Рішення № 102300611, 29.12.2021, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/617/20

Провадження № 2/702/43/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2021 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

учасники справи - не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛатАгроІнвест" про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди землі. Підставою для звернення із позовом вважає, те, що 01.06.2006 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛатАгроІнвест» укладено договір оренди землі № А1172.

Відповідно до умов даного договору в користування була надана земельна ділянка площею 3.14 га строком на 10 років.

Вказаний договір зареєстровано в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України про що вчинено запис від 20.02.2007 за № 040779100130.

30.12.2014 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛатАгроІнвест» укладено додаткову угоду до Договору оренди землі №А1172 від 01.09.2006, відповідно до якої строк дії договору оренди землі продовжено на п`ять років до 20.02.2022 з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Пунктом 1.2 додаткової угоди зазначено кадастровий номер земельної ділянки 7123410100:04:001:0342.

21.10.2015 між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛатАгроІнвест» укладено додаткову угоду до договору оренди землі №А1172 від 01.09.2006, відповідно до якої строк дії договору оренди землі продовжено на два роки до 20.02.2024 з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Пунктом 1.2 додаткової угоди зазначено кадастровий номер земельної ділянки 7123410100:04:001:0342.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 47210783 державна реєстрація договору оренди землі з додатками №А1172 відбулась 24.07.2015 та перебуває в оренді ТОВ «ЛатАгроІнвенст».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після смерті ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, земельну ділянку успадкував ОСОБА_3 , а 19.06.2019 була проведена реєстрація права власності на ім`я ОСОБА_3 , в зв`язку з чим останній став власником земельної ділянки площею 3.1382 га.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації, то відповідно до ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

19.06.2020 між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки. За умовами даного договору ОСОБА_3 подарував земельну ділянку площею 3.1382 га, кадастровий номер 7123410100:04:001:0342 ОСОБА_6 . Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Уманської районної нотаріальної контори Черкаської області Дібровою Л.M. та зареєстровано в реєстрі за № 143.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 213178999 від 19.06.2020 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3.1382 га, кадастровий номер 7123410100:04:001:0342.

Відповідно до пункту 12.5 Договору оренди землі А1172 від 01.09.2006 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи (орендаря) є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Тобто, сторони при укладанні договору домовилися, що підставою для розірвання договору є перехід права власності на землю до іншої особи.

11.08.2020 він звернувся з письмовою заявою до ТОВ «ЛатАгроІнвест», в якій просив припинити дію договору, шляхом його розірвання та повернути належну йому земельну ділянку, однак відповіді йому не надходило.

Враховуючи, що умовами Договору оренди землі A1172 від 01.09.2006 передбачена можливість його розірвання, в зв`язку із зміною власника земельної ділянки, а відповідач відмовляється розривати Договір за згодою сторін, то він вимушений звертатися до суду для захисту своїх прав.

Просить розірвати договір оренди землі A1172 від 01.09.2006, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛатАгроІнвест», зареєстрований 24.07.2015.

На адресу суду 14.01.2021 від представника відповідача ТОВ «ЛатАгроІнвест» надійшов відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнають, виходячи із наступного.

Формулювання пункту 12.5 договору, викладене із застосуванням сполучника «або», передбачає для нового власника земельної ділянки (позивача) можливість вибору лише одного з двох варіантів, а саме - вимагати «зміни умов» чи «розірвання» договору. При реалізації новим власником землі права на зміну умов договору і виконання позивачем договору із зміненими умовами, свідчить про неможливість у подальшому вимагати розірвання договору.

Так, з урахуванням п.1.4. додаткової угоди від 21.10.2015 до договору орендна плата вноситься виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати складає 3 673,81 грн.

Разом з тим, наприкінці 2020 року між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо встановлення іншої форми орендної плати (натуральної) і позивач 15.12.2020 отримав в якості орендної плати за повний 2020 рік 100 кг соняшнику вартістю 1 200,00 грн, 700 кг кукурудзи вартістю 3 234,00 грн, 1 000 кг пшениці вартістю 4 620,00 грн, 600 кг ячменю вартістю 3 096,00 грн та 50 кг цукру вартістю 840,00 грн, всього на суму 12 990,00 грн.

Тобто, сторони договору домовились не тільки про зміну форми орендної плати, а й погодились на підвищення розміру останньої.

Конклюдентні дії позивача, які полягали в отриманні орендної плати за повний 2020 рік, не в готівковій, а натуральній формі, а також у вищому, ніж це передбачено договором, розмірі, дозволяє стверджувати про прийняття позивачем змінених умов договору, а отже й про реалізацію позивачем права саме на внесення змін до договору, а не його розірвання.

Вважає, що дії позивача, спрямовані на розірвання договору, при отриманні позивачем орендної плати в іншій, ніж передбачено договором, формі, та у вищому розмірі, а також з урахуванням передбаченого п.12.5 договору права орендодавця обирати лише один з двох варіантів поведінки, є недобросовісними та не повинні порушувати справедливий баланс прав та інтересів кожної із сторін договору.

Отже, розірвання договору, у випадку належного виконання відповідачем усіх його умов, згоди позивача на внесення змін до договору в частині визначення форми та розміру орендної плати, отримання орендної плати позивачем на підставі договору з новими погодженими умовами, суперечитиме принципу справедливості, добросовісності та розумності і означатиме порушення законного права відповідача як орендаря земельної ділянки.

З аналізу норм ст.651 ЦК України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», а також пункту 12.5 договору випливає, що сам по собі перехід права власності на орендовану земельну ділянку не може вважатись безумовною і однозначною підставою для розірвання договору. Зокрема, відповідач протягом усього періоду дії договору використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, своєчасно і в повному обсязі виплачував орендну плату, систематично впроваджував передові технології обробітку грунту (внесення добрив, засобів захисту рослин, посів, збір урожаю тощо) та сумлінно дотримувався інших передбачених чинним законодавством України та договором обов`язків землекористувача.

Окрім того, земельна ділянка, яка є предметом договору, входить до виробничих потужностей підприємства і на підтримання її належного стану здійснені значні капіталовкладення, у тому числі оранка та внесення добрив під посів 2021 року.

Слід звернути увагу, що договором, стороною якого став позивач, жодні права останнього як власника земельної ділянки не порушуються.

Зважаючи на викладене, позивач належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами не довів наявність правових підстав для розірвання договору та факт порушення своїх прав у зв`язку з набуттям статусу орендодавця за договором. З урахуванням наведеного вище, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В. 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Жежер Ю.М. від 27.09.2021 прийнято до свого провадження справу та призначено до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 25.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_7 не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку. Просять справу розглядати у їх відсутність, позов підтримують повністю та просять його задовольнити, про що подали заяву.

В судове засідання представник відповідача ТОВ «ЛатАгроІнвест» Забродець С.В. не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги не визнає з мотивів, викладених у відзиві, поданого до суду 14.01.2021.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 01.09.2006 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «ЛатАгроІнвест» в особі в.о. директора Крохмаля А.А. (орендар) укладено договір оренди землі № А1172, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою вирощування сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на території Монастирищенської сільської ради Монастирищенського району (а.с. 7 - 9).

Згідно з п.2.1, 2.2 договору оренди землі № А1172 в оренду передається земельна ділянка площею 3,13 га ріллі. Земельна ділянка належить орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 049586, виданого 26.12.2003 та зареєстрованого під № 342.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди землі № А1172 договір укладено на 10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Згідно з п. 4.1 договору оренди землі № А1172 орендна плата за користування земельною ділянкою може вноситись орендарем як у грошовій формі, так і с/г продукцією по цінах не нижчих за собівартість і які будуть діяти на час проведення розрахунків (ячмінь, пшениця, кукурудза) та послугами (оранка городів, авто послуги і ін) і становить 2% від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки із розрахунку 159 грн за один гектар земельної ділянки на рік, що станом на сьогоднішній день складає одну тисячу сто кг зерна.

30.12.2014 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «ЛатАгроІнвест» в особі генерального директора Космацького П.В. (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі № А1172 від 01.09.2006, відповідно до якої внесено зміни умов договору оренди від 01.09.2006, зокрема, продовжено строк дії договору оренди землі на 5 років до 20.02.2022 з урахуванням періоду ротації основної сівозміни; зазначено кадастровий номер земельної ділянки: 7123410100:04:001:0342; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати у рік становить 2 941,18 грн, що складає 5,33% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 10).

21.10.2015 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «ЛатАгроІнвест» в особі генерального директора Жердецького І.М. (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі № А1172 від 01.09.2006, відповідно до якої внесено зміни умов договору оренди від 01.09.2006, зокрема, продовжено строк дії договору оренди землі на 2 років до 20.02.2024 з урахуванням періоду ротації основної сівозміни; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати у рік становить 3 673,81 грн, за один повний пай, що складає 5,33% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п. 1.3 цієї додаткової угоди (а.с. 11).

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди від 21.10.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 складає 68 927, грн за один повний пай.

09.11.2015 право оренди (зі змінами) ТОВ «ЛатАгроІнвест» щодо земельної ділянки позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 47210783 від 09.11.2015 (а.с. 12).

19.06.2020 між ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки. За умовами даного договору ОСОБА_3 подарував земельну ділянку площею 3.1382 га, кадастровий номер 7123410100:04:001:0342 ОСОБА_6 (а.с. 13 - 15).

19.06.2020 право власності позивача ОСОБА_1 щодо земельної ділянки позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 143, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 213178999 від 19.06.2020 (а.с. 12).

Відповідно до п. 12.5 договору оренди землі № А1172 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи (орендаря) є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 7 - 9).

11.08.2020 позивач звернувся до ТОВ «ЛатАгроІнвест» із заявою, відповідно до якої просив припинити дію договору оренди землі № 1172 від 01.09.2006 шляхом його розірвання, відповідно до зазначених умов договору та просить повернути йому належну земельну ділянку, не чинити перешкоди в користуванні належною йому земельною ділянкою та не проводити будь - яких польових робіт на вказаній земельній ділянці (а.с. 17).

14.08.2020 ТОВ «ЛатАгроІнвест» № 236/08 надало відповідь позивачу, відповідно до якої згідно із п. 12.4 договору оренди землі розірвання останнього в односторонньому порядку не допускається. Відповідно до змісту ст. 651, 652, 782,783 ЦК України, ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім, як в судовому порядку за наявності істотного порушення умов відповідного договору однією із його сторін (зокрема, систематична невиплата орендної плати, нецільове використання земельної ділянки тощо). Наведене дозволяє стверджувати, що зміна власника земельної ділянки може бути підставою для розірвання договору оренди землі виключно у випадку наявності згоди на це обох сторін договору та роз`яснено наслідки за розірвання договору в односторонньому порядку (а.с. 35).

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (далі - Закон № 161-XIV) (який діяв на момент виникнення правовідносин) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161-XIV, яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору.

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 3 та ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 31 Закону № 161-XIV договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону № 161-XIV перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Як встановлено вище в договорі оренди землі № А1172 від 01.09.2006 узгоджено між сторонами умову щодо розірвання договору у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи (орендаря) (п. 12.5).

Тобто наведеною умовою договору передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї із сторін та визначена підстава для такого розірвання, без необхідності встановлення будь-яких інших передумов, зокрема істотного порушення договору.

Положення п. 12.5. договору були погоджені сторонами на власний розсуд, не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Про правильність застосування даних норм права свідчить постанова Верховного Суду у справі № 375/278/20, провадження № 61 - 3449св 21 від 16.06.2021.

У відзиві на позов відповідач посилається на те, що п. 12.5 Договору урегульовує, що у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи новий власник має право на розірвання договору або на зміну його умов. Оскільки додатковою угодою визначено форму орендної плати у грошовій формі, а позивачем, згідно з видатковими накладними отримано орендну плату у натуральній формі у підвищеному розмірі, то позивач скористався свої правом та змінив умови договору шляхом конклюдентних дій по отриманню натуральної орендної плати, а тому права на розірвання договору він не має.

На підтвердження даних обставин справи представник відповідача надав видаткові накладні на виплату орендної плати № 67/437, 425, 479, 445, 448 від 15.12.2020, відповідно до яких позивач отримував орендну плату в натуральній формі (а.с. 36 - 38).

Суд дані твердження позивача відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. У випадку, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини щодо яких законом передбачена письмова форма.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації у випадках встановлених законом та є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Дані умови щодо письмової форми правочину закріплені умовами договору № А 1172 від 01.09.2007 (п. 12.1, 14.1 Договору).

Таким чином, нормами законодавства, що регулюють укладення договорів щодо оренди земельної ділянки передбачено для даного виду договорів лише письмову форму правочину з обов`язковою державною реєстрацією такого договору.

Дані вимоги закону узгоджуються і з положеннями договору щодо форми правочину.

Посилання представника відповідача, що позивач своїми конклюдентними діями, які полягали в отриманні орендної плати в натуральні формі змінив умови договору не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки правило мовчазної згоди може бути застосовано тільки до договорів, щодо яких закон не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації.

Доказів на підтвердження зміни умов договору, що вчинені у визначеній законом письмовій формі відповідачем не надано, а тому суд вважає, що умови договору між новим власником та орендарем не змінені.

Крім цього, ТОВ «ЛатАгроІнвест» як сторона договору № А 1172 мало право на стадії укладання договору або внесення змін (додаткових угод до договору) не погоджувати умови договору або запропонувати внесення відповідних змін.

Викладена позиція суду у даній справі не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 в справі № 920/418/19, на які послався представник відповідача у своєму відзиві, та згідно з якими право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин. При цьому колегією суддів враховано, що у справі № 920/418/19 суди встановили, що на земельній ділянці, договір оренди якої просив розірвати орендодавець (Верхньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області), розташовані об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать орендарю ТОВ «Рітейл Девелопмент» та, укладаючи договір оренди, вказане товариство мало на меті узаконення користування земельною ділянкою, враховуючи правомірні очікування на вільний доступ до свого майна та можливість його використання.

Саме на вказані обставини Велика Палата Верховного Суду вказала, як істотні при вирішенні питання розірвання договору оренди землі у даній справі.

Натомість у даній справі ОСОБА_2 , правонаступником якої є позивач, передала в оренду ТОВ «ЛатАгроІнвест» земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій будь-яке нерухоме майно, належне орендарю, відсутнє та не встановлено істотних обставин для незастосування погоджених сторонами в договорі оренди від 01.09.2006 підстав його розірвання.

Оскільки, договором оренди передбачена така підстава для розірвання договору, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, новий власник земельної ділянки (орендодавець) наполягає на розірванні договору з цих підстав, а орендар ухиляється від такого розірвання договору, суд вважає, що позов право позивача порушене та підлягає захисту судом, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛатАгроІнвест" про розірвання договору оренди землі задовольнити повністю.

Договір оренди землі A1172 від 01.09.2006, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛатАгроІнвест", зареєстрований 24.07.2015, розірвати.

Стягнути з ТОВ «ЛатАгроІнвест» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ЛатАгроІнвест", місцезнаходження: вул. Соборна,3 м. Монастирище Черкаська область, код ЄДРПОУ 34323974.

Суддя Ю.М.Жежер