Рішення № 102297449, 16.12.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 Справа № 917/1592/21

м. Полтава

за позовною заявою Керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області, вул. Бєльовська, буд. 73-А, м. Красноград, Харківська область, 63304

в інтересах держави в особі:

Позивач 1. Північно-східний офіс Держаудитслужби, майдан Свободи, Держпром, буд. 5, 4 під`їзд, 10 поверх, м. Харків, 61022

Позивач 2. Зачепилівська селищна ради, 64401, вул. Паркова, буд. 37, с. Зачепилівка, Красноградський район, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул. Половки, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010

про стягнення 84673,20 грн.

Суддя Паламарчук В.В.

Секретар судового засідання Рожко О.П.

Представники сторін:

від прокуратури: Лисенко Н.М.

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: адвокат Рекотова Т.А.

Обставини справи: Керівник Красноградської окружної прокуратури Харківської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби та Зачепилівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 84673,20 грн. - безпідставно сплачених коштів згідно договору № 14 кр/т від 22.01.2019.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач необґрунтовано підвищив ціни на бензин А-92 та дизельне пальне, що призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів Зачепилівською селищною радою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 цей позов був переданий на розгляд судді Паламарчука В.В.

Ухвалою від 18.10.2021р. суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Прокурор у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.

Ухвалою суду від 03.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначив розгляд справи на 02.12.2021р., запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

23.11.2021 до суду надійшов відзив на позов (вхід. №12967) (а.с. - 135-164).

02.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив Зачепилівської сільської ради (вхід. №13396, вхід. №13433)(168-193).

За ухвалою суду від 02.12.2021 суд відклав судовий розгляд на 16.12.2021.

09.12.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вхід. №13756) (а.с. 237-256).

09.12.2021 Красноградська окружна прокуратура надала відповідь на відзив (вхід. №13754) (а.с. 258-269).

В судовому засіданні 16.12.2021 представник прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

В судовому засіданні 16.12.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України Про Конституційний Суд України є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Прокурор звертається до господарського суду в інтересах Зачепилівської селищної ради та Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селиш, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

В свою чергу ст. 10 цього ж Закону зазначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Крім того. ст. 18-1 вказаного Закону зазначає, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Враховуючи, що Зачепилівська селищна рада Харківської області наділена повноваженнями щодо звернення до суду з вимогою про стягнення надмірно сплачених самою селищною радою бюджетних коштів, у зв`язку з чим і визначений співпозивачем за даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звергатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43. Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п.3.9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель: інспектування (ревізії): моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №921/524/18, від 29.07.2020 у справі 924/316/18 та інших.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби” затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку І утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях. Повноваження Північно-східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, позивачами в даному спорі є Зачепилівська селищна рада, як замовник закупівлі та розпорядник бюджетних коштів по спірних правовідносинах, та Північно-східний офіс Держаудитслужби України як орган державного фінансового контролю на території Харківської області.

На виконання вимог ст.23 Закону України “Про прокуратуру” 01.09.2021 направлено відповідні листи-повідомлення до Зачепилівської селищної ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Від Зачепилівської селищної ради Харківської області отримано відповідь від 22.09.2021 за №2000/02.01-25 з якої вбачається, що вказаним органом заходи судового захисту інтересів держави не вживались та вживатись не будуть.

Від Північно-східного офісу Держаудитслужби отримано відповідь від 07.09.2021 за № 202031-17/5758-2021 з якої вбачається, що вказаним органом заходи судового захисту інтересів держави вживатись не будуть.

Таким чином, з вказаних листів уповноважених органів наміру вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежується, що розцінюється прокурором як бездіяльність уповноважених органів в даному випадку.

Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави, оскільки позивачі упродовж тривалого часу не вживали заходів спрямованих на стягнення заборгованості.

При цьому суд врахував правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 17 серпня 2020 року у справі № 924/1240/18.

З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2018 року на веб-сайті електронної системи публічних закупівель “Prozorro” (режим доступу: https://prozorro.gov.ua/tender/UA- 2018-12-10-002527-с) Зачепилівською селищною радою Харківської області оприлюднено оголошення №UA-2018-12-10-002527-c про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти і дистилятів (ДК 021:2015: 09130000-9), зокрема, бензину А-92 у кількості 8000 літрів та дизельного палива у кількості 17000 літрів з терміном постачання до 31.12.2019 та з очікуваною вартістю 900 000,00 гривень.

За результатам проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Татнєфть-АЗС-У країна" з ціновою пропозицією 599 460 грн., з яким 22.01.2019 укладено договір №14 кр/т (далі- Договір) (а.с. - 24-28).

В договорі сторони погодили, що:

- постачальник зобов`язується поставляти: ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-92, дизельне паливо) (далі - товар), Бензин А-92 у кількості 8000,00 л, дизельне паливо - 17000,00 л (далі - товар), (п.1.1, п.1.2), а замовник - прийняти і оплатити такі товари;

- ціна цього договору становить 599460,00 грн, у тому числі ПДВ 99 910,00 грн (п.3.1);

- ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2);

- ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: бензин А-92 - 8000 літрів по 24 грн. 06 коп. за 1 літр, дизельне паливо - 17000 літрів по 23 грн. 94 коп. за 1 літр. Ціна за одиницю товару відпускається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції. В ціну Товару закладена вартість зберігання та його видача на АС/АГЗП Постачальника.(п.4.1);

- в разі перевищення діючої ціни товару на день відпуску до акцептованої ціни, ціна за одиницю товару може змінитись не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі (п. 4.5);

- ціна за одиницю також може змінитися у разі настання обставин передбачених ст.36 п. 4 Розділу VII Закону України “Про публічні закупівлі” (зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регулюваних цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, уразі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни) за умови підтвердження завіреною довідкою Національного Банку України, або довідкою Торгово-промислової Палати, або довідки органів державної статистики. Порядок зміни ціни за одиницю Товару розраховується за наступною формулою Ц=(К1/К2)*Цт, К1 - курс гривні встановлений Національним банком на дату зміни ціни; К2 - курс гривні до долара, встановлений Національним банком на дату проведення торгів; Цт - ціна пропозиції конкурсних торгів (п. 4.6);

- всі зміни до цього договору здійснюються шляхом підписання додаткових угод і є невід`ємними його частинами (п.11.3);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного проведення (п.10.1);

- дія договору може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.10.2).

Сторони затвердили Специфікацію (а.с. - 28), як додаток до договору, в якій встановили найменування товару, його кількість та ціну, а саме: бензин А-92 у кількості 8000 л, ціна 24,06 грн за 1 літр, загальна сума 192480,00 грн; дизельне паливо у кількості 17000,00 л, ціна 23,94 грн за 1 літр, загальна сума 406980,00 грн.

В подальшому між ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" та Зачепилівською селищною радою укладено низку додаткових угод якими суттєво збільшено первісну ціну товару в Договорі, у порівнянні з визначеною за результатами відкритих торгів.

Так, відповідно до додаткової угоди №1 від 25.01.2019 до Договору (а.с. -29-31) ціна поставлених 200 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 26 грн. 46 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 200 літрів дизпалива визначена у розмірі 26 грн. 28 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №2 від 28.01.2019 до Договору (а.с. - 33-34) ціна поставлених 1000 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 27 грн. 12 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 4000 літрів дизпалива визначена у розмірі 28 грн. 02 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №3 від 25.02.2019 до Договору (а.с. 36-38) ціна поставлених 1300 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 26 грн. 94 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 2000 літрів дизпалива визначена у розмірі 27 грн. 78 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №4 від 12.04.2019 до Договору (а.с. 40-42) ціна поставлених 1000 літрів дизпалива визначена у розмірі 27 грн. 90 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №5 від 07.05.2019 до Договору (а.с. 44-46) ціна поставлених 500 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 28 грн. 74 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 1000 літрів дизпалива визначена у розмірі 29 грн. 40 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №6 від 22.05.2019 до Договору (а.с. 48-50) ціна поставлених 1000 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 28 грн. 68 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 1000 літрів дизпалива визначена у розмірі 29 грн. 22 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №7 від 12.06.2019 до Договору (а.с. 51-53) ціна поставлених 1000 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 28 грн. 50 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 2000 літрів дизпалива визначена у розмірі 29 грн. 04 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №8 від 12.07.2019 до Договору (а.с. 55-57) ціна поставлених 500 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 27 грн. 54 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 1000 літрів дизпалива визначена у розмірі 27 грн. 96 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Додатковою угодою №9 від 25.07.2019 до Договору (а.с. 59-61) ціна поставлених 1190 літрів бензину А-92 визначена у розмірі 27 грн. 06 коп. (з ПДВ) за 1 літр, а ціна поставлених 1960 літрів дизпалива визначена у розмірі 27 грн. 66 коп. (з ПДВ) за 1 літр.

Зачепилівською селищною радою відповідно до видаткових накладних та платіжних доручень протягом 2019 року прийнято бензин А-92 та дизельне паливо та сплачені кошти, зокрема:

видаткова накладна №ТН000000426 від 23.01.2019 (а.с. 62): прийнято бензин А-92 в обсязі 300 літрів за ціною 24.06 грн за літр на загальну суму 7218 гри. та дизельне паливо в обсязі 300 літрів за ціною 23.94 гривень за літр на загальну суму 7182 грн.: сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 14400 грн;

видаткова накладна №ТН000000487 від 25.01.2019 (а.с. 64): прийнято бензин А-92 в обсязі 200 літрів за ціною 26.46 грн. за літр на загальну суму 5292 грн. та дизельне паливо в обсязі 200 літрів за ціною 26.28 гривень за літр на загальну суму 5256 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 10548 грн;

видаткова накладна №ТН000000520 від 28.01.2019 (а.с. 66): прийнято дизельне паливо в обсязі 4000 літрів за ціною 28.02 гривень за літр на загальну суму 112080 грн.;

видаткова накладна №ТН000001210 від 25.02.2019 (а.с. 68): прийнято бензин А-92 в обсязі 300 літрів за ціною 26.94 грн. за літр на загальну суму 8082 грн. та дизельне паливо в обсязі 1000 літрів за ціною 27,78 гривень за літр на загальну суму 27780 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 35862 грн;

видаткова накладна №ТН000001842 від 20.03.2019 (а.с. 70): прийнято бензин А-92 в обсязі 1000 літрів за ціною 26.94 грн. за літр на загальну суму 26940 грн. та дизельне паливо в обсязі 1000 літрів за ціною 27.78 гривень за літр на загальну суму 27780 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 54720 грн;

видаткова накладна №ТН00000247б від 12.04.2019 (а.с. 72): прийнято бензин А-92 в обсязі 1000 літрів за ціною 26.94 грн. за літр на загальну суму 26940 грн. та дизельне паливо в обсязі 1000 літрів за ціною 27.90 гривень за літр на загальну суму 27780 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 55020 гри;

видаткова накладна №ТН000003061 від 07.05.2019 (а.с. 74): прийнято бензин А-92 в обсязі 500 літрів за ціною 28.74 грн. за літр на загальну суму 14370 грн. та дизельне паливо в обсязі 1000 літрів за ціною 29.40 гривень за літр на загальну суму 29400 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 43770 грн;

видаткова накладна №ТН000003400 від 22.05.2019 (а.с. 76): прийнято бензин А-92 в обсязі 1000 літрів за ціною 28,68 грн. за літр на загальну суму 28680 грн. та дизельне паливо в обсязі 1000 літрів за ціною 29,22 гривень за літр на загальну суму 29220 грн.: сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 57900 грн;

видаткова накладна №ТН000003937 від 12.06.2019 (а.с. 78): прийнято бензин А-92 в обсязі 1000 літрів за ціною 28.50 грн. за літр на загальну суму 28500 грн. та дизельне паливо в обсязі 2000 літрів за ціною 29,04 гривень за літр на загальну суму 58080 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 86580 грн;

видаткова накладна №ТН000004641 від 12.07.2019 (а.с. 80): прийнято бензин А-92 в обсязі 500 літрів за ціною 27,54 грн. за літр на загальну суму 13770 грн. та дизельне паливо в обсязі 1000 літрів за ціною 27,96 гривень за літр на загальну суму 27960 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 41730 грн;

видаткова накладна №ТН000004904 від 25.07.2019(а.с. 82): прийнято бензин А-92 в обсязі 1190 літрів за ціною 27,06 грн. за літр на загальну суму 32201.40 грн. та дизельне паливо в обсязі 1960 літрів за ціною 27,66 гривень за літр на загальну суму 54213,60 грн.; сумарно по накладній отримано товару на загальну суму 86415 грн.

За цей товар Зачепилівська селищна рада сплатила відповідачу 599025,00 грн за платіжними дорученнями № 25 від 24.01.2019 на суму 14400,00 грн, № 37 від 30.01.2019 на суму 10548,00 грн., № 42 від 30.01.2019 на суму 112080,00 грн., №200 від 27.02.2019 на суму 35862,00 грн., № 298 від 22.03.2019 на суму 54720,00 грн, № 447 від 22.04.2019 на суму 55020,00 грн, № 536 від 10.05.2019 на суму 43770,00 грн, № 617 від 27.05.2019 на суму 57900,00 грн., № 753 від 26.06.2019 на суму 86580,00 грн, №820 від18.07.2019 на суму 41730,00 грн, № 882 від 29.07.2019 на суму 86415,00 грн (а.с.63,65,67,69,71,73,75,77,79,81,83).

Як стверджує прокурор, при укладені між Зачепилівською селищною радою та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" Додаткових угод не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни дизельного палива та бензину А-92 в період виконання умов договору, а тому такі Додаткові угоди є нікчемними, а сплачені за такими Додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь позивача.

Відповідач у відзиві (вхід. № 12967 від 23.11.2021; а.с. -135-163 ) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що:

- сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків з урахуванням попередніх змін;

- жодним нормативно-правовим актом не закріплено форму документального підтвердження підстав для зміни цін та не передбачено вимог довідок про рівень цін та даних, які повинні в них зазначатися;

- довідка Харківської ТПП підтверджує факт збільшення ціни пального на ринку. Встановлена додатковими угодами ціни на паливо була значно нижчою, ніж зазначено у довідках ТПП;

- прокурор у позові не навів доказів відсутності коливання цін на пальне у період укладання додаткових угод.

- наведені прокурором у позові постанови Верховного Суду не є тотожними спірним правовідносинам;

- визначені прокурором підстави звернення до суду відсутні. Прокурором неправильно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а також невірно зазначено позивача;

- розрахунок прокурора є неправильним та таким, що суперечить наявним в матеріалах справи документам.

Прокурор та селищна рада у відповідях на відзив, зазначили, що:

- подані ТОВ “Татнефть-АЗС-Україна” документи не підтверджують коливання ціни природнього газу в сторону збільшення в розумінні ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”;

- в довідках Харківської торгово-промислової палати не зазначено ціну бензину та дизельного палива на момент укладення Договору та на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку. Документи надані як підстави для внесення змін до договорів про закупівлю обов`язково мають зазначати відомості про ціну предмету закупівлі на момент укладення договору (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №924/1240/18);

- факт того, що сторонами ціна предмету закупівлі у договорі визначена нижче ніж середньоринкова на певний період та на певній території, не може бути підставою для внесення змін до Договору в розумінні ст.36 Закону України “Про публічні закупівлі”.

При вирішенні спору господарський суд зазначає наступне.

В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод).

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п.8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення Додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару (бензину марки А-92 та дизельного палива).

Відповідно до додаткових угоди сторони збільшували початкову ціну за Договором на бензин А-92 та дизельне паливо в межах 10% кожного разу по кожній окремій угоді, та відповідно, зменшено кількість нафтопродуктів, за рахунок чого відбувалося і зменшення ціни Договору.

До Додаткових угод додані довідки Харківської торгово-промислової палати, в яких вказаний рівень роздрібних цін з врахуванням ПДВ на ринку м. Харкова та Харківської області станом на відповідну дату укладення додаткової угоди.

Проаналізувавши вказані довідки Харківської торгово-промислової палати, суд встановив, що вони не підтверджують коливання ціни бензину та дизельного палива за 1 літр в сторону збільшення чи зменшення, а лише визначають середню ринкову на вказані товари.

В довідках Харківської торгово-промислової палати не зазначено ціни бензину та дизельного палива на попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Крім того, у вказаних довідках не зазначено, чи є вказана ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на бензин та дизельне паливо на території окремих регіонів України. Таким чином, вказані довідки не відображають інформацію, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни після укладання Договору.

Водночас, добровільно взявши на себе відповідні зобов`язання за Договором ТОВ “Татнефть-АЗС-Україна”, в результаті укладання оспорюваних додаткових угод, поставило селищній раді лише 300 літрів бензину А-92 та 300 л. дизельного палива за ціною визначеною Договором від 22.01.2019 № 14 кр/т.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни нафтопродуктів на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Таким чином, у сторін були відсутні підстави для збільшення ціни бензину А-92 та дизельного палива за договором.

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості ціни бензину А-92 та дизельного палива на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни бензину А-92 та дизельного палива на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні Зачепилівською селищною радою та ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" Додаткових угод не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни дизельного палива та бензину А-92 в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни дизельного палива та бензину А-92 і під час розгляду цієї справи.

Отже, суд прийшов до висновку, що додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі".

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У якості правової підстави позову прокурором у цій справі зазначено порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі".

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Суд зазначає, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону. Визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є оскаржувані додаткові угоди нікчемними (п. 50, 51, 52 постанови).

Оскільки суд встановив, що додаткові угоди є нікчемними згідно зі ст. ст. 36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як встановлено вище судом, позивач сплатив відповідачу 84673,20 грн, на цю суму товар не був поставлений, строк дії договору закінчився.

З огляду на викладене вище, відповідач має повернути позивачу 84673,20 грн.

Суд перевірив розрахунок прокурора, наведений у позові, та встановив, що він є правильним.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 84673,20 грн суд визнає обґрунтованими та задовольняє.

Прокурор у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що при подачі позову прокуратурою сплачено 2270,00 грн. судового збору). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 27.09.2021р.

Відповідач у відзиві повідомив, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правничу допомогу у цій справі складає 9000,00 грн та вказав, що докази в підтвердження понесених відповідачем витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Зачепилівської селищної ради (вул. Паркова, буд. 37, с. Зачепилівка, Красноградський район, Харківська область, 64401, код ЄДРПОУ 04397856) 84673,20 грн. - безпідставно сплачених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Харківської обласної прокуратури (вулиця Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 02910118) 2270,00 грн. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2021р.

Суддя В.В. Паламарчук