, які належать до сплати фізичною особою під час отримання доходу, в даному випадку при виплаті суми, яка присуджена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 №240/12193/20.

Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. Заяву управління Державної казначейської служби України у м.Чернігові про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1624 про визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку, - задовольнити.

2.Роз"яснити управлінню Державної казначейської служби України у м.Чернігові що присуджена за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №240/12193/20 до стягнення з військової частини А1624 на користь ОСОБА_1 сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені у розмірі 49194,52 грн, вказана без віднімання податків, зборів та обов`язкових платежів.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко