Рішення № 102292509, 21.12.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3710/20

Провадження № 2/209/230/21

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретарі Полухіної Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Акціонерного Товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг без № від 19.12.2014 року у розмірі 83809,79 гривень та судового збору у розмірі 2102,00 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б від 19.12.2014 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 20000,00 гривень, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язання за Договором не виконав, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 11.10.2020 року має заборгованість – 83809,79 грн., з яких: 57276,54 грн. – заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 57276,54 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3467,83 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 23065,42 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

19 липня 2021 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ісакова Н.А., звернулася до суду із зустрічним позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору б/н від 19.12.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк», припинення нарахування по картці/рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» щомісячних платежів за Договором №19011717971953, послуги «Миттєва розстрочка» та заборгованості по ним, які були оформлені 17.01.2019 року, скасування раніше нарахованих платежів та заборгованості по ним, та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу /а.с. 146-152/.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що 19.12.2014 року між нею та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та отримано картку «Преміальна» із встановленим кредитним лімітом у розмірі 20000 гривень. 17.01.2019 року шляхом шахрайських дій з картки позивача ОСОБА_1 було знято кредитні кошти в розмірі 49190,00 грн. 17.01.2019 року за даним фактом позивач звернулася до Дніпровського відділення поліції Кам`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. 18.01.2019 року за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040790000101 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Одночасно, позивач повідомила про вказаний факт відповідача за телефоном гарячої лінії 3700, а також письмово заявою від 18.01.2019 року, отриманою відповідачем за вх. №9411-ВБ. Повторно, 23.01.2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою, отриманою банком за вх. №12795-ВБ, про припинення нарахування відсотків, пені, штрафу та інших платежів за її кредитним рахунком НОМЕР_1 у зв`язку з наявністю кримінального провадження №12019040790000101 за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння невстановленими особами кредитними коштами шахрайським шляхом. Втретє, 29.01.2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою, отриманою банком за вх. №17821-ВБ, у якій просила вважати Угоду №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів недійсною, оскільки вказаної угоди позивач не підписувала, згоди на оформлення угоди не надавала, а оформлення зазначеної угоди відбувалося шахрайським шляхом без відома та згоди на це позивача. У черговий раз, 27.02.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, отриманою банком без зазначення вхідного номера під підпис працівника банку, відповідно до якої просила припинити здійснення будь-яких нарахувань та платежів за її картковим рахунком у зв`язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню №12019040790000101 за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом. Однак, вказані вище заяви позивача були залишені без уваги та проігноровані відповідачем. Натомість, одночасно зі зняттям коштів без відома позивача, невстановленими особами було збільшено кредитний ліміт, на рахунок позивача за Договором №19011717971953 відбулось нарахування кредитних коштів та підключено послугу «Миттєва розстрочка». Проте, позивач ОСОБА_1 не вчиняла будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів зі свого рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ «КБ «ПриватБанк» ані письмово, ані в електронному виді з використанням електронної системи «Приват24», або у будь-який інший спосіб. Крім того, не здійснювала будь-яких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів третіми особами, договір №19011717971953 про нарахування кредитних коштів позивач не оформлювала, послугу «Миттєва розстрочка» не замовляла. Відповідно до виписки по карті/рахунку НОМЕР_1 за період з 17.02.2019 року по 11.10.2020 року позивачу щомісячно нараховуються відсотки на залишок на картковому рахунку в розмірі 2549,04 грн., як щомісячний платіж за послугою «Миттєва розстрочка», яку позивач не оформлювала. ОСОБА_1 , як користувач картки, послуг щодо збільшення ліміту та послугу «Миттєва розстрочка» не замовляла та для їх виконання банком жодних дій не вчиняла, одразу звернувшись до найближчого відділення АТ КБ «ПриватБанк» для з`ясування питання щодо зняття з її картки значної суми коштів без її розпорядження, а також звернулася до органів поліції з приводу шахрайських дій, проведених за її карткою. Списання грошових коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору прийнято для спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Ісакова Н.А. 19 липня 2021 року надала суду відзив на первісний позов /а.с. 171-175/, згідно якого зазначила, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки внаслідок істотного порушення банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Умов та правил надання банківських послуг, що призвело до факту здійснення операцій за кредитним рахунком відповідача, які нею не замовлялися та не оформлялися, ОСОБА_1 завдано істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, та нарахування плати у великому розмірі за послугу «Миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які нею не отримувались, а сама послуга не замовлялась. Відповідач ОСОБА_1 здійснила всі необхідні заходи, які передбачені в даному випадку, щодо доведення своєї непричетності до здійснення зазначених дій, а отже, як користувач картки, не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя. При цьому, відповідач послуг щодо збільшення ліміту та послугу «Миттєва розстрочка» не замовляла та для їх виконання банком жодних дій не вчиняла, одразу звернувшись до АТ КБ «ПриватБанк» для з`ясування питання щодо зняття з її картки значної суми коштів без її розпорядження, а також звернулася до органів поліції з приводу шахрайських дій, проведених за її карткою.

Представник позивача за первісним позовом 09 серпня 2021 року надав суду відповідь на відзив /а.с. 200-203/, згідно якої зазначив, що відповідач скористався послугою «Миттєва розстрочка». Скориставшись даною послугою, у відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу «Миттєва розстрочка» зі здійсненням регулярних платежів для погашення заборгованості. Послуги, які пов`язані з платіжною карткою, надаються при умові володіння особистою інформацією Клієнта. Саме тому Банк постійно акцентує увагу про нерозголошення такої інформації. Оскільки послуга «Миттєва розстрочка» не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт, підписання окремого кредитного договору не вимагається. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звернувся до банку у передбачений договором строк для оскарження операцій, здійснених за допомогою карти, та відповідач не звертався до Банку з дорученням про постанову карти в СТОП-ЛИСТ платіжної системи, або з вимогою про блокування картки. При оформленні послуг за сервісом «Миттєва розстрочка» були дотримані всі умови, а тому відсутні підстави для визнання договору нікчемним. Також відповідачем не надано доказів того, що ним було своєчасно повідомлено Банк про втрату/крадіжку карти чи ПІНу, інформації щодо незаконного використання картки. Відповідачем не вжито заходів щодо запобігання втрати чи розкрадання картки, ПІНу (персонального ідентифікаційного номера). Тому в даному випадку відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними несе тільки відповідач. Відповідач, у свою чергу, має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених в кримінальному провадженні, якщо такі особи будуть виявлені.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Ісакова Н.А. 13 вересня 2021 року надала суду заперечення на відповідь на відзив /а.с. 224-228/, згідно якого зазначила, що твердження позивача про відсутність доказів того, що відповідач зверталася до банку з інформацією щодо незаконного використання картки, спростовуються наступними наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: заявою Відповідача від 18.01.2019 року, отриманою Позивачем за вх. №9411-ВБ, з проставленням штампу відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» та особистого підпису працівника банку. У вказаній заяві Відповідач письмово повідомила банк про те, що 17.01.2019 року з її рахунком № НОМЕР_1 були проведені шахрайські дії, а саме: в період часу з 17-00 год. до 18-30 год. на її рахунок, без її відома та згоди, був оформлений депозит та переведений через POS-термінал в сумі 19000 грн. Також, невідомими особами без її відома та згоди було проведено списання з її рахунку коштів в сумі 212,00 грн., 21804,97 грн., 8174,16 грн. За даним фактом ОСОБА_1 подано заяву до поліції та повідомлено до консьєрж-сервісу АТ КБ «ПриватБанк». Також, вказана заява містить прохання ОСОБА_1 про проведення належної перевірки по зазначеним вище шахрайським діям з її карткою/рахунком та зупинення всіх операцій по рахунку № НОМЕР_1 ; повторною заявою Відповідача від 23.01.2019 року, отриманою Позивачем за вх. №12795-ВБ, з проставленням штампу відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» та особистого підпису працівника банку, згідно якої Відповідач повторно звернулася до Позивача з проханням припинити нарахування відсотків, пені, штрафу та інших платежів по її кредитному рахунку НОМЕР_1 у зв`язку з порушенням кримінального провадження №12019040790000101 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України за фактом заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом; заявою Відповідача від 29.01.2019 року, отриманою Позивачем за вх. №17821-ВБ, з проставленням штампу відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» та особистого підпису працівника банку, в якій Відповідач просила вважати Угоду №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів недійсною, оскільки вказаної угоди вона не підписувала, згоди на оформлення угоди не надавала. Оформлення зазначеної угоди відбувалося шахрайським шляхом без відома та згоди на це Відповідача; заявою Відповідача від 27.02.2019 року, отриманою Позивачем без зазначення вхідного номера, з проставленням штампу відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» та особистого підпису працівника банку, відповідно до якої Відповідач просила припинити здійснення будь-яких нарахувань та платежів по її картковому рахунку у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040790000101 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України за фактом заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом. Крім того, відповідач повідомила про вказаний факт позивача за телефоном гарячої лінії «3700», однак, вказані звернення та заяви відповідача були залишені без уваги та проігноровані Позивачем. Всупереч неодноразовим зверненням відповідача, позивачем за період з 17.02.2019 року по 11.10.2020 року відповідачу щомісячно нараховуються відсотки на залишок по картковому рахунку в розмірі 2549,04 грн., як щомісячний платіж за послугою «Миттєва розстрочка», яку відповідач не оформлювала, що вбачається з виписки по карті/рахунку НОМЕР_1 . Для відновлення свого порушеного права Відповідач вимушена була звернутися до суду із зустрічною позовною заявою до Позивача про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору. Одночасно з поданням зустрічної позовної заяви відповідачем подано клопотання про витребування доказів, задоволене судом, про витребування у позивача:

