Рішення № 102302885, 28.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.12.2021
Номер справи
140/9382/21
Номер документу
102302885
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9382/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорока Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Поліської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з метою декларування товарів - картопля свіжа продовольча, на Поліську митницю подано митні декларації (далі - МД): від 27.03.2021 №UA204120/2021/042144, від 30.03.2021 №UA204120/2021/043874, від 31.03.2021 №UA204120/2021/044357, від 25.03.2021 №UA204120/2021/040304, від 25.03.2021 №UA204120/2021/040298, від 26.03.2021 №UA204120/2021/041156. Крім того, декларантом були заявлені та надані до митного оформлення в паперовому вигляді документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Проте, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1.

Позивач вважає вищевказані рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом), не містять розбіжностей та підтвердженні визначеними частиною другою статті 53 МК України документами для підтвердження числових значень складових митної вартості. На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення засідання та виклику сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 відзив представника відповідача на позовну заяву та клопотання про залучення співвідповідача повернуто Поліській митниці Державної митної служби без розгляду.

У відповіді на відзив позивач додатково зауважив, що декларантом у всіх випадках декларування було замовлено та надано митному органу висновки судового експерта Мельника С.М., якими, останній повністю підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає вартості заявленій в інвойсах. Твердження митного органу про розбіжності по вартості вказаній в інвойсах спростовується листами-поясненнями продавця, в яких зазначено, що при заповненні митної декларації суб`єкт (митний брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість. Щодо ненадання витребуваних документів, зокрема виписки із бухгалтерської документації продавця звертає увагу, що такі документи надані не були надані митному органу, тому що вони були у декларанта відсутні та становлять комерційну таємницю продавця, про що свідчить лист продавця, який відмовив у зв`язку із цим надати їх декларанту.

Враховуючи наведене, позивач просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Україна) (покупець) та Glory sp. Z.o.o. (Польща) (продавець) було укладено контракт від 10.03.2021 року №10/03/21-UA за умовами контракту продавець зобов`язується поставити покупцеві картоплю свіжу продовольчу врожаю 2020 року (надалі - товар), зазначений в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною даного договору. Поставка товару відбувається окремими партіями. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару узгоджуються сторонами і закріплюються в рахунку-фактурі. Країна походження товару - Республіка Польща (п.п. 1.1.-1.4. контракту).

Ціни за одиницю товару встановлюються в польських злотих (PLN). Вартість тари включена у вартість товару. Загальна сума контракту складає 630 000,00 польських злотих. Оплата за товар проводиться покупцем на умовах 100% передоплати шляхом перечислення коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в цьому договорі до моменту відвантаження, на підставі виставлених рахунків-фактур (проформ-інвойсів) відправлених покупцеві продавцем електронною поштою (п.п. 2.1.-2.3. контракту).

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах “Інкотермс-2010” DAP м. Луцьк. Відгрузка товару повинна бути здійснена в термін 10-ти днів з моменту отримання повної оплати. На всі види товару продавець надає покупцеві комплект документів (підтверджують походження, якість, кількість) необхідний для вивезення товару за межі Республіки Польща (CMR, фіто-санітарний сертифікат, рахунок-фактура, сертифікат форми СТ-1, пакувальний лист) (п.п. 3.1.-3.3. даного контракту).

В подальшому ФОП ОСОБА_1 на умовах вищевказаного контракту придбав у Польської фірми Glory sp. Z.o.o. товар - картопля свіжа продовольча, та з метою митного оформлення декларантом було подано наступні митні декларації: від 27.03.2021 №UA204120/2021/042144, від 30.03.2021 №UA204120/2021/043874, від 31.03.2021 №UA204120/2021/044357, від 25.03.2021 №UA204120/2021/040304, від 25.03.2021 №UA204120/2021/040298, від 26.03.2021 №UA204120/2021/041156.

У вказаних деклараціях вартість була визначена за основним методом - за ціною договору (контракту), а саме: 6300 PLN.

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 27.03.2021 №UA204120/2021/042144 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2021 №10/03/21-UA; рахунок-проформа; банківський платіжний документ (MUR); прайс-лист виробника товару; рахунок-фактуру (інвойс); сертифікат якості; пакувальний лист; фітосанітарний сертифікат; експортну декларація (країни відправлення товару) 21PL301010E0320814 від 25.03.2021; листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення.

Однак, відповідач прийняв рішення від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994.;

за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією №UA204120/2021/042114 (довідковий №17838) документи містять розбіжності, зокрема:

в платіжному дорученні в іноземній валюті від 25.03,2021 №(MUR)30 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 19-6300, 20-6300 від 25.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №19 від 25.03.2021;

до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 25.03.2021 №21PL301010E0320814, в якій числове значення вартості товарів відрізняється від числового значення, зазначеного в інвойсі №19 від 25.03.2021.

додатково наданий висновок експерта від 27.03.2021 №95/2021 містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. Попри те що, у висновку чітко зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на іцитму територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені ст.58 МКУ, тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 19.03.2021 №UA209170/2027/31134- 0,20 USD/кг).

Заявлена Декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов&ароз;язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів; 3) прайс-лист, каталог виробника товару; 4) у разі здійснення страхування відправником, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) відповідно до ч.6 ст.53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 16506,00 злотих та в національній валюті України – 117 479, 80 грн. Mитна вартість товару становить 0,20 USD/кг (0,786 злотих/кг).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 30.03.2021 №UA204120/2021/043874 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2021 №10/03/21-UA; рахунок-проформа; банківський платіжний документ (MUR) 30 від 25.03.2021; прайс-лист виробника товару; рахунок-фактуру (інвойс); сертифікат якості; пакувальний лист; фітосанітарний сертифікат; експортну декларація (країни відправлення товару) від 26.03.2021; лист-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронні повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення.

Однак, відповідач прийняв рішення 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки:

декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року;

за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією документи містять розбіжності, зокрема:

в платіжному дорученні в іноземній валюті від 25.03.2021 №(MUR)30 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 19-6300, 20-6300 від 25.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №20 від 26.03.2021;

до митного оформлення подано декларацію країни відправлення від 26.03.2021, в якій числове значення вартості товарів відрізняється від числового значення, зазначеного в інвойсі №20 від 25.03.2021 - додатково наданий висновок експерта містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. Попри це, у висновку чітко зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені ст.58 МКУ, тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості товарів, експортованих в Україну за посередницькими контрактами становить не менше 0,20 USD/кг (МД від 16.03.2021 №UA209190/2021/7160- 0,20 USD/кг).

Заявлена Декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов;язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товарів; 3) прайс-лист, каталог виробника товару; 4) у разі здійснення страхування відправником, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) відповідно до ст.53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 16506,00 злотих та в національній валюті України – 117 479, 80 грн. Mитна вартість товару становить 0,20 USD/кг (0,786 злотих/кг).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 31.03.2021 №UA204120/2021/044357 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2021 №10/03/21-UA; рахунок-проформа; банківський платіжний документ (MUR) 31 від 29.03.2021; прайс-лист виробника товару; рахунки-фактури (інвойси); сертифікат якості; пакувальний лист; фітосанітарний сертифікат; експортну декларація (країни відправлення товару); лист-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронні повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення.

Однак, відповідач прийняв рішення 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки:

Декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч 2 - 4 ст 53 МКУ та у відповідності до ч, 5 а, 54 МКУ. де зазначено, ще.при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця мас право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/ЄОТ від 1994 року;

за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією документи містять розбіжності, зокрема:

п.2 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021 передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п.3.1 цього ж контракту передбачена, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойі не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари;

в декларації країни відправлення вказана сума 5300 польських злотих, а в платіжному дорученні від 29.03.2021 №31 вказана сума 25200 польських злотих, згідно інвойсу від 29.03.2021 №22 вказана сума 6300 польських злотих.

Додатково, наданий висновок експерта містить інформаційний характер.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12.01.2021 №UA209190/2021/7160 - 0,20 USD/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 12.01.2021 №UA209190/2021/7160 (0,20 USD/кг). Числове значення митної вартості товару у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить -16380,00 злотих, або у національній валюті України - 116 784,486 грн. РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,784 злотих/кг).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 25.03.2021 №UA204120/2021/040304 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2021 №10/03/21-UA; прайс-лист виробника товару; сертифікат якості; пакувальний лист; фітосанітарний сертифікат; експортну декларація (країни відправлення товару); лист-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронні повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення.

Однак, відповідач прийняв рішення від 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року;

за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією документи містять розбіжності, зокрема:

в платіжному дорученні в іноземній валюті від 19.03.2021 №(MUR)27 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 8-6300, 9-6300, 10-6300, 11-6300 від 19.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс № 11 від 23.03.2021;

п.2 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021 передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п.3.1 цього ж контракту передбачена, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойі не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари.

Додатково наданий висновок експерта містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. Попри це, у висновку чітко зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені ст.58 МКУ, тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 12.01.2021 №UA209190/2021/7160 - 0,20 USD/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 12.01.2021 №UA209190/2021/7160 (0,20 USD/кг). Числове значення митної вартості товару у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить -16380,00 злотих, або у національній валюті України - 116 784,486 грн. РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,784 злотих/кг).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 25.03.2021 №UA204120/2021/040298 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2021 №10/03/21-UA; рахунок-проформа; банківський платіжний документ (MUR); сертифікат якості; пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс); прайс-лист виробника товару; експортну декларація (країни відправлення товару); листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення.

Однак, відповідач прийняв рішення від 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки:

декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонуеться з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року;

за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією документи містять розбіжності, зокрема:

в платіжному дорученні в іноземній валюті від 23.03.2021 №(MUR)28 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 12-6300, 13-6300, 14-6300, 15-6300 від 23.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №12 від 23.03.2021;

п.2 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021 передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п.3.1 цього ж контракту передбачена, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойі не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари.

Додатково наданий висновок експерта містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. Попри це, у висновку чітко зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені ст.58 МКУ, тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 (0,20 USD/кг). Числове значення митної вартості товару у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить -16464,0000 злотих, або у національній валюті України - 117134,7744 грн. РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,786 злотих/кг).

Для підтвердження митної вартості до митної декларації від 26.03.2021 №UA204120/2021/041156 декларант додав такі документи: зовнішньоекономічний контракт від 10.03.2021 №10/03/21-UA; рахунок-проформа; банківський платіжний документ (MUR); сертифікат якості; пакувальний лист; рахунок-фактуру (інвойс); прайс-лист виробника товару; експортну декларація (країни відправлення товару); листи-пояснення Glory sp. Z.o.o. (Польща).

За результатами опрацювання митницею поданих документів декларанту надіслано електронне повідомлення, вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, у відповідь на яке позивачем листом було надано пояснення.

Однак, відповідач прийняв рішення від 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1 про коригування митної вартості товарів згідно із графою 30 якого визначив митну вартість товару за резервним методом.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, заявленим декларантом, оскільки:

декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонуеться з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VIIГАТТ/СОТ від 1994 року;

за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією документи містять розбіжності, зокрема:

в платіжному дорученні в іноземній валюті від 24.03.2021 №(MUR)29 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 16-6300,17-6300, 18-6300 від 24.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №16 від 24.03.2021.

Додатково наданий висновок експерта містить інформацію про вартість товарів на рівні, заявленому декларантом. Попри це, у висновку чітко зазначено, що дана вартість не включає транспортних витрат, тобто вартості витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на навантаження та страхування, що передбачені ст.58 МКУ, тобто додатково наданий декларантом висновок не підтверджує вартість, заявлену декларантом.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 - 0,20 USD/кг.

За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних митницею рівнів митних вартостей: МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 (0,20 USD/кг). Числове значення митної вартості товару у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить -16464,0000 злотих, або у національній валюті України - 117134,7744 грн. РМВ товару становить 0,20 USD/кг (0,786 злотих/кг).

Не погоджуючись із прийнятими Поліською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1 позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

За правилами частини першої статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару – “картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року…”.

