Ухвала суду № 102303815, 28.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

28 грудня 2021 р. Справа №200/12990/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бєломєстнов О.Ю., розглянувши у приміщенні суду за адресою: м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, за участю третьої особи: Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, стягнення невиплачених при звільненні сум –

В С Т А Н О В И В:

04.10.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 39790445, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82), Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ: 43866127, місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82), за участю третьої особи: Національного агентства з питань запобігання корупції (код ЄДРПОУ: 40381452, місцезнаходження: м. Київ, бул. Дружби Народів, 28), у якому просить:

- визнати протиправними дії по винесенню наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 25.08.2021 року № 124 “Про звільнення ОСОБА_1 ”, скасувати спірний наказ;

- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці з питань праці суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відсторонення через позбавлення робочого місця;

- стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області невиплачені при звільненні суми.

Ухвалою суду від 02.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

24.12.2021 року позивач засобами електронного зв`язку надав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд заборонити Головному управлінню Держпраці у Донецькій області та Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці подавати заяву про державну реєстрацію припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області в результаті його ліквідації до набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

В обґрунтування заяви зазначив, що в разі припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області поновлення позивача на посаді начальника відділу юридичного забезпечення буде неможливе, що призведе до неможливості ефективного поновлення його порушених прав.

Також вважає, що очевидними є ознаки протиправності прийняття рішення про його звільнення з огляду на встановлення рішенням суду у справі № 200/571/21-а факту протиправності дій Головного управління Держпраці у Донецькій області та Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці стосовно незапропонування рівнозначної посади начальника відділу юридичного забезпечення та непереведення до новоствореного органу.

Крім того зазначає, що виконання рішення суду по справі № 200/571/21-а буде неможливим без поновлення його на займаній посаді. У свою чергу таке поновлення вбачається неможливим у разі припинення ГУ Держпраці в Донецькій області, що також обумовлює необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Східе межрегіональне управління Держпраці в Донецькй області надало до суду заперечення від 28.12.2021, у яких просило відмовити у задоволенні клопотання позивача. Зазначає про необгрунтованість його твердження щодо можливості подання повідомлення про припинення ГУ Держпраці в Донецькій області внаслідок ліквідації до ухвалення рішення суду по суті. Також вказує на неможливість подання згаданого повідомлення саме Східним міжрегіональним управлінням Держпраці в Донецькій області. Додатково зауважує на тому, що застосування запропонованого позивачем засобу забезпечення позову (заборони ліквідації відповідача) не відповідає меті такого інституту, як забезпечення позову, виходить за межі предмету спору та може вважатися втручанням в діяльність органу державної влади.

Заява про забезпечення позову надійшла від позивача 24.12.2021, не розглядалася у призначеному на цю дату підготовчому засіданні у зв`язку з неявкою позивача. Згідно з ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити передбачені ст. 150 КАС України заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник посилається на наявність обох з наведених вище підстав.

Проте, вказані твердження заявника суд не може прийняти до уваги з наступних підстав.

За приписами п. 1, 3, 4 ч.1 ст.244 КАС України визначення правової норми, яку належить застосувати, оцінка відповідності спірного рішення суб`єкта владних повноважень цій нормі, і як наслідок - вирішення питання про можливість задоволення позовних вимог, здійснюється судом під час ухвалення рішення. Крім того, під час ухвалення рішення суд встановлює, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Такі обставини встановлюються на підставі зібраних у справі доказів, оцінка яких здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, із забезпеченням дотримання принципів змагальності та рівності сторін перед судом (ст. 8, 9 КАС України).

З наведених норм слідує, що протиправність наказу суб`єкта владних повноважень, як правило, може бути встановлена судом за наслідками судового розгляду під час ухвалення судового рішення.

Виключення в аспекті підстав забезпечення позову можуть складати очевидні випадки протиправності, тобто такі, які не викликають сумнівів і припускають велику вірогідність задоволення позову навіть без дослідження доказів.

З наведеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування не вбачається, що висновки позивача є очевидними, не допускають сумнівів у їх правильності та не вимагають підтвердження їх дослідженими за правилами КАС України доказами. Наявність кількох пов`язаних з цією справою судових спорів додатково свідчить про змістовні суперечності між її сторонами та неочевидність їх розв`язання.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що висловлення щодо протиправності спірного наказу відповідача є передчасним. Тому з наведених позивачем підстав для забезпечення позову у даному випадку відсутня.

Щодо іншої підстави слід зауважити, що вона складається з двох частин:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заявник наполягає на існуванні у даному випадку першої частини вказаної підстави - неможливості виконання рішення про поновлення на посаді у справі, що розглядається, та рішення у справі №200/571/21-а.

Як слушно зауважив позивач, для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову позивач має має довести реальність загрози можливості виконати судове рішення.

Матеріали справи містять копію Плану заходів з ліквідації Головного управління Держпраці в Донецькій області, який затверджений наказом відповідача-2 від 02.10.2020 №1204 (т.1 а.с. 22-236). Він передбачає послідовність дій, які має вчинити ліквідаційна комісія з метою виконання постанови КМ України №762 від 26.08.2020. Звернення до деравного реєстратора із заяво про припинення юридичної особи відповідача-1 є останнім заходом організаційного та кадрового забезпечення. Такому зверненню передує звільненн членів ліквідаційної комісії, прийняття рішення про закінчення процедури ліквідації, закриття банківських рахунків, отримання від органів ДФС та ПФУ довідок про відсутність заборгованості, складання ліквідаційного балансу.

Позивачем не надано суду доказів здійснення заходів з ліквідації відповідача-1, які передують поданню державному реєстратору заяви про припинення юридичної особи. Відповідач-2 заперечує факт проходження усіх наведених етапів ліквідації.

При застосуванні заходів забезпечення позову суд повинен уникати необґрунтованих припущень, має перевірити реальність загроз, про які стверджує позивач. Водночас, судом не встановлені достатні обставини, які б свідчили про закінчення процедури ліквідації відповідача-1 до ухвалення рішення у справі.

Крім того, заходи забезпечення позову мають сприяти виконанню судового рішення у справі, у якій вони застосовуються. Відтак їх застосування для забезпечення можливості виконання рішення у іншій справі (№200/571/21-а) не відповідає меті такого процесуального інституту.

Зважаючи на наведене, судом не встановлені підстави для запровадження заходів із забезпечення позову у даній справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 248, 256 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28 грудня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.