Рішення № 102303387, 28.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 р. Справа№200/14626/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Військової частин А0693

про: визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0693 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року, зобов`язання Військову частину А0693 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частин А0693 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0693 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року, зобов`язання Військову частину А0693 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року. Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Адміністративний позов подано у строк, установлений законом. Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він в період з 2015 року по 2018 рік перебував на військовій службі на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Позивач зазначає, що 21.10.2021 року він звернувся до Військової частини А0693 із заявою про виплату індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2018 рік, передбачено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», оскільки він проходив службу за контрактом у Військовій частині А0693 головним сержантом 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону в період з 2015 року по 2018 рік. Позивач вказує на те, що він отримав відповідь, відповідно в якій Військовою частиною А069 вказано підстави для відмови та невиплаті йому індексації грошового забезпечення. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду та просив задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що у 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. На виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31 грудня 2015 року були доведені до військових частин роз`яснення від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2 про те, що у зв`язку із внесенням змін до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Вважає, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у листопаді 2016 року - листопаді 2018 року у Міністерства оборони України не було. Порядок №1078 не передбачав механізм нарахування та індексації за попередні роки. З огляду на викладені обставини просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 3-5).

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с. 11).

Згідно витягу із наказу командира військової частини польової пошти В2970 від 16.09.2015 року № 261 молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який прибув з військової частини В3675, призначеного наказом командира військової частини В 3675 (по особовому складу) від 16.09.2015 року № 295 на посаду водія взводу забезпечення 1 гаубичного самохідного – артилерійського дивізіону, бригадної артилерійської групи військової частини польова пошта В2970, ВОС-837037А, вважати таким, що з 16.09.2015 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 530 грн. на місяць, шпк «солдат», з 16.09.2015 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з 17 вересня 2015 року (а.с. 12).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 0693 (по строковій частині) від 31.10.2018 року № 319 молодшого сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, звільненого наказом командира військової частини А0693 (по особовому складу) від 30.10.2018 року № 205-РС за підпунктом «й» (військовослужбовці, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або про оголошення рішення про демобілізацію та вислужив не менше 24 місяців військової служби за контрактом), відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 31.10.2018 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 01 листопада 2018 року. Вважати такими, що справи та посаду здав і вибув до Апостолівського РВК Дніпропетровської області (а.с. 13).

Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2015, 2016, 2017, 2018 роки встановлено, що за період з вересня 2015 року по лютий 2018 року нарахування та виплата індексації грошового забезпечення не проводилась (а.с. 27-34).

З довідки про нараховане грошове забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 встановлено, що позивачу нараховувалось грошове забезпечення за період 16.09.2015 року по 28.02.2018 року, однак індексації грошового забезпечення у вказані періоди не проводилась (а.с. 14, 26).

Позивач у позовній заяві наголошував, що він звернувся до Військової частини із заявою щодо проведення індексації грошового забезпечення за період служби у військовій частині А 0693 та надання довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Листом від 26.10.2021 року № 742 Військова частина А0693 повідомила позивача, що у зв`язку з відсутністю механізму нарахування індексації грошового забезпечення та не закладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з 2015 року по грудень 2018 року індексація не проводилась (а.с. 15),

Не погодившись з діями відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року, позивач з вернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.91 № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.91 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Також ч. 1 ст. 9 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно - правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

При цьому, п.п. 4, 5, і 6 Порядку № 1078 установлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 та від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.

Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача порушено, тому воно підлягає відновленню в судовому порядку.

Крім того, суд зазначає, що наявність підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року відповідачем визнається, та не є спірним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення жодним чином не вказує на відсутність у позивача права на отримання таких сум підвищення, а відтак бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року є протиправною і порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частин А0693 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0693 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року, зобов`язання Військову частину А0693 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частин А0693 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А0693 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року, зобов`язання Військову частину А0693 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0693 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року.

Зобов`язати Військову частину А0693 (місцезнаходження: вул. Зелена, буд. 38, м. Бахмут, Донецька область, 84502, код ЄДРПОУ 26615169) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 16.09.2015 року по 01.03.2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська