Ухвала суду № 102300719, 29.12.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/896/18

2-п/703/26/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Смілі Черкаської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом АТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом АТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОСОБА_1 в заяві просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки копію рішення отримала лише 13 грудня 2021 року, ознайомившись із матеріалами цивільної справи в суді. Вказала в заві про те, що виклики в судові засідання здійснювались на адресу за якою вона не проживає, а тому вона не могла знати про наявність справи та взагалі заборгованості за кредитним договором, а дізналась про борг лише завантаживши додаток «Дія»

В заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 як на підставу для його скасування зазначила, що вона дійсно в 2013 році отримувала кредит в ПАТ КБ «Приват Банк», однак у 2014 році повністю сплатила заборгованість, тому їй не відомо чому банк звернувся до суду із даним позовом. Окрім того вказала суду на те, що у наданій заяві анкеті немає обов`язкових умов, атому вона не може вважатись кредитним договором, що свідчить про те, що кредитного договору укладеного між нею та банком не було. Вказала і на те, що банк мав би право на отримання лише фактично отриманої нею суми, а не стягнення відсотків, пені та штрафу. Вказала, що надані банком Витяг з тарифів та Витяг з умов не можуть бути доказом по справі, адже вони розробляються банком та повністю залежить від його волі. На підставі цього просила суд скасувати заочне рішення суду від 05 червня 2019 року.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Заявниця ОСОБА_1 надала до суду заяву в якій просила суд провести розгляд заяви у її відсутність та скасувати заочне рішення суду.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, - в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно матеріалів справи вбачається, що вона неодноразово призначалася до судового розгляду 06 вересня 2018 року, 12 березня 2019 року, 05 червня 2019 року, при цьому відповідачу ОСОБА_1 виклики здійснювались шляхом направлення судових повісток за місцем її реєстрації зазначеним під час укладення кредитного договору, рекомендованим листом з повідомленням. Так, заявниця ОСОБА_1 не надала підтверджуючих документів того, що на період ухвалення заочного рішення 05 червня 2019 були поважні причини неявки відповідачки.

У заві про перегляд заочного рішення заявницею вказано, що повістки їй направлялись за іншою адресою.

За якою адресою повинні були здійснюватись виклики її до суду та підтвердження не проживання за вказаною нею адресою, а також адресою її реєстрації, що зазначена у копії паспорту доданій до матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 до суду не надала.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання зави про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (частина четверта статті 74 ЦПК України у зазначеній редакції).

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачку ОСОБА_1 тричі було повідомлено шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, двічі конверт був повернутий до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» та один раз «адресат відсутній».

Окрім того, про судове засідання, призначене на 05 червня 2019 року відповідачку було повідомлено шляхом публікації оголошення про виклик відповідача на офіційному веб – сайті суду.

Ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідач місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (ч. 11 ст. 128 ЦПК України).

Отже, приписи ЦПК України на момент ухвалення заочного рішення, дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та опублікування оголошення про виклик до суду відповідачки на офіційному веб – сайті судової влади України є доказом належного інформування відповідачки про час і місце розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Щодо наявності доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, та які не були предметом судового розгляду, суд зазначає наступне.

З поданої відповідачкою заяви убачається, що суд, ухвалюючи заочне рішення не врахував, що розмір заборгованості не відповідає дійсності, розрахунки чого відповідачка не надала та вказувала на те, що відсотки обраховані невірно і підстави для їх стягнення та стягнення відсотків, штрафів, пені відсутні. Зазначила і те, що отриманні кошти нею були повістю повернута банку ще у 2014 році, однак жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цього до суду не надала.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення містить лише посилання на не згоду із поданим позовом до суду та розрахунками заборгованості.

Разом із цим, вказані посилання зводяться до переоцінки доказів, які були предметом судового дослідження і їм була надана відповідна правова оцінка. Фактично, подана відповідачкою ОСОБА_1 заява носить характер апеляційної скарги і містить незгоду з ухваленим рішенням, що не може свідчити про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В додатках до заяви про перегляд заочного рішення не містяться докази, які не були враховані судом під час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК Українизаочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 287 ЦПК Українивизначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Жодних доказів, які б могли свідчити про передчасність рішення суду, матеріали справи не містять та стороною відповідачки надані не були, що з урахуванням вище наведеного свідчить про безпідставність поданої заяви.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що підставами скасування заочного рішення є, зокрема, наявність істотних доказів, які поза розумним сумнівом спростовують обґрунтування позивача, а за відсутності зазначених обставин, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, в зв`язку з чим заява про перегляд заочного рішення та його скасування є необґрунтованою та безпідставною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284, 287, 288 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом АТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: В.О. Прилуцький