Ухвала суду № 102293533, 29.12.2021, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/595/20

У Х В А Л А

іменем України

29.12.2021 року смт.Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Скрипченко Д.М., за участю секретаря судових засідань - Левкович Н.М., прокурора – Маслюкова К.О., захисника обвинуваченого - Мунтян Т.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040590000125 від 27.03.2020 р., стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10.10.2019 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

в провадженні Томаківського районного суду Дніпропетровської області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040590000125 від 27.03.2020 р., стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 обраний у виді тримання під вартою на підставі ухвали Томаківського районного суду від 01.11.2021 року строком до 30.12.2021 року.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у даному кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки строк тримання закінчується 30.12.2021 року.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження у відношенні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що на даний час продовжують існувати передбачені пп.1,3,5 ст.177 КПК України, ризики щодо невиконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник проти даного клопотання заперечує, та просить застосувати до обвинуваченого більш м”який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, наприклад, у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу обраного строку суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Заслухавши клопотання прокурора про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що існують наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки: наявні достатні докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, що свідчить про реальну небезпеку з боку ОСОБА_1 для оточуючих його людей.

ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, що може спонукати його переховуватися від суду в подальшому.

Крім того, ОСОБА_1 тривалий час переховувався від суду та у зв`язку з чим бу оголошений у розшук.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку та маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв корисливий злочин.

ОСОБА_1 постійного місця роботи або навчання не має, тому наявна обґрунтована необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки: застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п.п. 1,5 ст. 177 КПК України; у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі (в т.ч. цілодобового домашнього арешту) ОСОБА_1 зможе покинути відомі слідству, суду його можливі місця перебування, внаслідок чого уповноважена особа не зможе реально контролювати виконання більш м`якого запобіжного заходу; під час досудового розслідування не надійшло жодних звернень про передачу ОСОБА_1 комусь на поруки, що виключає передачу його на поруки; ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, що виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави та оскільки цей запобіжний захід може спонукати його до вчинення інших кримінальних правопорушень; ОСОБА_1 не має грошових заощаджень або родичів, які могли б його матеріально забезпечити, що виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Отже, будь-який інший запобіжний захід окрім тримання під вартою, не може запобігти вищевказаним ризикам.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою не більше ніж 60 діб.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що ризики не зменшились, мета та підстави, що стали обставиною для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк застосування запобіжного заходу в межах строку, визначеного законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,182,183,187,199,331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040590000125 від 27.03.2020 р., стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 26.02.2022року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Д.М.Скрипченко

29.12.2021