Ухвала суду № 102296830, 15.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

15.12.2021Справа № 910/14397/21 За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя: Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники учасників:

від боржника - Лисенко І.К.

керуюча реструктуризацією -Лябах О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2021 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання: - відомостей про реєстрацію місця проживання станом на момент подання заяви; - відомостей про наявні рахунки боржника (довідка податкового органу (у тому числі депозитні рахунки)), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном; їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках. У разі їх відсутності, подати відповідні докази; - декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 з зазначеннями всіх членів сім`ї (у відповідності до п.п. 7-9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність); - опису майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна (або відомості, що свідчать про відсутність будь-якого майна (витяги від державних органів та установа, які здійснюють облік тих ячи інших видів активів); - доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (в оригіналі); - проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.

29.09.2021 до суду від боржника надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 № 910/14397/21 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 27.10.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 67525 від 03.11.2021р. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражну керуюючу арбітражну керуючу Лябах Ольгу Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 17.12.2019 № 1927). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 15.12.2021р.

24.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" з грошовими вимогами до боржника на суму 8 116 346,46грн.

30.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про результат розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла".

30.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про результат розгляду вимог ОСОБА_3

01.12.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника на суму 2 432 216,96грн.

01.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшо клопотання керуючої реструктуризацією про продовження строку щодо розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника , а також строків на проведення інвентаризації майна боржника.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 вказані заяви прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 15.12.2021.

10.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" щодо повідомлення керуючого реструктуризацією про результат розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла".

14.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" про розгляд заяви за відсутності представника

15.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшо клопотання керуючої реструктуризацією про продовження строку на проведення інвентаризації майна боржника.

У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду,зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_4 підлягає:

У судовому засіданні, що відбулось 15.12.2021 судом розглянуто заяви кредиторів з вимогами до боржника.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:

ОСОБА_3

ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання його грошових вимог на суму 2 432 216,96грн.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначає, що 24.11.2016 між ним та ОСОБА_1 укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_3 передає, а ОСОБА_1 отримує безвідсоткову позику у сумі 85 000,00 дол. США.

На підставі розписки від 24.11.2016 ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 за договором позики від 24.11.2016 грошову суму у розмірі 85 000,00 дол. США, яку зобов`язалась повернути до 24.11.2018.

10.09.2018 ОСОБА_1 повернула позивачу частину боргу в розмірі 5 000,00 дол. США.

Наведені обставини встановлені рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2021 у справі № 759/19962/20, яким задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням 3% річних від простроченої суми. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 основний борг за договором позики від 24.11.2018 у розмірі 2 288 000,00 грн., 3% річних із простроченої суми в розмірі 133 706,96 грн., судовий збір в розмірі 10 510,00 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Арбітражним керуючим вимоги ОСОБА_3 визнані в повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Правовідносини, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 регулюються приписами параграфом 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За викладеною в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 740/2904/17-ц правовою позицією договір позики, укладений у письмовій формі, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Як встановлено рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2021 у справі № 759/19962/20, ОСОБА_1 у визначені договором позики від 24.11.2016 строки грошові кошти ОСОБА_3 повернула не в повному обсязі, заборгувавши 2 288 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у межах справи № 759/19962/20 судом також стягнуті з ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми за період з 24.11.2018 по 04.11.2020 у розмірі 133 706,96 грн.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що кредиторські вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та підтвердженими судовим рішенням у справі № 759/19962/20, суд дійшов висновку про визнання ОСОБА_3 кредитором боржника на суму 2 432 216,96 грн. з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбрелла" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання кредитором боржника на суму 8 116 346,46 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 11.04.2008 між ОСОБА_5 (позичальник) та АКБ «Укрсиббанк» укладено кредитний договір № 11332711000, відповідно до якого Банк надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 100 000,00 дол. США, що складало 505 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2.2. договору про надання споживчого кредиту №11332711000 позичальник зобов`язався повернути Банку кредит в повному обсязі не пізніше 11.04.2018, якщо не застосовується дострокове повернення кредиту.

У забезпечення виконання кредитного зобов`язання 11.04.2008 між ОСОБА_1 та АКБ «УКРСИББАНК» укладено договір поруки №196753, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_5 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №1133271000 від 11.04.2008.

У зв`язку з не виконанням зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 11.04.2008 №11332711000, заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2011 у справі №2-243/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором №11332711000 від 11.04.2008 в сумі 990 678,00 грн., судовий збір в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 992 498,60 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

У подальшому, 08.12.2011 між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі - продажу прав вимог за кредитами, на підставі якого AT «Дельта Банк» набув права вимоги також і по кредиту №11332711000 від 11.04.2008.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі №2- 243/2011 задоволено заяву AT «Дельта Банк» про видачу дублікату наказу. Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-243/11, поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва №2-243/11 від 28.02.2011.

Дублікат виконавчого листа № 2-243/11, виданого 24.04.2018, AT «Дельта Банк» пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Ігнатенко К.Е., який 04.01.2019 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №58009001.

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 21.06.2019 №414281 ДП «СЕТАМ», ціна продажу предмета іпотеки склала 828 960,00 грн., переможцем визнано ОСОБА_6 .

За результатами проведених торгів приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Ігнатенко К.Е. складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 02.07.2019.

Поряд із цим, 27.06.2019 між ПАТ «Дельта-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено Договір відступлення права вимоги №1526-К, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Також, 27.06.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» укладено Договір відступлення права вимоги №1526/1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла».

Відповідно до п. 1.3 Договору відступлення права вимоги №1526-К та п. 1.3. Договору відступлення права вимоги №1526/1 права вимоги вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору.

Пунктом 2.6. Договору відступлення права вимоги №1526-К та пунктом 2.6 Договору відступлення права вимоги №1526/1 Покупець самостійно та за власний рахунок здійснює повідомлення боржників (в тому числі - позичальників, заставодавців, фінансових поручителів) за Договорами, права вимоги за якими відступаються йому на умовах цього договору. Підписанням цього договору Покупець, як новий кредитор у зобов`язаннях, приймає на себе всі ризики настання несприятливих для нього наслідків, що можуть настати в разі неповідомлення та/або несвоєчасного повідомлення боржників.

11.07.2019 на адресу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ігнатенко К.Е. надійшов лист від ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» від 11.07.2019 № 15, в якому повідомлено про відступлення права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла».

02.07.2019 згідно з платіжним дорученням №398 грошові кошти від реалізації нерухомого майна ОСОБА_1 в сумі 712 877,27 грн. перераховано на користь ПАТ «Дельта Банк».

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що внаслідок не виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту від 11.04.2008 №11332711000, заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2011 у справі №2-243/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором №11332711000 від 11.04.2008 в сумі 990 678,00 грн., судовий збір в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 992 498,60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.

З огляду на те, що строк кредитування за Кредитним договором від 11.04.2008 №11332711000 становив до 11.04.2018, однак Банк звертався до суду з позовом про дострокове стягнення кредитних коштів, суд дійшов висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припинилося з моменту звернення з позовом у межах справи №2-243/11.

Отже, подальше нарахування процентів та пені за несвоєчасне повернення кредиту з 11.12.2011 здійснено поза межами кінцевого строку кредитування за відсутності правової підстави.

Суд також наголошує на правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, відповідно до якої за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Разом із цим, у межах даної справи річні проценти на підставі частини 2 статті 625 ЦК України Банк не заявляв.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Відповідно до викладеної в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 правової позиції вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

У той же час, як встановлено судом, за наслідками проведення виконавчого провадження №58009001 з примусового виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №2-243/11, приватним виконавцем реалізоване належне боржнику майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки ціна продажу вказаної квартири становила 828 960,00 грн.

Відтак, залишок заборгованості за кредитним договором від 11.04.2008 №11332711000 за вирахуванням витрат виконавчого провадження та винагороди приватного виконавця становить 712 877,27 грн., що перераховані на користь ПАТ «Дельта Банк».

За даними з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 26.11.2021 власником останньої є ОСОБА_6 - переможець торгів у виконавчому провадженні №58009001.

Разом із цим, судом враховано, що приватним виконавцем здійснено перерахування грошових коштів від реалізації предмета іпотеки на рахунок ПАТ «Дельта Банк», а не ТОВ «ФК «Амбрелла», як новому кредитору.

У той же час, наведені обставини знаходяться поза спірними правовідносинами із боржником, з якого за наслідками проведення виконавчого провадження стягнуто в рахунок погашення боргу за кредитним договором від 11.04.2008 №11332711000 грошові кошти шляхом реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, ТОВ «ФК «Амбрелла» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 279 621,33 з віднесенням до другої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. судового збору.

У визнанні кредитором на суму 7 836 725,13 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.

Щодо поданого керуючою реалізацією клопотання про продовження строку на проведення інвентаризації майна боржника

17.10.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" №728-ІХ від 18.06.2020, відповідно до якого "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1-2, а саме установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19: продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Відтак, суд залишає без розгляду клопотання керуючою реалізацією про продовження строку проведення на проведення інвентаризації майна боржника.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/14397/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» з грошовими вимогами на суму 284 161,33 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 279 621,33 грн. - вимоги другої черги;

- ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 2 436 756,96 грн., з яких 4 540,00 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 2 432 216,96 грн. - вимоги другої черги;

2. Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 29.12.2021.

4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 19.01.2022 подати до Господарського суду м. Києва план реструктуризації боргів боржника.

5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, розгляд клопотання на 26.01.22 о 11:40 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.

6. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» у визнанні кредитором на суму 7 836 725,13 грн.

7. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено28.12.2021

Суддя Д.В. Мандичев