Так, до митних декларацій декларантом додано, зокрема: сертифікати якості, пакувальні листи, рахунки-фактури (інвойси), експортні декларації (країни відправлення товару), банківські платіжні документи, що підтверджує оплату товару, контракт, прас-листи, листи пояснення.

Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу прас-листи (які підтверджують запропоновану ціну), листи продавця (якими підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації), висновки про вартісні характеристики (в якому судовий експерт Мельник С.М. підтвердив, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15.09.2011 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур” від 15.02.2011 №3018-VI).

Відповідно до Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) “Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки”. Із цього правила, зокрема, випливає, що “для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції” (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.

Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що “заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну”.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597).

При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).

Відтак, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.

Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як “витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів” (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

Таким чином, правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, Поліська митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі неточності та розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 на рівні 0,20 USD/кг, МД від 12.01.2021 №UA209190/2021/7160 на рівні 0,20 USD/кг.

ФОП ОСОБА_1 було подано листи в порядку пункту 5 статті 55 МК України та долучено додатково наступні документи, для підтвердження заявленої митної вартості товарів: листи продавця (якими підтверджується заявлена вартість товару, пояснюється різниця заявлена в експортній декларації), прас-листи, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Однак, з огляду на надані документи, відповідач не вбачав підстав для перегляду або скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Проте, суд із такими мотивами оскаржуваних рішень не погоджується, враховуючи таке.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Щодо витребування у позивача додаткових документів суд зазначає наступне.

На запит митниці позивач надав відповідачу висновки експерта відповідно до яких вартість товару – картопля свіжа урожаю 2020 року, що переміщується через митний кордон України на адресу ФОП ОСОБА_1 згідно контракту №10/03/21-UA від 10.03.2021, без нарахування митних платежів та зборів та без врахування транспортних витрат відповідає вартості зазначеній у рахунках-фактурах.

Суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, оскільки в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому, у наданих позивачем митному органу висновках експерта підтверджено, що заявлена митна вартість задекларованого товару відповідає ринковій вартості.

Щодо того, що в поданих до митного оформлення документах за митними деклараціями документи містять розбіжності, зокрема: п.2 контракту від 10.03.2021 №10/03/2021 передбачено, що ціни на товар включають в себе вартість товару та тари, п. 3.1 цього ж контракту передбачено, що ціни визначені виходячи з умов поставки DAP Луцьк. При цьому, вказані інвойси не містять інформації про вартість фрахту. Зазначене спричиняє сумніви у достовірності заявлення умов продажу товарів та ціни, що підлягала сплаті за імпортовані товари.

Згідно інкотермс 2010 Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) - одна з умов (термінів) Інкотермс, що означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Відносно ненадання виписок з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 придбав імпортований товар у експортної Польської фірми Glory sp. Z.o.o. у відповідності до контракту №10/03/21-UA від 10.03.2021 та рахунків-фактури (інвойсів).

Відповідно до розділу 2 вказаного контракту ціна за одиницю товару встановлюється в польській злоті (PLN). Вартість тари включена у вартість товару. Загальна сума контракту складає 630 000 (шістсот тридцять тисяч) польських злотих. Оплата за товар проводиться Покупцем на умовах 100% передоплати шляхом перечислення коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в цьому Договорі до моменту відвантаження, на підставі виставлених рахунків-фактур (проформ інвойсів) відправлених Покупцеві Продавцем електронною поштою.

Щодо того, що в платіжному дорученні в іноземній валюті від 25.03,2021 №(MUR)30 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 19-6300, 20-6300 від 25.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №19 від 25.03.2021; від 25.03.2021 №(MUR)30 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 19-6300, 20-6300 від 25.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №20 від 26.03.2021; від 19.03.2021 №(MUR)27 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 8-6300, 9-6300, 10-6300, 11-6300 від 19.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс № 11 від 23.03.2021; від 23.03.2021 №(MUR)28 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 12-6300, 13-6300, 14-6300, 15-6300 від 23.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №12 від 23.03.2021; від 24.03.2021 №(MUR)29 в 70 графі (деталі оплати) зазначений Інвойс 16-6300,17-6300, 18-6300 від 24.03.2021, тоді як до митного оформлення подано інвойс №16 від 24.03.2021, суд встановив, що в платіжних дорученнях вказано рахунки-проформи (інвойси) про попередню оплату, як передбачено контрактом.