- відомостей про проведені транзакції (операції) за рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» за 17.01.2019 року, з детальним наданням відомостей, за допомогою яких саме засобів вони були вчинені та із зазначенням: часу і місця їх виконання, інформації щодо того, за чиїм розпорядженням були проведені дані операції та у який спосіб, з наданням відповідних підтверджуючих документів;

- інформації щодо наявності звернень ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» з метою підключення послуги «Миттєва розстрочка» за картковим рахунком № НОМЕР_1 та укладення договору №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів;

- відомостей щодо оформлених за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» миттєвих розстрочок з вказівкою: де, коли саме, ким, на підставі якої угоди та на яку суму вони оформлювалися, та у зв`язку з чим заборгованість по ним рахується за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», з наданням відповідних підтверджуючих документів;

- відомостей щодо оформлення угоди №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів, з вказівкою: де, коли та між якими сторонами вони оформлювалися;

- відомостей щодо наявності звернень ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» у період з 18.01.2019 року по 27.02.2019 року щодо блокування карткового рахунку № НОМЕР_1 та повідомлення Банк про заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом невідомою особою, несанкціонованих транзакцій за її рахунком.

Проте, на виконання ухвали суду про витребування доказів позивачем надано лише виписку по рахунку відповідача (розрахунок заборгованості), яку позивачем вже додано до позовної заяви. Таким чином, позивачем умисно замовчується інформація, зокрема, щодо наявності звернень ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» у період з 17.01.2019 року по 27.02.2019 року щодо блокування карткового рахунку № НОМЕР_1 та повідомлення про факт заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом невідомою особою, несанкціонованих транзакцій за її рахунком, оскільки позивач у порушення умов договору та вимог законодавства не вчинив жодної дії, спрямованої на блокування карки та припинення нарахування додаткової заборгованості.

