Рішення № 102293296, 23.12.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3944/21

Провадження № 2/206/1265/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Різниченко Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому, -

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.2018 о 10:30 год. в м. Харків по вул. Вернадського в районі будинку № 2 сталася ДТП за участю автомобіля BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТІ» код ЄДРПОУ 25185087. За результатами ДТП на відповідача за порушення вимог п. 10.4. ПДР України складено протокол про адміністративне правопорушення. 03.08.2018 постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень. В результаті ДТП автомобіль Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_2 був пошкоджений, внаслідок чого його власнику завдано матеріальних збитків. Станом на дату скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Відповідно до Звіту № 1020 від 10.09.2018 вартість відновлювального ремонту з урахування фізичного зносу складових частин, що підлягають заміні автомобіля Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_2 , 2010 року виготовлення, пошкодженого під час ДТП 06.07.2018 складає 21352,25 грн. На підставі наказу № 11142 від 03.12.2018 позивач відшкодував потерпілому ТОВ «АРТІ» майнову шкоду у розмірі 18965,88 грн. Відповідно до прийнятого МТСБУ рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, а також з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру заподіяної шкоди, сума відшкодування в порядку регресу становить 19880,68 грн., яку представник позивача просив стягнути з відповідача, а також судові витрати (а.с. 1-5).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

03.09.2021 представником позивача подано позовну заяву з додатками (а.с. 1-48).

08.09.2021 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху (а.с. 51).

24.09.2021 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків (а.с. 55-57).

21.10.2021 провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи по суті на 23.11.2021 (а.с. 59).

23.11.2021 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с. 61-62).

23.11.2021 у зв`язку із неявкою усіх сторін по справі судове засідання було відкладено на 23.12.2021 (а.с. 63).

У судові засідання призначені 23.11.2021 та 23.12.2021 відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явився, в зв`язку із чим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «АРТІ» код ЄДРПОУ 25185087 є власником т/з Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 12).

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.08.2018 по справі № 646/4778/18 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнано відповідача ОСОБА_1 за наступних обставин: 06.07.2018 о 10:30 год. водій ОСОБА_1 на вул. Вернадського у м. Харків керуючи автомобілем BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч на паркову магазину «Фокстрот» не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині та скоїв зіткнення з автомобілем Nissan, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку, що призвело до матеріальних збитків, чим порушив п. 10.4. ПДР України (а.с. 18).

Згідно копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 19.09.2018, ТОВ «АРТІ», звернулося до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду згідно якого 06.07.2018 о 10:30 год. водій автомобіля BMW здійснюючи маневр (поворот направо) здійснив зіткнення за автомобілем Nissan (а.с. 8).

ТОВ «АРТІ» 13.11.2018 звернулося до МТСБУ з заявою, щодо здійснення належного відшкодування шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок, що підтверджується копією заяви від 02.10.2018 (а.с. 17).

Транспортний засіб Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_2 станом на дату ДТП було застраховано, що підтверджується копією полісу № АК/7542705 (а.с. 13).

Транспортний засіб BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, що підтверджується витягом, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ (а.с. 7).

Відповідно до копії звіту № 1020 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу частин автомобіля від 10.09.2018 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля Nissan X-Trail д.н.з. НОМЕР_2 склала 21352,25 грн. (а.с. 20-31).

Як вбачається з копії довідки № 1 від 26.11.2018 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, копії платіжного доручення № 994090 від 23.10.2018 та копії платіжного доручення № 1014508 від 03.12.2018 позивач - МТСБУ виплатило ТОВ «АРТІ» страхове відшкодування у розмірі 18965,88 грн. та оцінювачу ОСОБА_2 – 914,80 грн. за послуги аваркома (експерта) по справі № 52201 (а.с. 35-38).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п.п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 3 Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Згідно ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Згідно п. 21.4. ст. 21 Закону, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 39.1. ст. 39 Закону визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Підпунктом а п. 41.1. ст. 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

В той же час, згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим, що відповідає висновкам, зробленим у постановах від 28.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/791/16-ц (ЄДРСРУ № 73219603) та від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц (ЄДРСРУ № 72587626).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у даному випадку, між сторонами виникло саме право зворотної вимоги (регресу).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, так у позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідача на відшкодування відповідних витрат.

Такий правовий висновок підтверджується також і правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 по справі № 6-2188цс16.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Верховний Суд України у постанові від 18 травня 2016 р. у справі № 6-658цс15 висловив наступну правову позицію: «Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, отже суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрати, понесені ним, щодо сплати судового збору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то слід зазначити, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи,що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 справа № 826/1216/16.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином враховуючи, що стороною позивача до закінчення судових дебатів не були подані докази на підтвердження сплати судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд вважає, що наразі відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 6, 9, 21, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 258, 264-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних із здійсненням регламентної виплати потерпілому - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, р/р № НОМЕР_5 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131) 19880,68 грн., що складаються з: 18965,88 грн. витрати, пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому, а також 914,80 грн. витрати, понесені на проведення дослідження КТЗ та збір документів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28.12.2021.

Головуючий суддя: К.С. Маштак