Однак у рахунках-фактурах (інвойсах) визначено умову поставки - DAP-Луцьк, Україна, при цьому інших умов оплати за товар, відмінних від контракту, не визначено.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що зважаючи на те, що експортною Польською фірмою Glory sp. Z.o.o. листами-повідомленнями, які були подані декларантом відповідачу, було роз`яснено про відсутність можливості надати випуску з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару та прас-лист, каталог виробника товару для широкого кола осіб, оскільки це є комерційною таємницею, тому надання документів щодо оплати за імпортований товар – картопля продовольча врожаю 2020 року не є обов`язковим, адже повністю стверджується умовами контракту та не суперечить йому.

На думку суду, неподання декларантом бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару з об`єктивних причин у зв`язку з їх відсутністю, не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо ненадання позивачем прайс-листів, каталогів виробника товару для широкого кола осіб.

Судом встановлено, що позивачем було подано прас-листи Польської фірми Glory sp. Z.o.o., якими підтверджується ціна на вищевказаний товар, який експортна фірма поставляє ФОП ОСОБА_1 , однак митним органом не було враховано при прийнятті спірних рішень.

Щодо ненадання позивачем страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, суд зазначає таке.

Позивачем митному органу було надано пояснення про те, що вантаж (картопля свіжа продовольча, врожай 2020 року) не страхувався, тому страхові документи, а також документи, які містять відомості про вартість страхування відсутні.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

10.04.2008 Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ “Оцінка товару для митних цілей” та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.

Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на МД від 12.01.2021 №UA209190/2021/7160 та МД від 19.03.2021 №UA209170/2021/31134 вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товарів у розмірі – 0,20 USD/кг. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а відтак їх слід визнати протиправними та скасувати.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ФОП ОСОБА_1 сплатив судовий збір в загальній сумі 13 620,00 грн., що підтверджується квитанціями від 31.08.2021.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 13 620,00 грн.

Щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Так, з матеріалів справи слідує, що 06.09.2021 між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням “Преміум Сервіс” був укладений договір про надання правничої допомоги №28//08/21-01 від 28.08.2021.

Як слідує акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №28//08/21-01 від 28.08.2021 Адвокатське об`єднання на виконання договору надало, а Клієнт ФОП ОСОБА_1 прийняла наступні роботи/послуги: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби рішень про коригування митної вартості товарів від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1. (затрачено часу – 1,5 годину), вартістю – 3 000,00 грн.; складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Поліської митниці Держмитслужби від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1. (затрачено часу – 3,5 години), вартістю – 7 000,00 грн. та згідно розрахунку-фактури №30/08/21-02 від 30.08.2021 представництво інтересів відповідно до пункту 4.1. договору про надання правничої допомоги від №28/08/21-01 від 28.08.2021 в загальній вартості становить 10 000,00 грн.

У пункті 269 Рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “атрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Крім того, як встановлено частинами другою, третьою статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, суд дійшов висновку, що розмір витрат за надання правової допомоги у даній справі є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування в цій частині підлягає задоволенню, а тому дійшов висновку про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в загальній сумі 23 620,00 грн., що складаються із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.03.2021 №UA204120/2021/000139/1, 30.03.2021 №UA204120/2021/000143/2, 31.03.2021 №UA204120/2021/000145/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000130/1, 25.03.2021 №UA204120/2021/000129/1, 26.03.2021 №UA204120/2021/000133/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень) 00 копійок та 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, адреса: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, код ЄДРПОУ 43350097.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Часті запитання

Який тип судового документу № 102302885 ?

Документ № 102302885 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 102302885 ?

Дата ухвалення - 28.12.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 102302885 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 102302885 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 102302885, Волинський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 102302885, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 102302885 відноситься до справи № 140/9382/21

Це рішення відноситься до справи № 140/9382/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 102302884
Наступний документ : 102302886