Рішення № 102299642, 09.12.2021, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/768/21

381/902/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: М`ячикової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська з повернення боргів», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Київського обласного виконавчого округу Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У березні 2021 року позивач звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з даним позовом. Позов мотивувала тим, що з Єдиного державного реєстру боржників вона дізналася, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Крегул І.І. перебуває виконавче провадження № 64598042 з примусового виконання виконавчого напису № 6966 виданого 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В.. З даним виконавчим написом вона не погоджується, оскільки він вчинений з порушенням чинного законодавства, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року було відкрито загальне провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання.

01 червня 2021 року відповідачем на адресу суду направлено відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що оскаржуваний позивачем виконавчий напис № 6966 від 27 грудня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., згідно чинного законодавства та є таким, що підлягає виконанню.

04 червня 2021 року, позивачем через канцелярію суду було подано відповідь на відзив, в якому позивач виклала свої доводи та міркування щодо вказаних у відзиві посилань відповідача та просила суд задовольнити її позовну заяву.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року у даній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Через канцелярію суду подала заяву, в якій просила суд розглядати справу у її відсутність. Зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом вчасно та належним чином. Між тим, у поданому до суду відзиві просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися судом вчасно та належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом при розгляді справи встановлено, що 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, вчинено оскаржуваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6966, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 001-28059-110413 від 11 квітня 2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк»», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у загальному розмірі 25404,64 грн. (а.с. 16).

На підставі вказаного виконавчого напису № 6966, 23 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул І.І. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 64598042 та Постанову про арешт коштів боржника (а.с. 15, 17, 18).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі – Постанова).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Проте вказана Постанова № 1172 не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими можливе стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни до Постанови № 1172 та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнана судом незаконною та нечинною, відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено та не спростовано стороною відповідача, що Кредитний договір № 001-28059-110413, який був укладений від 11 квітня 2013 року, між ПАТ «Дельта Банк»» та ОСОБА_1 , не був нотаріально посвідчений та саме він був наданий відповідачем приватному нотаріусу Личуку Т.В., для вчинення останнім 27 грудня 2020 року, Виконавчого напису № 6966.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що кредитний договір № 001-28059-110413 від 11 квітня 2013 року, не був нотаріально посвідчений, а відтак у приватного нотаріуса Личука Т.В. були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на вказаному кредитному договорі, оскільки він не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Більш того, в матеріалах справи відсутні та стороною відповідача не надані докази того, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису, перевіряв безспірності грошових вимог відповідача до позивача, з огляду на закінчення трьох річного строку для стягнення заборгованості на момент вчинення виконавчого напису.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом Личуком Т.В. з порушенням вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому, за встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, а оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1362,00 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-353 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд –

ухвалив:

Позовні вимоги – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6966 вчинений 27 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська з повернення боргів» заборгованості у загальному розмірі 25404 (двадцять п`ять тисяч чотириста чотири) грн. 64 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місця знаходження: вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область.

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, адреса місця роботи: вул. Михайла Грушевського, буд. 17, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, адреса місця роботи: «Карат» промисловий майданчик, 5-А, оф. 511, м. Вишгород, Київська область.

Суддя Осаулова Н.А.

Рішення виготовлено 09.12.2021 р.