Рішення № 102291439, 02.12.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8388/21

Провадження № 2/686/3628/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2021 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Приступи Д.І.,

секретаря Медвідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить визнати за ним право власності за заповітом на майно, земельну ділянку площею 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, вказували на їх безпідставність та просили в задоволенні позову відмовити. Подали заяву про застосування строку позовної давності.

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про про те, що в позові слід відмовити.

Судом об`єктивно встановлено, що 10.10.2013 року ОСОБА_3 уклав заповіт згідно якому заповів ОСОБА_1 майно, «де б воно не було і з чого б воно не складалось, в взагалі те, що на дату смерті буде належати за законом».

Згідно свідоцтва про смерть від 12.01.2015 року, виданого виконавчим комітетом Давидковецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років помер ОСОБА_3 .

В довідці, виданої Давидковецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області 08.10.2013 року (копія довідки додається, оригінал зберігається у Позивача), зазначається, що за ОСОБА_3 по Давидковецькій сільській раді рахувалась земельна ділянка (пай) площею 2,82 га.

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до Хмельницької районної державної нотаріальної контори для отримання спадщини але отримати спадщину не зміг оскільки у мене не було правовстановлюючих документів на належну померлому земельну ділянку.

Листом від 10.10.2013 року Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області повідомило ОСОБА_1 про неможливість видачі дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку та вказано, що відповідно до Журналу реєстрації державних актів одноосібних власників землі, на ім`я ОСОБА_3 зареєстрований державний акт про право приватної власності на землю ІІ-ХМ №036378 на земельну ділянку площею 2,82 га.

ОСОБА_1 звернувся до газети «Є» з проханням розмістити оголошення «Втрачений Державний акт про право власності на землю серії ІІ-ХМ №036378, виданий на ім`я ОСОБА_3 , вважати недійсним». Вказане оголошення розміщено в газеті «Є» у випуску від 25.07.2018 року.

Листом від 20.01.2015 року Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області повідомило позивача про неможливість видачі на ім`я ОСОБА_3 Дубліката втраченого державного акту та вказало, що згідно Журналу реєстрації

державних актів про право власності на землю по Давидковецькій сільській раді значиться запис №9 про державну реєстрацію державного акта серії ІІ-ХМ №036378 від 30.06.2000 року, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку.

Листом від 20.01.2015 року Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області надало позивачу засвідчену копію сторінку із журналу реєстрації державних актів на право власності на землю по Давидковецькій сільській раді, де міститься запис за №9 від 30.06.2000 року про державну реєстрацію державного акта на право власності на землю, виготовленого на ім`я ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Давидковецької сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування та просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 від 30.06.2000 року належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Давидковецької сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування та просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 від 30.06.2000 року належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16.02.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позову.

Апеляційним судом встановлено, що підставою для скасування прийнятого по справі рішення стало те, що розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 18.08.2003 року №567/03-р надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земельної частки (паю), що належить йому на праві власності, площею 0,25 га за межами с. Давидківці. 21.10.2003 року ОСОБА_3 одержав державний акт серії ХМ №111254 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану на території Ради та призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку. За договором дарування від 2.12.2003 року й посвідченим Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер 2- 4552), ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 указану присадибну ділянку. На підставі цього договору ОСОБА_2 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №111484 від 19.12.2003 року. В постанові суду зазначається, що предмет і підстави позову ОСОБА_1 у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, ОСОБА_2 має безпосередній зв`язок із спірними правовідносинами та мав брати участь у справі як співвідповідач, але до участі у справі ОСОБА_2 не був залучений.

На підтвердження придбання земельної ділянки ОСОБА_2 надав копію розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 18.08.2003 року копію державного акту на право власності на земельну ділянку від 21.10.2003 року, копію договору дарування від 02.12.2003 року, копію державного акту на право власності на земельну ділянку від 19.12.2003 року.

Відтак, встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 мав у власності земельну ділянку 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, а тому позивач звернувся з позовом до суду та просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 4, 5статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стороною відповідача заявлено про застосування трирічного строку позовної давності.

Після вказаної заяви стороною позивач заявлено про поновлення строку позовної давності, що свідчить про визнання факту пропуску строку для звернення до суду.

Оцінюючи поважність пропуску строку позовної давності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позиції сторони відповідача про неповажність причин пропуску строку позовної давності.

Про порушення свого права ОСОБА_1 стало відомо 20 січня 2015 року, а саме листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області повідомлено позивача про те, що відсутній акт на земельну ділянку ОСОБА_3 , а дублікат державного акту отримати неможливо (копія листа додана до позовної заяви).

Також тим самим листом позивача повідомлено про те, що з метою захисту права на землю ОСОБА_1 може звернутися до суду про визнання за ним права власності на дану земельну ділянку в порядку спадкування від ОСОБА_3 .

У зв`язку з вказаним ОСОБА_1 після спливу Шестимісячного строку для прийняття спадщини, а саме з 12 липня 2015 року міг звернутись до суду з позовом про визнання права власності.

Таким чином, ОСОБА_1 , довідавшись про порушення свого права на землю 20 січня 2021 року пропустив строк позовної давності.

Довідавшись про порушення свого права ОСОБА_1 намагається самостійно віднайти та відновити державний акт та звертається до газети «Є» з проханням розмістити оголошення про втрату, тим самим створюючи умови, які перешкоджають йому отримати спадкове майно.

Розміщення оголошення у газеті «Є» про втрату Державного акту про право власності на землю серії ІІ-ХМ №036378 19 липня 2018 року не перешкоджало йому паралельно звертатись з позовом до суду та визнавати за собою спадкове майно.

Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 , дізнався про обставини порушення своїх прав 20 січня 2015 року у зв`язку з отриманням відповідей від Головного управління І Держгеокадастру в Хмельницькому районі Хмельницької області.

Однак, позивач звернувся до суду лише 27, липня 2018 року, тобто, зі спливом строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач, вказує в позовній заяві, що у нього відсутній Державний акт про право власності на землю серії ІІ-ХМ №036378, натомість разом із позовом ОСОБА_1 додає технічну документацію в якій наявна копія Державного акту на право власності на землю в якому чітко вбачається, що у власності ОСОБА_3 знаходиться 2, 57 га.

Оскільки ОСОБА_1 ще в 2015 році знав про існування заповіту та неможливості прийняття спадщини, то факт такої обізнаності є початком перебігу строку позовної давності.

Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності без поважних причин, що є підставою в відмови в задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,57 га.

Керуючись ст.257 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 353, 354 ЦПК України,

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Хмельницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом відмовити у зв`язку з пропуском трирічного строку позовної давності.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.І. Приступа