Ухвала суду № 102303424, 28.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

28 грудня 2021 р. Справа №200/927/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним та скасування рішення № 7487 голови комісії з припинення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 8 грудня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2020 року та за результатами розгляду призначити пенсію ОСОБА_1 за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 7487 голови комісії з припинення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 8 грудня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2020 року та за результатами розгляду призначити пенсію ОСОБА_1 за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.07.2020 року вона звернулась до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням заступника начальника Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.07.2020 року позивачу протиправно було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з тим, що вона не досягла необхідного віку. Позивач вказує, що зазначене рішення Покровського ОУПФУ Донецької області було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/7764/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області задоволено, та зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16 липня 2020 року № 4264 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5-2018(746/15), зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 1 квітня 1999 року по 12 вересня 2004 року в ПРАТ “Шахтоупраління “Покровське”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Позивач вказує, що на виконання рішення суду відповідачем повторно було розглянуто заяву про призначення пенсії від 16.07.2020 року № 4264 та прийнято рішення № 7487 від 08.12.2020 року, яким відповідачу відмовлено в призначенні пенсії. Позивач наголошує, що відповідач у вказаному рішення продовжував стверджувати, що вона набуде право на призначення пенсії при досягненні 49 років, посилаючись при цьому на п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. При цьому, на думку позивача відповідач ухиляється від виконання рішення суду від 10.09.2020 року у справі № 200/7764/20-а, яким відповідача було зобов`язано повторно розглянути її заяву про призначення пенсії від 16.07.2020 року № 4264 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5-2018(746/15) та правову оцінку, що надана судом у рішенні від 10.09.2020 року у справі № 200/7764/20-а. З огляду на викладені обставини позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення № 7487 голови комісії з припинення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 8 грудня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2020 року та за результатами розгляду призначити пенсію ОСОБА_1 за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року зупинено провадження в адміністративній справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року поновлено провадження у справі.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що позивач претендує на призначення пенсії за Списком № 1 з урахуванням до пільгового стажу за списком № 1 періодів роботи на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» з 01.04.1999 року по 12.09.2004 року, з 01.01.2008 року по 30.06.2020 року. Відповідно до наданих документів стаж позивача складає 48 років 9 місяців 1 день, в тому числі пільговий стаж за списком № 1 – 17 років 11 місяців 08 днів.

Відповідач вказує на те, що на виконання рішення суду від 10.09.2020 року у справі № 200/7764/20-а до пільгового стажу позивача за списком № 1 зараховано періоди роботи з 01.04.1999 року по 12.09.2004 року в ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

Щодо зобов`язання рішенням суду від 10.09.2020 року у справі № 200/7764/20-а повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 року № 4264 про призначення пенсії за віком з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5-2018 (746/15) внесено зміни до п.2 розділу XV «Прикінцеві положення», де зазначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, професій, робіт, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону (відповідно до ст. 114, яка чинна на дату подання позивачем заяви про призначення пенсії 16.07.2020 року).

Управління звертає увагу суду, що оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148 - VIII від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 впливає на право на призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями у порядку відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного віку - 49 років.

З огляду на вказані обставини просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 8-10).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.07.2020 року звернулась до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, яка була зареєстрована за № 4264.

Відповідачем була розглянута заява позивача від 16 липня 2020 року № 4264 та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 20 липня 2020 року № 4264.

Позивач не погодившись з вказаним рішенням оскаржив його в адміністративному порядку.

Так, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/7764/20-а возов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання протиправним та скасування рішення від 20 липня 2020 року, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасувано рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 липня 2020 року № 4264 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 16 липня 2020 року № 4264 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5-2018(746/15), зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 1 квітня 1999 року по 12 вересня 2004 року в ПРАТ “Шахтоупраління “Покровське”, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Рішення суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/7764/20-а набрало законної сили 25 листопада 2020 року на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року.

У рішенні від 10 вересня 2021 року у справі № 200/7764/20-а суд вказував на те, що з дати набрання чинності вказаного рішення Конституційного Суду України – 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: пункт “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213 та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148.

Правила зазначених законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213 та 48 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148.

Враховуючи частину 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі “Серков проти України” (заява № 39766/05), найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.

Суд зазначав, що обрані відповідачем у даному конкретному випадку мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв`язання колізій між діючими актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” на мою користь

В даному випадку є діючими одночасно два закони, котрі відносно позивача містять різні правила призначення пенсії за Списком № 1 стосовно параметру вікового цензу.

Суд наголошував, що у даних правовідносинах слід віддати перевагу у застосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/7764/20-а Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.07.2020 року та прийнято рішення № 7487 про відмову в призначенні пенсії від 08.12.2020 року.

Зазначеним рішенням відповідач відмовив гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так як заявниця не досягла необхідного віку – 49 років.

Зі змісту спірного рішення Покровського ОУПФУ Донецької області № 7487 від 08.12.2020 року вбачається, що управлінням при вирішенні питання про призначення пенсії застосовані вимоги п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто без врахування Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5-2018(746/15), про що наполягав суд у рішенні від 10 вересня 2020 року у справі № 200/7764/20-а.

Отже, спірним питання даної справи є не врахування відповідачем при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі № 1-5-2018(746/15) та вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 N18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 N11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі № 200/7764/20-а є обов`язковим до виконання на всій території України.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст.383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугувала незгода позивача з рішенням Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області під час виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі № 200/7764/19-а.

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2020 року та за результатами розгляду призначити пенсію ОСОБА_1 за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213, є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/7764/19-а.

Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.

Відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 243, 248, 256, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 7487 голови комісії з припинення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 8 грудня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком за нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2020 року та за результатами розгляду призначити пенсію ОСОБА_1 за пунктом “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 2 березня 2015 року № 213.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 грудня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя В.В. Олішевська