Рішення № 102301924, 20.10.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7375/20

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.

за участю представника позивача Гальчинської А.О.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «Київтеплоенерго», звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води на загальну суму 79 374, 63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є споживачем послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 20592, 33 грн., заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24637, 02 грн, заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9043, 00 грн. та заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19681, 85 грн. За таких підстав, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 20592, 33 грн., заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24637, 02 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2894,68 грн., 3% річних у розмірі 1698,89 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9043, 00 грн. та заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19681, 85 грн., а також судовий збір.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 05 серпня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник Відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву. В якому проти задоволення вимог заперечував. Вважав позовні вимоги необгрунтованими та підставними. З огляду на те що Відповідачем в серпні 2014 року встановлений електричний водонагрівач, таким чином Відповідач фактично не споживав послугу з постачання гарячої води, в квартирі було встановлено прилад обліку гарячого водопостачання, а тому нарахування гарячої води по нормі не допускається. Відповідно до ст.32 Закону №1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів а показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Також, представником Відповідача було зазначено що послуги з централізованого постачання гарячої води надавалась неналежної якості.

Також, Представник Відповідача посилався на пропущений строк позовної давності, просив застосувати відповідно до ст. 257 ЦПК України. Посилався на постанову Верховної Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р., у справі 712/8916/17 (провадження №14-448цс19), подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно частини другої статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ним надані належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості свого позову. А також, надані заперечення щодо застосування строків давності, посилаючись на те що 22.09.2017 року Подільським районним судом було видано судовий наказ на стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_2 . Ухвалою від 19.01.2018 року судовий наказ було скасовано на підставі заяви Відповідача про скасування судового наказу. А відтак позовна давність переривається видачею судового наказу у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенрго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат.

Відповідно до Додатку № 1 та/або додатку № 2 до Договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 45229,35 грн., за адресою: АДРЕСА_1 .

Сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за спожиті до 01 травня 2018 року послуги становить: - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 45229, 35 грн., - інфляційна складова боргу у розмірі 2894, 68 грн., - 3 % річних у розмірі 1698,89 грн.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту укладання та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є споживачем послуг з центрального опалення та гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , які постачає КП «Київтеплоенерго».

За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води. Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно, внаслідок чого виникла заборгованість.

Сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 за спожиті з 01 травня 2018 року послуги становить: сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 28724, 85 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 460, 19 грн., 3 % річних у розмірі 366, 67 грн.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід`ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

КП «Київтеплоенерго», яке є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.07.2014 року.

Так, стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р.№ 630 (далі- Правила).

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, абз.2 п.21 з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, зазначений обов`язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме ст.ст. 68, 156, 162.

Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.

Як вказував позивач, заборгованість, яку необхідно стягнути з відповідача, складає: заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 20592, 33 грн., заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24637, 02 грн.,заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9043, 00 грн. та заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19681,85 грн.

Заява представника Відповідача щодо застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено, що на стягнення заборгованості 22.09.2017 року Подільським районним судом було видано судовий наказ, який 19.01.2018 року було скасовано за заявою Відповідача Ухвалою Подільського районного суду у справі №758/12362/17. У даній справі позиція Верховного Суду у справі №712/8916/17 не може бути застосована, оскільки стягувач не лише звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу у межах строку позовної давності, а й отримав такий наказ, який був чинним до 2018 року. Лише після скасування такого наказу позивач мав юридичну можливість з огляду на чинне законодавство, заявити позов, чим і скористався не пропустивши при цьому строк позовної давності, звернувшись до суду у травні 2020 року після скасування судового наказу , яке відбулося у січня 2018 року. За таких обставин доводи представника Відповідача, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки заборгованість мала місце у 2015-2020 роках, а до суду з позовом позивач звернувся лише у 2020 році не підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 20592, 33 грн., заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24637, 02 грн. інфляційну складову боргу у розмірі 2894, 68 грн. та 3 % річних у розмірі 1698, 89 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9043, 00 грн. та заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19681,85 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 460, 19 грн. та 3 % річних у розмірі 366, 67 грн.

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102,00 гривень.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, заснованими на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 13, 141, 196, 223, 258, 259, 263, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, п. 15.5 р. ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження - 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5; адреса для листування - м. Київ, вул. Жилянська, 83/53; ЄДРПОУ 40538421), заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 20592, 33 грн., заборгованість за спожиті до 30.04.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24637, 02 грн. інфляційну складову боргу у розмірі 2894, 68 грн. та 3 % річних у розмірі 1698, 89 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9043, 00 грн. та заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19681,85 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 460, 19 грн. та 3 % річних у розмірі 366, 67 грн., а всього у розмірі 79 374, 63 грн (сімдесят дев`ять тисяч триста сімдесят чотири гривні 63 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження - 01001, м. Київ, площа І. Франка, 5; адреса для листування - м. Київ, вул. Жилянська, 83/53; ЄДРПОУ 40538421) судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.)

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Ларіонова