Рішення № 102290781, 09.12.2021, Великолепетиський районний суд Херсонської області

Справа № 649/929/21

Провадження № 2/649/334/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Соловйова В.В.

за участю секретаря судового засідання Погорілої О.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Лепетиха Каховського району Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Великолепетиської селищної ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_4 , доказом чого є свідоцтво про смерть останньої. На момент смерті ОСОБА_4 , вона фактично проживала разом з ним в будинку АДРЕСА_1 , як зі своїм спадкоємцем, що підтверджується довідкою виконкому Малолепетиської сільської ради № 312 від 18.10.1999 року. З свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 від 08.12.2011 року видно, що його матір`ю є ОСОБА_5 . Його мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , доказом чого є свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_2 від 22.08.2006 року. Згідно витягів РАЦСу про народження та шлюб його матері від 21.10.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 . Матір`ю ОСОБА_6 вказана ОСОБА_4 . 01.06.1964 року ОСОБА_6 вийшла заміж, внаслідок чого її дівоче прізвище « ОСОБА_7 » змінилося на « ОСОБА_8 ». Відповідно до свідоцтва про смерть бабусі позивача серії НОМЕР_3 від 27.10.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 . Таким чином на даний час неможливо встановити, що мати його матері ОСОБА_4 та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , є однією і тою самою особою та його бабусею. Факт того, що ОСОБА_4 є бабусею позивача, а він є її онуком, підтверджується довідкою виконкому Малолепетиської сільської ради № 312 від 18.10.1999 року, з якої зокрема вбачається, що довідка видана йому в тому, що його бабуся ОСОБА_4 та він протягом двох років до дня смерті останньої проживали разом в с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області. Крім того, факт того, що ОСОБА_4 є бабусею позивача, підтверджується також свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які знають, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 турбувалися один про одного та були однією родиною, спільно вели домашнє господарство, свідки знають також, що ОСОБА_4 називала його онуком, а він її бабусею. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Крім того, після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 8,51 в умовних кадастрових гектарах на теріторії колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» на території Великолепетиського району Херсонської області, що підтверджується довідкою Управління Держгеокадастру у Каховському районі Херсонської області № 29-21-0.184-45/77-21 від 14.09.2021 року, з якої видно, що відповідно до списку померлих членів КСП «Росія», на підставі рішення Великолепетиської РДА № 134 від 1997 року на ім`я ОСОБА_4 був виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП «Росія» Великолепетиського району Херсоснької області серії ХС № 0083403, загальною площею 8,51 в умовних кадастрових гектарах, зареєстрований 14.05.1997 року за № 390 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Великолдепетиською РДА. Оригінал сертифікату не видавався і знаходиться у відділі. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.10.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 . Також, з нотаріальної постанови видно, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , спадкова справа не заводилася, спадкоємці з заявами про прийняття спадщини/відмову від прийняття спадщини або видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися. Свідоцтва про право на спадщину не видавалося. З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що позивач доводиться єдиним спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 , а також усіх її прав та обов`язків, оскільки він за вказаних вище обставин на даний момент не має належних підстав для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, враховуючи, що померла ОСОБА_4 на підставі наданих доказів набула право на вищезазначену спадщину, то є всі законні підстави згідно норм діючого законодавства, за яких він має право на спадщину, але із-за незалежних від нього обставин він не може скористатися таким правом у нотаріальному порядку, а тому позивач просить суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 та ним, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме те, що ОСОБА_4 є його рідною бабусею, а він ОСОБА_3 є рідним онуком ОСОБА_4 та визнати за ним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у землі колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» на території Великолепетиського району Херсонської області, розміром 8,51 умовних кадастрових гектарів.

24.11.2021 року на адресу суду від представника відповідача Великолепетиської селищної ради надійшла заява у якій представник виклала свої заперечення на позов та просила суд відмовити у задоволенні позову та те, що Великолепетиська селищна рада позов не визнає та заперечує проти його задоволення, а справу розглядати без участі представника селищної ради.

08.12.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача в якій останній виклав свої доводи, щодо задоволення позовних вимог позивача та просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі, а справу розглядати без участі представника позивача.

У підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з`явився, але надав на адресу суду заяву у якій зазначив, що на заявлених вимогах позивача наполягає в повному обсязіу, а справу розглядати без його участі.

Представник відповідача – Великолепетиської селищної ради – Мошенець І.Є у підготовче судове засідання не з`явилася, але надала до суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає та заперечує проти їх задоволення, а також просить суд розглянути справу без участі представника Великолепетиської селищної ради.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами:

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.10.2021 року виданого Каховським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Каховському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Довідкою виконкому Малолепетиської сільської ради № 312 від 18.10.1999 року підтверджується, що на момент смерті ОСОБА_4 , вона фактично проживала разом з ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 , як зі своїм спадкоємцем.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.12.2011 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Каховському району Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області підтверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є: ОСОБА_11 та ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.08.2006 року виданого Малокаховською сільською радою Каховського району Херсонської області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягів РАЦСу про народження №00033259408 від 21.10.2021 року та шлюб №00033258389 від 21.10.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 . Матір`ю ОСОБА_6 вказана ОСОБА_4 . 01.06.1964 року ОСОБА_6 вийшла заміж, внаслідок чого її дівоче прізвище « ОСОБА_7 » змінилося на « ОСОБА_8 ».

Факт того, що ОСОБА_4 є бабусею позивача, а він є її онуком, підтверджується довідкою виконкому Малолепетиської сільської ради № 312 від 18.10.1999 року, з якої зокрема вбачається, що довідка видана йому в тому, що його бабуся ОСОБА_4 та він протягом двох років до дня смерті останньої проживали разом в с. Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України в заяві зазначено, який необхідно встановити факт та з якою метою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 318 ЦПК України зазначено, що іншого шляху для встановлення цього факту, а ніж у судовому порядку не має. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України доказами на підтвердження факту є документи, посилання на які зазначено в позовній заяві.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємця померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Таким чином суд знаходить підстави для встановлення даного юридичного факту та вважає підстави для його встановлення стороною доведеними.

Щодо визнання права власності на спадкове майно.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 8,51 в умовних кадастрових гектарах на теріторії колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» на території Великолепетиського району Херсонської області, що підтверджується довідкою Управління Держгеокадастру у Каховському районі Херсонської області № 29-21-0.184-45/77-21 від 14.09.2021 року, з якої видно, що відповідно до списку померлих членів КСП «Росія», на підставі рішення Великолепетиської РДА № 134 від 1997 року на ім`я ОСОБА_4 був виготовлений сертифікат на право на земельну частку (пай) на території колишнього КСП «Росія» Великолепетиського району Херсоснької області серії ХС № 0083403, загальною площею 8,51 в умовних кадастрових гектарах, зареєстрований 14.05.1997 року за № 390 у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Великолдепетиською РДА. Оригінал сертифікату не видавався і знаходиться у відділі.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.10.2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 . Також, з нотаріальної постанови видно, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , спадкова справа не заводилася, спадкоємці з заявами про прийняття спадщини/відмову від прийняття спадщини або видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися. Свідоцтва про право на спадщину не видавалося.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України в п.1 своєї постанови №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

За змістом указаної норми ЦК України 2003 року застосовується до спадщини, яка відкрилася, але була прийнята спадкоємцями після 01 січня 2004 року; якщо спадщина була прийнята до 01 січня 2004 року, застосовується ЦК Української РСР (у редакції 1963 року).

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на час смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, що затверджена наказом Міністерства Юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5 (Інструкція втратила чинність на підставі Наказу Мін`юсту N 18/5 від 14.06.94). свідоцтво про право на спадщину) видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які фактично встміили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 Цивільного кодексу УРСР).

Доказом вступу в управління чи володіння майном можуть бути: довідка управління будинками, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітет) місцевої Ради депутатів трудящих про те. що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те. що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця: довідка фінансового органу, органу держстраху чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому окладному страхуванню або збори: квитанція про сплату податку, платежу, збору: копія рішення суду, яке вступило в законну силу, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис в паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після юля смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може служиш наявність у спадкоємців ощадної книжки, квитанції про здані в ломбард речі, технічною паспорту на автомобіль чи мотоцикл або свідоцтва на моточовен та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користуватися яким можливо лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Таким чином, виходячи з норм законодавства яке діяло на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном доказом чого є довідка Виконавчого комітету Малолепетиської сільської ради № 312 від 18.10.1999 року, що він безпосередньо на день смерті спадкодавця проживав разом з ним та протягом шести місяців після дня смерті спадкодавця постійно проживав в будинку своєї бабусі.

Відповідно до ст. 328 ЦК. України право власності вважається набутим правомірно,

якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не

встановлена судом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у

заповіті, а у разі відсутності заповіту - спадкоємці за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 1 ст. 1266 ЦК України, передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Враховуючи зазначені норми законодавства, ОСОБА_4 незалежно від наявності або відсутності в неї сертифікату на земельну частку (пай), набула за життя право на 8,51 умовних кадастрових гектарів в землях колишнього КСП «Росія».

Таким чином, в зв`язку з набуттям ОСОБА_4 при житті права на земельну частку (пай), я після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї матері ОСОБА_5 за правилами ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1225, 1266, 1268 ЦК України набув право на спадщину за законом на земельну частку (пай) в розмірі 8,51 умовних кадастрових гектарів в землях колишнього КСП «Росія».

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 зазначено, що запит суду до нотаріальної контори має стосуватись документів щодо обставин, які підлягають встановленню судом, зокрема, це відомості про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, яким видано свідоцтва про право на спадщину, свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя тощо.

За таких обставин, суд дійшов до переконання, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені ним у позовній заяві, наявність порушеного права позивача є очевидним, а отже підлягає захисту судом у спосіб, що визначений законодавцем.

Враховуючи вищевикладене, досліджені письмові докази, також беручи до уваги, те що документально підтвердити факт родинних відносин на даний час іншим шляхом не можливо, але необхідно для оформлення спадщини, суд, відповідно до ст. 315 ЦПК України вважає можливим встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме те, що ОСОБА_4 є його рідною бабусею, а він ОСОБА_3 є рідним онуком ОСОБА_4 ., а також згідно ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 328, 1216, 1218, 1223, 1266, 1268, 1277 ЦК України вважає можливим визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у землі колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» на території Великолепетиського району Херсонської області, розміром 8,51 умовних кадастрових гектарів, крім того, представник відповідача двічі у судове засідання не з`явилася та не обгрунтувала свої заяви, щодо не визнання позову, а тому позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

На підставі ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 328, 1216, 1218, 1223, 1266, 1268, 1277 ЦК України, ст.ст. З, 4, 10, 76-81, 83, 161, 175-177, п. 6 ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкування задольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме те, що ОСОБА_4 є його рідною бабусею, а він ОСОБА_3 є рідним онуком ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у землі колишнього колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» на території Великолепетиського району Херсонської області, розміром 8,51 умовних кадастрових гектарів.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач - Великолепетиська селищна рада, ЄДРПОУ 04401530, місце реєстрації юридичної особи: вул. Соборна, 3, смт Велика Лепетиха Каховського району Херсонської області

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис