
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25688/21
провадження № 2/753/10671/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2021 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Трусова Т.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу державний реєстратор Онопченко Оксана Вікторівна, про визнання державної реєстрації свідоцтва про право власності на майно недійсною, зобов`язання приватного нотаріуса - державного реєстратора вчинити дії, припинення права власності, внесення відомостей про складене на ім`я позивача свідоцтво про право власності, стягнення майнових збитків та моральної шкоди, покладення фінансових витрат,
В С Т А Н О В И В:
16.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», у якому просить визнати недійсною державну реєстрацію свідоцтва про право власності на майно, зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу державного реєстратора Онопченко Оксану Вікторівну скасувати видане відповідачу свідоцтво про право власності на майно та державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинити право власності відповідача на об`єкт нерухомого майна, внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості про складене на її ім`я свідоцтво про право власності, стягнути майнові збитки та моральну шкоду та у разі задоволення позову покласти на нотаріуса фінансові витрати на проведення нотаріальних та реєстраційних дій.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.
Форму та зміст позовної заяви визначає норма статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно положень якої позовна заява повинна, зокрема, містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи; ціну позову; обгрунтовоаний розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами статті 177 цього Кодексу до позовної заяви додаються заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Вивченням позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що її форма та зміст наведеним вимогам процесуального закону не відповідає.
Так, відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).
Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.
Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявила вимоги до третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (державного реєстратора) Онопченко О. В., що суперечить вимогам цивільного процесуального закону.
Що стосується обраних позивачем способів захисту прав, то слід зазначити наступне.
Відповідно до положень статі 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Можливі способи захисту прав та інтересів визначені частиною 2 цієї норми, а частиною 3 передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частина третя статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) визначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Водночас ні даною нормою, ні будь-яким іншим законом, не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання недійсною державної реєстрації свідоцтва про право власності на майнота зобов`язання нотаріуса визнати недійсною державну реєстрацію свідоцтва про право власності на майно та державної реєстрації прав та їх обтяжень, а відтак є очевидним, що вимоги позову в цій частині суперечать закону.
Окрім того у позовній заяві не зазначена ціна позову в частині вимог майнового характеру (про відшкодування майнових збитків, моральної шкоди та покладення фінансових витрат на проведення нотаріальних та реєстраційних дій) та відсутній обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з нормою частини 2 статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату подання позову становить 908 грн.
При об`єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону № 3674-VI).
Судом також установлено, що на порушення вимог статті 177 ЦПК україни до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (повинно бути три примірники позовної заяви та усіх додатків до неї) та не сплачено судовий збір у встановлених порядку і розмірі.
Перевіряючи повноту сплати позивачем судового збору суд бере до уваги квитанцію про сплату судового збору в сумі 908 грн., а ще дві квитанції про сплату судового збору в загальному розмірі 908 грн. суд не може прийняти на підтвердження виконання вимог статті 177 ЦПК України, оскільки з квитанцій не вбачається, що ці платежі сплачені за подання саме цього позову.
Водночас до позовної заяви додане клопотання про зменшення судового збору, яке мотивоване тим, що позивач не у змозі сплатити визначений законом судовий збір, розмір якого є для неї непідйомним, а позов стосується захисту її житлових прав.
На підтвердження вимог клопотання позивач надала довідку про доходи, відповідно до якої річний розмір її доходу (за 2021 р.) становить 58 325 грн.
Вирішуючи дане клопотання, суд керується нормою статті 136 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Такі підстави (умови) визначені у статті 8 Закону № 3674-VI, якою передбачено, що за клопотанням сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже з огляду на те, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 2 916,25 грн., суд вбачає підстави для зменшення належного до сплати судового збору до вказаної суми.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позивачу на усунення недоліків позову слід визначитись із суб`єктним складом учасників спору, обрати спосіб (способи) захисту порушених прав, який не суперечить закону, визначити ціну позову в частині вимог майнового характерувідповідно до статті 176 ЦПК України, надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2008,25 грн. (з урахуванням вже сплаченого судового збору в сумі 908 грн.), копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258- 260 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу державний реєстратор Онопченко Оксана Вікторівна, про визнання державної реєстрації свідоцтва про право власності на майно недійсною, зобов`язання приватного нотаріуса - державного реєстратора, вчинити дії, припинення права власності, внесення відомостей про складене на ім`я позивача свідоцтво про право власності, стягнення майнових збитків та моральної шкоди, покладення фінансових витрат залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у встановлений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Суддя:
Судове рішення № 102290565, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 20.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/25688/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: