Рішення № 102297531, 21.12.2021, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/887/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Фесюка О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Громадської організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний"

до відповідача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області

про визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу, та визнання укладеним договору

В засіданні приймали участь:

від позивача: Терещенко О. М. (Свідоцтво № 2 від 02.10.06 року);

від відповідача: Паска В. В. (довіреність № 1 від 11.01.21 року).

Описова частина:

12 жовтня 2021 року Громадська організація "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання протиправним та скасування наказу та визнання укладеним договору.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року залишено позовну заяву Громадської організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" - без руху. Встановлено Громадській організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали. Встановлено Громадській організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання доказів оплати судового збору в розмірі, визначеному нормами Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою суду від 25.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/887/21 за позовною заявою Громадської організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання протиправним та скасування наказу та визнання укладеним договору. Визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16 листопада 2021 року.

09.11.2021 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву в якій останній просить суд заборонити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до набрання законної сили судовим рішенням вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування Громадською організацією "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" державним нерухомим майном: виробничі приміщення адмінбудинку літ "А-4", реєстровий номер 21085555.111.АААБВЖ936, загальною площею 1 418, 7 кв.м., інвентарний №101301001, що розташований за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кавказька, 7 та перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області.

11.11.2021 року ухвалою суду призначено до розгляду у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі №918/887/21 Громадської організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" на 16.11.2021 року.

11.11.2021 року через відділ канцелярії відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про безпідставність позову, просить суд в його задоволенні відмовити.

15.11.2021 року відповідачем подано письмові щодо заяви про забезпечення позову у яких відповдіач вказував на безпісдтавності та недоведеності заяви про забезпечення позову, просив суд в її задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 16.11.2021 року у задоволенні заяви Громадської організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" про забезпечення позову (вх. № 3360/21 від 09.11.2021 року) - відмовлено.

16.11.2021 року у судовому засіданні проголошено перерву у справі до 15.12.2021 року.

23.11.2021 року через відділ канцелярії позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позивач наголошує на безпідставності тверджень наведених у відзиві на позовну заяву, просить суд позов задовольнити в повному обсязі, в додатках долучено до матеріалів справи заяву свідка.

13.12.2021 року через відділ канцелярії відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наголошує на безпідставності позову, просить суд в його задоволенні відмовити.

Також, відповідачем подано клопотання про винесення окремої ухвали щодо позивача у зв`язку із суперечностями які містяться у поданій заяві свідка, крім того подано клопотання про виклик свідка.

Щодо зазначених клопотань та поданих заяв свідка, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Згідно статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Щодо поданих заяв свідків, суд зазначає наступне, в поданих заявах сторонами не повідомлено жодних обставин, які стосуються розгляду даної справи, або які мають значення для розгляду даної справи, отже, зазначені заяви не будуть прийняті судом до уваги при прийнятті рішення в межах даної справи.

У судовому засіданні 21.12.2021 року представник позивача наголошував на грунтовності позову, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, в свою чергу відповідач проти позову заперечив, просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

06.12.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі - Орендодавець, Регіональне відділення) та Громадською організацією «Ветеранів та інвалідів Рівненщини «НЕЗЛАМНИЙ» (надалі - Орендар, ГО «НЕЗЛАМНИЙ»), було укладено Договір оренди державного майна №1656-2018, предметом якого є нерухоме майно: виробничі приміщення адмінбудинку літ. «А-4», реєстровий номер 21085555.111.АААБВЖ936, загальною площею 1 418, 7 кв.м., інвентарний №101301001, що розташований за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кавказька, 7, та перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області (надалі - Балансоутримувач), в т.ч.:

кабінети №№162-165, 171-173, 175-179, 183,184,186, 195-197,205-207, 209-212,217- 222,224,227-231,233,234,236-238;

підсобні приміщення, коридори, сходові клітки, туалети та умивальники.

Згідно и. 1.2. Договору 1 майно передається в оренду з метою розміщення громадського об`єднання інвалідів на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2018 року - 33 095, 97 грн.

Згідно п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується таким чином: 50% - до Державного бюджету за рахунок УК у м. Рівне р/р 31114093017002, код отримувача 38012714, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 22080200; 50% - Балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.3.7. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені в сумі заборгованості за кожний день прострочення, перерахування орендної плати.

У відповідності до п. 10.1. Договору 1 договір укладено строком на 2 (два) роки 11 місяців, що діє з « 06» грудня 2018 року до « 06»листопада 2021 року включно.

Факт приймання передачі майна в оренду позивачу підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна від 06.12.2018 року.

10.09.2019 року між Орендодавцем та Орендарем було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року, яким внесено зміни до пунктів: 2.2., 10.7., 6.5. Договору.

06.08.2021 року позивач звернувся із листом №06/08-21 до Регіонального відділення у якому просив продовжити термін оренди дії Договору оренди державного майна №1656 - 2018 - виробничих приміщень адмінбудинку літ. «А-4» за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кавказька, 7, до заяви позивачем було додано: Звіт про оцінку майна: «Виробничі приміщення адмінбудинку «літ.А-4» реєстровий, загальною площею 1 418,7 кв.м.; Висновок про вартість майна виробничих приміщень адмінбудинку «літ.А-4» реєстровий номер 210855555.111ГАААБВЖ936. загальною площею 1 418,7 кв.м., інвентарний №101301001 - в 3 прим.; Копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Матеріали справи містять адвокатський запит №18-01-2790 від 16.08.2021 р. позивача, на який Регіональне відділення надало відповідь та повідомило, що регіональним відділенням розглянуто заяву громадської організації «Ветеранів та інвалідів Рівненщини «Незламний» від 06.08.2021 №06/08-21. За результатами розгляду було прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна від 06.12.2018 №1656-2018 (копія наказу регіонального відділення від 09.08.2021 р. №841 додається).

Крім того, до вищезазначеного листа-відповіді додана копія листа від 09.08.2021 №17-02-2726 «Щодо відмови у продовженні договору оренди».

З матеріалів справи вбачається Регіональне відділення прийняло наказ №841 від 09.08.2021 року «Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди».

Листом №17-02-2726 від 09.08.2021 року Регіональне відділення повідомило про прийняте рішення ГО «Незламний».

Однак, на думку позивача, даний наказ є протиправним (незаконним) та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, позивач звернувся до суду із вимогою до відповідача про визнання протиправним (незаконним) та скасувати наказ регіонального Відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях №841 від 09 серпня 2021 року, щодо відмови у продовженні дії договору оренди.

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які стосуються оренди державного майна в частині визнання наказу незаконним, а також щодо продовження дії договору оренди державного майна.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою державного майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", іншими нормативно- правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до віг.юг. що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення» договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-лрановими актами щодо окремих видів договорів.

Договір оренди укладено 06.12.2018 року, до набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-1Х від 03.10.2019 року. Під час укладання даного договору оренди сторони керувалися Законом України «Про оренду державного та комунального майна» 10.04.1992 № 2269- XII.

01.02.2020 року введено в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-1Х від 03.10.2019 (Надалі- Закон).

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 встановлено, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відтак, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-1Х був прийнятий 03.10.2019 року, введений в дію 01.02.2020 року, тобто до моменту закінчення строку дії спірного Договору було введено в дію новий Закон і продовження вищезазначеного Договору регулюється нормами нового Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону встановлено етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди.

У відповідності до частини 1 статті 18 Закону продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством (частина 2 статті 18 Закону).

Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування (частини 3 - 4 статті 18 Закону).

За частиною 5 статті 18 Закону граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про: наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки; факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів; результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання (частина 6 статті 18 Закону).

У відповідності до частини 7 статті 18 Закону договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.

Згідно статті 19 Закону Рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю; якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об`єкта оренди у визначений цим Законом строк; якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів.

Також, передача державного майна в оренду також регулюється Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 (Надалі - Порядок).

Згідно п. 143. Порядку визначено, що орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого б приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар, який бажає отримати компенсацію вартості здійснених ним невід`ємних поліпшень, також подає документи, передбачені пунктом 165 цього Порядку. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

Пунктом 144 Порядку встановлено, після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви, приймає одне з рішень, передбачених частиною дев`ятою статті 18 Закону. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.У разі прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, здійснюються дії, передбачені пунктом 142 цього Порядку. Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди або про відмову у продовженні приймаються представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, відповідні рішення приймаються протягом 60 робочих днів з дати отримання заяви орендаря про продовження договору. Неприйняття протягом зазначеного строку одного із зазначених рішень представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом вважається прийняттям ним рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем .Рішення про оголошення аукціону та оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У межах зазначеного строку орендодавець може переглянути умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна згідно з пунктами 51 та 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 146 цього Порядку.

Станом на момент звернення ГО «Незламний» до Регіонального відділення із заявою про продовження дії спірного договору без проведення аукціону в позивача рахувалася заборгованість з орендної плати за користування державним майном у сумі 25 274, 69 грн.

Враховуючи усе зазначене вище, вбачається, що Регіональне відділення не продовжило спірного договору без проведення аукціону у зв`язку із наявністю заборгованості у позивача за договором, а тому наказ Регіонального відділення №841 від 09.08.2021 року «Про прийняття рішення про відмову у продовженні договору оренди» є законним та прийнятий із повним дотриманням норм чинного законодавства.

Разом з тим, на переконання суду, такі висновки і дії Регіонального відділення були передчасними та без урахування усіх обставин які існували на той час, а також без врахування усіх норм закону.

Постановами Кабінету Міністрів України із 12 березня 2020 року було введено на всій території України загальнонаціональний карантин.

Листом від 22.04.2020 року № 01-20 ГО “Незламний”, у зв`язку із введенням карантину на всій території України, звернувся до Регіонального відділення із клопотанням щодо зменшення розміру орендної плати.

Листом від 29.05.2020 року № 17-02-1594 Регіональне відділення надало відповідь на вищезазначену заяву, що на даний час відсутній порядок звільнення орендарів від сплати орендної платити по діючим договорам оренди державного майна (в т.ч. на період карантину) та керуючись вищевикладеним регіональне відділення повідомило, що не має підстав для звільнення громадської організації «Ветеранів та інвалідів Рівненщини «Незламний» від сплати орендної плати або зменшення її розміру.

15 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (надалі — Постанова № 611).

Постанова №611 від 15.07.2020 стосуються тільки державного майна, натомість, дія пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України може бути застосована до будь-якого наймача в незалежності від того, яке майно є предметом договору - державне, комунальне чи приватне.

Застосування пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України залежить від того, чи звернувся наймач з відповідною вимогою про зменшення плати за користування майном.

Відповідно до правового висновку, викладеного в п. 39 постанови Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, щодо питання застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», вказаним нормативно- правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

Відповідно до п. 2 Додатку № 2 Постанови №611 визначено, що до переліків орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків відносяться вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Судом встановлено, покликаючись на зазначені пункти постанови № 611, ГО “Незламний” здійснювало сплату орендної плати в розмірі 50 відсотків.

В свою чергу Регіональним відділенням зазначено про безпідставність застосування вищевказаної постанови №611 до правовідносин щодо сплати орендної плати відповідно до спірного договору.

Отже, вбачається, між сторонами існував спір, щодо застосування передбаченої Постановою №611 п`ятдесяти відсоткової знижки/компенсації у зв`язку із введенним карантином.

Зазначені обставини, щодо існування спору, також підтверджуються рішенням у справі №918/834/21 від 08.11.2021 року, з даного рішення вбачається, у вересні 2021 року Громадська організація "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про стягнення коштів в сумі 199 084 грн 86 коп., з яких: 190 240 грн 30 коп. - надмірно сплачена орендна плата, що надійшла до Державного бюджету, та 8 844 грн 56 коп. - сплачена пеня.

Вищевказаним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на момент розгляду даної справи, рішення у справі №918/834/21 оскаржується в апеляційному порядку і не набрало законної сили.

Матеріали справи містять довідку Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області від 09.08.2021 року №594/11-12 з якої вбачається, заборгованість з орендної плати та відшкодування комунальних послуг відсутня, орендоване майно застраховане.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, вбачається, що заборгованість навіть якщо і існувала, то виключно через існуючий між сторонами спір, щодо врахування чи не врахування постанови №611 щодо зменшення орендної плати на 50 відсотків.

Разом з тим, після вирішення рішення у справі №918/834/21 від 08.11.2021 року, заборгованість впродовж трьох місяців відсутня.

Отже, покликання Регіональним відділенням на факт існування заборгованості понад 3 місяці не доведена матеріалами справи, а також спростовується наведеними вище обставинами.

Крім того, у додатках до відзиву на позовну заяву, Регіональним відділенням долучено довідку стан надходження орендної плати по спірному договору, з якої судом не встановлено, в які місяці та в які періоди позивачем було допущено прострочення сплати орендної плати більш ніж на 3 місяці.

Також судом враховано той факт, що оплата згідно договору в один місяць становили від 36 524, 21 грн в січні 2019 року та постійно збільшувалася і у вересні 2021 року становила 50 549, 37 грн, в той час як існуюча заборгованість на момент подання позову становила 25 274, 69 грн.

Отже вбачається, що існуюча заборгованість в 50 відсотків від суми оплати за місяць, не підтверджує несплату позивачем орендної плати впродовж 3 місяців.

Згідно із нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19), У цих нормах Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади (дозволено лише те, що прямо передбачено законом).

ЄСПЛ у своїй практиці підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беслер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadal.com S.r.l. проти Молдови" і "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та Інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії"). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі"). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Іншими словами, державні, органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Гаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

У своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/15058/18 зазначив, що процедури органів державної влади та місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.

Отже беручи до уваги усе зазначене вище, враховуючи існуючий між сторонами спір, щодо зменшення розміру орендної плати на 50 відсотків згідно Постанови №611, також враховуючи незначний розмір заборгованості, вбачається, що наказ Регіонального Відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях №841 від 09 серпня 2021 року прийнятий без належного обгрунтування та належних доказів, а тому є протиправним, необгрунтованим, таким який не ґрунтується на нормах закону, а тому підлягає до скасування.

Відтак позов в частині визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Регіонального Відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях №841 від 09 серпня 2021 року є обгрунтований та підлягає до задоволення.

Крім того, ГО "Незламний" просила суд визнати укладеним між Громадською організацією "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, та Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненської області Договір про внесення змін до Договору оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року щодо продовження договору оренди державного майна №і 656-201 8 від 06.12.2018 року без проведення аукціону (шляхом викладення в новій редакції) у відповідній редакції яка додається.

Судом встановлено, позивач просить суд продовжити спірний договір оренди державного майна, шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2 статті 180 цього ж кодексу).

Статтею 181 цього ж кодексу передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів \ спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лисі, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими. передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така угода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним ( таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 16 цього ж закону передбачено, що договір оренди формується на підставі примірного договору оренди, що затверджується: Кабінетом Міністрів України - щодо майна державної власності.

Відповідно до п. 125 Порядку, не допускається внесення змін до договору оренди з метою збільшення строку дії договору оренди, крім випадків коли договір був укладений на строк, що становить менш як п`ять років, та з моменту укладення не продовжувався, і заява орендаря стосується збільшення строку оренди з метою приведення його у відповідність із визначеним Законом мінімальним строком. Заява орендаря підлягає задоволенню, якщо право власності на об`єкт оренди зареєстровано за державою (відповідною територіальною громадою) у державному реєстрі речових прав станом на дату заяви орендаря або станом на дату закінчення строку, на який був укладений договір.

Відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству: примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання лля використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

У відповідності до частини 3 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.

З зазначених норм права вбачається, що укладення договору з відповідними умовами є правом кожної із сторін, яке відображається у погодженні або ж запереченні тих чи інших пунктів договору.

В даному випадку, типова форма договору визначена державою в особі Кабінету Міністрів України, однак сторони мають право відступати від типових умов договору.

Ознайомившись зі змістом Договору про внесення змін до договору оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 щодо продовження без проведення аукціону (шляхом викладення в новій редакції), вбачається, що умови договору, що у даному Договорі суперечать законодавству, а саме: п. 12.5 Договору, «Орендар має право приватизувати орендоване майно згідно вимог чинного законодавства», хоч п. 12.5 примірного Договору, затвердженого постановою КМУ №820 від 12.08.2020 року має інший зміст, а саме: «Якщо інше не передбачено цим договором, перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цим договором, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступника), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем.»

Суд наголошує, зміна окремих умов примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, можлива лише за взаємною згодою, так як Регіональне відділення такої згоди не надавало, даний пункт Договору суперечить чинному законодавству.

Крім того, як зазначалося вище, у відповідності до чинного законодавства, у разі викладення договору у новій редакції, зазначені пункти погоджуються між сторонами шляхом надсилання відповідного примірника договору з відповідними умовами.

Матеріали справи не містять доказів надіслання ГО “Незламний” для Регіонального відділення договору у новій редакції з відповідними пунктами.

Відтак, в даному випадку укладення договору в новій редакції є безпідставним, оскільки сторони вільні у виборі умов договору, і укладення договору у редакції позивача, буде порушенням прав відповідача.

Відтак, вимога позивача в укладенні Договору про внесення змін до Договору оренди №1656-2018 від 06.12.2018 щодо продовження договору без проведення аукціону шляхом викладення в новій редакції є безпідставним, саме в частині викладення в новій редакції.

В даному випадку, з урахуванням обставин які зазначалися вище, вимога позивача, щодо продовження дії договору оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року є обгрунтована, підтверджена належними доказами, а тому підлягає до задоволення.

Також, суд вбачає, в подальшому сторони не позбавлені права внести зміни в продовжений договір в тому числі шляхом викладення його у новій редакції у відповідності до норм законодавства які зазначалися вище.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе зазначене вище, з урахуванням норм права які зазначалися вище, позов підлягає до часткового задоволення, зокрема визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ регіонального Відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях №841 від 09 серпня 2021 року та визнати продовженим на 5 років Договір оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року без проведення аукціону укладений між Громадською організацією "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, та Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненської області.

Відмовити у задоволенні позову в частині визнання продовженим Договір оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року шляхом викладення в новій редакції.

Щодо розподілу судового збору.

За подання до господарського суду даної позовної заяви Громадська організація "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" сплатило судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн (2 немайнові вимоги).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною 9 тієї ж статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн покладається на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ регіонального Відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях №841 від 09 серпня 2021 року.

3. Визнати продовженим на 5 років Договір оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року без проведення аукціону укладений між Громадською організацією "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, та Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненської області.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання продовженим Договір оренди державного майна №1656-2018 від 06.12.2018 року шляхом викладення в новій редакції.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях на користь Громадської організації "Ветеранів та інвалідів Рівненщини "Незламний" 4 540, 00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2021 року.

Суддя Вадим Торчинюк