Представник відповідача за зустрічним позовом - адвокат Провоторов Ю.В. 11 листопада 2021 року надав суду відзив на зустрічну позовну заяву /а.с. 236-239/, згідно якого зазначив, що згідно Умов і правил надання банківських послуг для оформлення продукту «Миттєва розстрочка» клієнту необхідно здійснити певні дії для авторизації, тобто введення даних, які відомі тільки клієнту (введення пін-коду, авторизації в приват 24 або авторизації в терміналах/банкоматах) і тільки після цього Банк відкриває рахунок на отримання кредиту по сервісу «Миттєва розстрочка». ОСОБА_1 не надано доказів того, що нею було своєчасно повідомлено Банк про крадіжку карти чи ПІНу, інформації щодо незаконного використання картки. Згідно матеріалів справи позивачем не вжито заходів щодо запобігання втрати чи розкрадання карки, ПІНу (персонального ідентифікаційного номера). Тому в даному випадку відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними несе тільки позивач.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвокат Ісакова Н.А. 24 листопада 2021 року надала суду відповідь на відзив /а.с. 246-250/, згідно якої зазначила, що на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» надано лише виписку по рахунку (розрахунок заборгованості), яку відповідачем вже додано до первісної позовної заяви. 09 серпня 2021 року від відповідача АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшов лист (а.с. 208), в якому відповідач повідомив, що на даний момент відбувається збір інформації згідно ухвали суду по справі клієнта ОСОБА_1 з різноманітних програмних комплексів та архівів банку, у зв`язку з чим надати відповідь у встановлений строк неможливо. Разом із цим повідомлено, що відповідь буде підготовлена та направлена протягом десяти робочих днів з моменту отримання даного листа. Проте, ухвала суду від 26.07.2021 року про витребування доказів відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не виконана. У відзиві на позовну заяву відповідач вкотре наголошує про відсутність доказів того, що позивач звертався до банку з інформацією щодо незаконного використання картки. Проте, вказані твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, письмовими заявами позивача, яких було чотири, отриманими відповідачем з проставленням штампу відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» та особистого підпису працівника. Таким чином, відповідачем умисно замовчується інформація, зокрема, щодо наявності звернень ОСОБА_1 письмово до АТ КБ «ПриватБанк» у період з 18.01.2019 року по 27.02.2019 року щодо блокування карткового рахунку № НОМЕР_1 та повідомлення Банк про заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом невідомою особою, несанкціонованих транзакцій за її рахунком, оскільки відповідач у порушення умов договору та вимог законодавства не вчинив жодних дій, спрямованих на блокування картки та нарахування додаткової заборгованості. Крім того, позивач повідомила про вказаний факт відповідача 17.01.2019 року (в день списання коштів з рахунку) за телефоном гарячої лінії 3700, оскільки несанкціоноване списання коштів за її рахунком відбулося після закінчення робочого часу та позивач не мала можливості одразу письмово звернутися у відділення банку. Однак, вказані звернення та заяви позивача були проігноровані відповідачем.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, просить задовольнити позов, у задоволенні зустрічної позовної заяви просить відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Ісакова Н.А. в наданій суду письмовій заяві просить відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала в повному обсязі та просить задовольнити, закінчити розгляд справи без її участі.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б та отримано картку із встановленим кредитним лімітом у розмірі 20000 гривень, що підтверджується анкетою заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку /а.с. 11/.

17.01.2019 року внаслідок дій третіх осіб з картки ОСОБА_1 було знято кредитні кошти в розмірі 49190,00 грн., що підтверджено випискою по рахунку № НОМЕР_1 /а.с. 55-59/. 17.01.2019 року одночасно зі зняттям коштів без відома позивачки, невстановленими особами було збільшено кредитний ліміт, на рахунок позивачки за Договором №19011717971953 відбулось нарахування кредитних коштів та підключено послугу «Миттєва розстрочка».

Згідно витягу з кримінального провадження №12019040790000101, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за зверненням ОСОБА_1 про те, що 17.01.2019 року невстановлена особа, шляхом обману, заволоділа грошовими коштами у розмірі 49190,00 грн. з банківської карти «Приват Банк» № НОМЕР_1 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , тим самим спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму /а.с. 159/.

ОСОБА_1 повідомила про вказані обставини відповідача за зустрічним позовом за телефоном гарячої лінії 3700, а також письмово заявою від 18.01.2019 року, отриманою відповідачем за вх. №9411-ВБ /а.с. 155/.

Повторно, 23.01.2019 року позивач за зустрічним позовом звернулась до відповідача із заявою, отриманою банком за вх. №12795-ВБ, про припинення нарахування відсотків, пені, штрафу та інших платежів за її кредитним рахунком НОМЕР_1 у зв`язку з наявністю кримінального провадження №12019040790000101 за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння невстановленими особами кредитними коштами шахрайським шляхом /а.с. 156/.

Втретє, 29.01.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, отриманою банком за вх. №17821-ВБ, у якій просила вважати Угоду №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів недійсною, оскільки вказаної угоди позивач не підписувала, згоди на оформлення угоди не надавала, а оформлення зазначеної угоди відбувалося шахрайським шляхом без відома та згоди на це позивача /а.с. 157/.

У черговий раз, 27.02.2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою, отриманою банком без зазначення вхідного номера під підпис працівника банку, відповідно до якої просила припинити здійснення будь-яких нарахувань та платежів за її картковим рахунком у зв`язку з проведенням досудового розслідування по кримінальному провадженню №12019040790000101 за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом /а.с. 158/.

Відповідно до виписки по карті/рахунку НОМЕР_1 за період з 17.02.2019 року по 11.10.2020 року позивачці щомісячно нараховуються відсотки на залишок на картковому рахунку в розмірі 2549,04 грн., як щомісячний платіж за послугою «Миттєва розстрочка».

Ухвалою суду від 26.07.2021 року клопотання представника позивача за зустрічним позовом – адвоката Ісакової Н.А. про витребування доказів задоволено та у відповідача АТ КБ «ПриватБанк» витребувано:

- відомості про проведені транзакції (операції) за рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» за 17.01.2019 року, з детальним наданням відомостей, за допомогою яких саме засобів вони були вчинені та із зазначенням: часу і місця їх виконання, інформації щодо того, за чиїм розпорядженням були проведені дані операції та у який спосіб, з наданням відповідних підтверджуючих документів;

- інформацію щодо наявності звернень ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» з метою підключення послуги «Миттєва розстрочка» за картковим рахунком № НОМЕР_1 та укладення договору №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів;

- відомості щодо оформлених за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» миттєвих розстрочок з вказівкою: де, коли саме, ким, на підставі якої угоди та на яку суму вони оформлювалися, та у зв`язку з чим заборгованість по ним рахується за картковим рахунком № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», з наданням відповідних підтверджуючих документів;

- відомості щодо оформлення угоди №19011717971953 від 17.01.2019 року про нарахування кредитних коштів, з вказівкою: де, коли та між якими сторонами вони оформлювалися;

- відомості щодо наявності звернень ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» у період з 18.01.2019 року по 27.02.2019 року щодо блокування карткового рахунку № НОМЕР_1 та повідомлення Банк про заволодіння кредитними коштами шахрайським шляхом невідомою особою, несанкціонованих транзакцій за її рахунком.

Відповідачем за зустрічним позовом вказану ухвалу не виконано.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи невиконання відповідачем за зустрічним позовом ухвали суду від 26.07.2021 року суд вбачає підстави для застосування передбачених ч. 10 ст. 84 ЦПК України наслідків та здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, а також визнати обставини, на які посилається позивач, а саме не вчинення позивачем будь-яких розпоряджень на списання грошових коштів зі свого рахунку шляхом подання платіжних доручень до АТ «КБ «ПриватБанк», ані письмово, ані в електронному вигляді з використанням електронної системи «Приват24», а також не оформлення позивачем послуги «Миттєва Розстрочка».

Згідно з пунктом 1.1.2.1.13. Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, стікеру PayPass, ПіНу, сім-карти мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку, або за відповідними телефонами (безкоштовно) по Україні.

Виходячи з положень пункту 1.1.2.1.21. Умов та правил, клієнт зобов`язаний негайно повідомляти банк шляхом дзвінка до колцентру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома клієнту про втрату/викрадення карти, стікеру PayPass, сім-карти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).

Пунктом 1.1.3.1.7. Умов та правил передбачено, що банк зобов`язаний у разі виникнення овердрафта або одержання усного або письмового повідомлення власника або довіреної особи, переданого у порядку, передбаченому Правилами, про втрату/крадіжку картки або про можливість несанкціонованого використання картки третіми особами забезпечити призупинення розрахунків з використанням картки.

Відповідно до пункту 2.1.1.9.10 Умов та правил надання банківських послуг, у випадку втрати Карти/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів або виникнення у Держателя підозр, що Карта/ПІН/постійний пароль/одноразові паролі могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Карти/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів Держатель повинен негайно виконати одну з таких дій:

-звернутися до Банку за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_2 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_3 (для дзвінків із-за кордону);

-звернутися в Банк для блокування Карти (у випадку втрати Карти).

Виходячи з положень пункту 2.1.1.9.11. Умов та правил, якщо інформація по Піну або реквізитах Карти стала доступною третім особам, Держатель повинен негайно повідомити про це в Банк за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_2 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_3 (для дзвінків із-за кордону). Для подальшого використання Карти Клієнту необхідно звернутись в відділення Банку для перевипуску карти.

Пунктом 2.1.1.9.14. Умов та правил передбачено, що постановка Картки в СТОП-лист здійснюється на підставі письмової заяви Клієнта відповідно до Тарифів Банку.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг.

Виходячи з положень ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до вимог пункту 6 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05.11.2014 року, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Згідно з пунктом 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №705 від 05.11.2014 року, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 здійснила всі визначені заходи, які передбачені в даному випадку, щодо доведення своєї непричетності до здійснення зазначених дій, а отже, як користувач картки, не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з положень ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням положень пункту 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, АТ КБ «ПриватБанк» не надав доказів, які б спростовували доводи позивача за зустрічним позовом про те, що банківською карткою позивач не користувався, не втрачав, іншим особам не передавав, ПІН-коду нікому не повідомляв, та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком перебував у місці їх вчинення.

Відповідна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України №6-71цс15 від 13.05.2015 року, у якій зазначено, що відповідно до пунктів 6.7., 6.8. Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України №223 від 30.04.2010 року, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постановах від 14.02.2018 року по справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження №61-3239св 18), від 20.06.2018 року по справі №691/699/16-ц, (касаційне провадження №61 -16504св 18) вказану правову позицію підтримав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст. 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.04.2021 року №61-13978св20, в якій зазначено, що істотне порушення банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Умов та правил надання банківських послуг, що призвело до факту здійснення операцій за кредитним рахунком позивача, які ним не замовлялися та не оформлювалися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді зарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, та нарахування плати у великому розмірі за послугу «Миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які ним не отримувались, а сама послуга не замовлялась, тому правильно застосувати до спірних правовідносин положення статті 651 ЦК України та розірвати кредитний договір.

Таким чином, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , як користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції; виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, ОСОБА_1 повідомила про цей факт банк та звернулась до правоохоронних органів. При цьому, враховуючи наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог за зустрічним позовом в повному обсязі.

За наведених вище обставин, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням зустрічного позову, на відповідача слід покласти понесені позивачем судові витрати в сумі 6200 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу згідно Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 25.05.2021 року та Акту виконаних робіт №1 до договору про надання правової допомоги від 25.05.2021 року.

Крім того, враховуючи, що позивач за зустрічним позовом звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з АТ КБ «ІІриватБанк» в дохід держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 207, 651, 1048, 1054 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні первісного цивільного позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(місце розташування – м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 (місце реєстрації – АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити.

Зустрічний цивільний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації – АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(місце розташування – м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору – задовольнити.

Розірвати кредитний договір б/н від 19.12.2014 року, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , та Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570.

Припинити нарахування по картці/рахунку позивача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» щомісячних платежів за Договором №19011717971953, послугу «Миттєва розстрочка» та заборгованості по ним, які були оформлені на позивача 17.01.2019 року, та скасувати раніше нараховані платежі та заборгованість по ним.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО 305299) судовий збір в розмірі 908,00 гривень на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код класифікації доходів бюджету 22030106; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП, код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 грудня 2021 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая