Рішення № 102292562, 28.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9738/21

Провадження № 2-а/201/140/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Демидова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Куліша Андрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 вересня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Куліш Андрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

У поданому позові ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куліша Андрія Олександровича серії ЕАО № 4781943 від 16 вересня 2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 700 грн. та судового збору у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

В обґрунтування доводів позову ОСОБА_1 вказує на те, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куліша А.О. серії ЕАО № 4781943 від 16 вересня 2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Відповідно до постанови позивач керував автомобілем Renault Symbol, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Гетьмана Петра Дорошенка в районі будинку 9, м. Дніпро, у темний час доби із неосвітленим номерним знаком, чим порушив п. 2.9 ПДД. Указану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою та такою, що постановлена без з`ясування обставин справи. Так, позивач посилався на те, що коли працівники поліції зупинили його транспортний засіб, вказавши причину неосвітленості номерного знаку, він зауважив, що перед виїздом він здійснив перевірку транспортного засобу, а освітлювальний прилад вийшов з ладу раптово під час руху, з незалежних від нього обставин. На місці зупинки працівниками поліції, він відразу негайно почав вживати заходів для їх усунення, але оскільки на місці це зробити було неможливо з дозволу працівників поліції він таки продовжив рухатися по освітленій вуличним освітленням ділянці проїзної частини до місця стоянки та ремонту, дотримуючись запобіжних заходів. Крім того, позивач посилається на те, що в оскаржуваній постанові не вказано, що додається в якості доказу на вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1-8).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2021 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.22-23).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2021 року було відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Куліша Андрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (а.с.24-25).

Від представника відповідача 16 грудня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що постанова повністю відповідає вимогам закону. Так, виявивши транспортний засіб, в діях якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства, а така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, а тому останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується показами поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України. При цьому, представник відповідача, що вимоги позивача про визнання постанови незаконною є невірним способом захисту.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

16 вересня 2021 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Кулішом А.О. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4781943, згідно з якою позивач 16 вересня 2021 року о 22 год. 27 хв., в м. Дніпрі, вул. Гетьмана Петра Дорошенка, 9, керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9.в ПДР – керування водієм т/з з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до указаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Правомірність та обґрунтованість указаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

У відповідності до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

При цьому, частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Між тим, жодних доказів фіксації факту незабезпечення позивачем безпеки дорожнього руху, що б підтверджували обставини вчинення ним інкримінованого діяння, відповідачем суду надано не було.

Згідно п. 31.5 Правил дорожнього руху України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п. 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9 і 9.11 цих Правил.

Суд, приймає до уваги, що позивач не міг передбачити, що у нього під час руху виникне технічна несправність з освітленням номерного знаку і не міг це виявити під час руху жодним чином, дане правопорушення не призвело до будь-яких наслідків, позивач відразу після його зупинки працівниками поліції (до початку складання постанови) виявив (після того як йому повідомили про несправності працівники поліції) та намагався полагодити освітлення номерного знаку.

Притягаючи позивача до відповідальності, відповідач не встановив обставин з приводу того, чи була у позивача можливість виявити таку несправність, перебуваючи за кермом автомобіля. Відповідач не встановив обставин з приводу того, чи давали змогу внутрішні прилади та обладнання автомобіля під час його руху з`ясувати позивачу обставини щодо несправності освітлення номерного знаку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку інспектором, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій, оскільки, як встановлено судом, виявивши несправність освітлення заднього номерного знаку, позивач у відповідності до вимог п. 31.5 Правил дорожнього руху намагався усунути несправність, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.121 КУпАП.

Так, відповідачем не встановлено умислу позивача, а також не перевірено чи мав можливість позивач під час керування транспортним засобом бути обізнаним про несправність, що виникла під час руху.

Згідно із статтею 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АЕО № 4781943.

При цьому, суд вважає це достатнім захистом прав обох сторін по справі в розумінні принципу рівності перед законом та пропорційності.

Крім того, на підставі ст. 139 КАС України у зв`язку з частковим задоволенням позову з Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 454 грн.

Щодо клопотання позивача в частині витрат на професійну правничу допомогу, заявленого в адміністративному позові, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.7 с.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У своїй заяві представник позивача просить стягнути на користь позивача судові витрати понесені на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 700 грн.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів, на підтвердження вказаних витрат позивач надав Договір про надання правових (юридичних) послуг № 23/09/2021, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу згідно договору № 23/09/2021, акт здачі-прийняття виконаних правових (юридичних) послуг, квитанцію від 23 вересня 2021 року про сплату позивачем 700 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Крім того, як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 28.12.2020 справа №640/18402/19 - склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача Департаменту патрульної поліції на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 700 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Куліша Андрія Олександровича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Куліша Андрія Олександровича серії ЕАО № 4781943 від 16 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамента патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 700 грн

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова