Рішення № 102292745, 22.11.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5792/21

№ провадження 2-а/208/62/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: Головуючого, судді – Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.06.2021 р. він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 18.440 державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки ВЕСТТ 975322 державний номер НОМЕР_2 у Вінницькій області на 244 км автомобільній дорозі Н-02 був зупинений Інспектором роти № 3 батальйону №1 управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Постоюк А.М. та винесено відносно нього постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4391951.

Крім того позивач зазначає, що працівник поліції помилково в постанові автомобільну дорогу М-21, замість вірної Н-02, це сталось через те, що фактична зупинка транспортного засобу відбулась на перехресті автомобільних доріг М-21 та Н-02. Позивач вважає, що він здійснював перевезення вантажу відповідно до наданого дозволу за погодженням з Національною поліцією маршрутом та має право на проїзд по автомобільній дорозі Н-02. Отже притягнення його до відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Доданий відеозапис не може братись до уваги та розглядатись у розумінні ст.73,74 КАС України.

На думку позивача постанова є незаконною, оскільки адміністративне правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували здійснення ним правопорушення, працівник поліції н в повній мірі встановив необхідні для вирішення справи обставини, висновки, які надавав працівник поліції не відповідають обставинами справи, тому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4391951 від 23.06.2021 р. винесену інспектором роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Постоюк Андрієм Миколайовичем відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП закрити. Відшкодувати судовий збір у сумі 454 грн. з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України, за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції у Вінницькій області.

У судове засідання позивач не з`явився, надав письмову заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явились, хоча належним чином був повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, надав відзив, у якому проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позову, зазначив про законність дій працівників поліції та правомочність розгляду ними справ про адміністративні правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП, та зазначив, що позивач не надав відповідного дозволу на перевезення великогабаритного вантажу від уповноваженого органу поліції. Що стосується засобів вимірювальної техніки, керуючись ст.16 ЗУ «Про метрологію та метеорологічну діяльність» оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогами технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу засобів вимірювальної техніки, проводиться у разі , коли це передбачено відповідними технічними регламентами.

Відповідно до переліку категорій регульованих засобів вимірювальної техніки , що підлягають періодичній перевірці затвердженого Постановою КМУ від 04.06.2015 р. № 374, рулетка не зазначена, як засіб, який підлягає періодичній перевірці.

Стосовно стверджень позивача про те, що матеріали відеозапису не можуть бути належним доказом вчинення правопорушення зв`язку з тим, що оскаржувана постанова не містить посилань на технічний запис за допомогою якою здійснювалось фіксування правопорушення, тоді як Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 р. у справі № 536/583/17, відомості про технічний запис зазначаються у постанові, що виносить у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведених у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Підстав у відповідача для умисного спотворення обставин події не було.

Ухвалою суду від 20.07.2021 р. суддею прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Інспектором роти № 3 батальйону №1 управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Постоюк А.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4391951, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривен, за порушення п.22.5 ПДР.

Так 23.06.2021 р. об 16.41 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGX 18.440 державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки ВЕСТТ 975322 державний номер НОМЕР_2 у Вінницькій області на 244 км автомобільній дорозі Н-02 перевозив вантаж, який виступав за габарити більше ніж на 2,6 м, без погодження з органами Національної поліції України.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з позовомпро скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Досліджений судом відеозапис з місця події, свідчить про те, що позивач, був зупинений працівниками поліції, останні вказували, що у нього вантаж не відповідає габаритним параметрам.

Запис не відображає здійснення поліцейським вимірювання вантажу, який перевозив позивач.

Згідно ч.1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 2,3 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Наданий відповідачем відеозапис жодним чином не підтверджує порушення правил дорожнього руху позивачем.

Тим більше, відеозапис не містить дій поліцейського щодо вимірювання багажу, що перевозив ОСОБА_1 .

При розгляді справи по суті суд зауважує, що відповідачем при притягненні до адміністративної відповідальності було порушено право позивача на правову допомогу, що є самостійною підставою для скасування постанови, як незаконної.

З огляду на зазначене, та приймаючи до уваги, що обов`язок доказування покладено на суб`єкта владних повноважень, згідно чинного КАС України, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч. 1 КУпАП

За таких обставин постанову не можна визнати законною, так як у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.132-1 КУПАП.

Крім того, відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки, суд встановив відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, тому відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП суд закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4391951 від 23.06.2021 р. винесену інспектором роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовим поліції Постоюк Андрієм Миколайовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108630 м. Винниця 21010 вул.Ботанічна,24 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на судове рішення у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Похваліта С. М.