Постанова № 102288715, 28.12.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/2300/21

Номер провадження 3/220/1005/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А.,розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції № 1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальност не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 122, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

30.11.2021 року о 16-15 год. в Донецькій області Великоновосілківського району с.Новопетриківка вул. Поштова, б. 44 водій керуючи автомобілем ВАЗ111740 днз НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримувався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль ВАЗ2102 днз НОМЕР_2 . При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1 ПДР України.

Крім того, 30.11.2021 року о 16-15 год. в Донецькій області Великоновосілківського району с.Новопетриківка вул. Поштова, б. 44 водій керуючи автомобілем ВАЗ111740 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Алкотестер 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 187468 ОСОБА_1 інкримінується порушення ч. 4 ст. 122 КУпАП України, оскільки 30.11.2021 року о 16-15 год. в Донецькій області Великоновосілківського району с.Новопетриківка вул. Поштова, б. 44 водій керуючи автомобілем ВАЗ111740 днз НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2102 днз НОМЕР_2 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 , який був ознайомлений в протоколі про адміністративне правопорушення про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився без поважних причин. Про причини свого неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Відповідно до змін до ч. 2 ст. 268 КУпАП, внесеними згідно з Указом ПВР № 1604-IX від 01.07.2021 року при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є не обов`язковою.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Крім того, своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, а саме будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При розгляді даної справи судом враховані вимоги ст.ст. 36,245, 247, 251, 252, 254, 266,268, 280 КУпАП .

Щодо правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 187407 від 30.11.2021 р. суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КпАП України у повному обсязі доведена даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 187407 від 30.11.2021 р. (а.с. 10), у якому відображені обставини скоєного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою - працівником поліції відповідно до вимог ст. 254,256 КУпАП, ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, зауважень від правопорушника не надходило; схемою місця ДТП від 30.11.2021 р. (а.с. 14), зі схемою ознайомлений ОСОБА_2 , визначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП, при цьому виявлені пошкодження транспортних засобів дають підстави для висновку, що ДТП сталося при саме цих обставинах, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КпАП України, підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , згідно яких він зазначив, при яких обставинах сталося ДТП, що відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення(а.с. 30,13). Зазначені показання суд приймає до уваги, оскільки вони є логічними, послідовними за своїм змістом, та цілком узгоджуються між собою та з дослідженими вище матеріалами адміністративного провадження.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, оскільки водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, тобто скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Щодо правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 187406 від 30.11.2021 р. суд зазначає наступне.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оглянувши 1 диск з відеозаписом, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративних справ, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 187406 від 30.11.2021 року (а.с.20), згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції до Великоновосілківської ЦРЛ (а.с.23); поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 згідно яких вони пояснили, що водій ОСОБА_5 30.11.202 року о 17-10 год. керував транспортним засобом ВАЗ 111740 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголя з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Від продуття алкотестера Драгер-6810 водій ОСОБА_5 та від проходження медичного огляду на ступінь алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі в їх присутності відмовився (а.с.21,22); відеозаписами на CD-R дисках на якому громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі та продуття газоаналізатора «Драгер» на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох понятих (а.с.25).

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 187406 від 30.11.2021 року (а.с. 20), посвідчення водія НОМЕР_3 від 01.02.2001 року НОМЕР_4 від 17.08.2013 р. було вилучено.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, тобто ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КпАП України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Щодо правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 187468 від 30.11.2021 р. суд зазначає наступне.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КУпАП відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, судом встановлено, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КпАП України, яке йому інкримінується, як взагалі й об`єктивна сторона такого правопорушення, суду не надані та в протоколі відповідно не зазначені.

Згідно вимог ч.2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, проаналізувавши надані суду докази у їх сукупності та логічному взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що суду не надано достатніх, допустимих та належних доказів наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , яке інкримінується йому відповідно до протоколу серії ААБ № 187468, оскільки не доведена об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КпАП України, а тому провадження по справі у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

Вирішуючи питання про вид та міру адміністративного стягнення, за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 36 КпАП України при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються суддею, суд вирішує питання про накладення стягнення на порушника у відповідності зі ст. 36 КпАП України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за кожне правопорушення враховуються характер кожного вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, враховуючи характер скоєних ОСОБА_1 правопорушень передбачених ст.ст. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України, особу порушника, який є пенсіонером, дані, які б з негативного боку характеризували ОСОБА_1 суду не надані, докази притягнення його дор адміністративної відповідальності суду не надані, враховуючи також, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених зазначеними правовими нормами повністю доведена зібраними доказами у справі, беручи до уваги обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, якою є скоєння ним адміністративного правопорушення вперше, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність суд прийшов до висновку, за статтею 124 КпАП України порушника слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у мінімальному розмірі санкції інкримінованої статті, за статтею 130 КпАП України порушника слід піддати адміністративному стягненню у межах санкції даної статті, остаточно визначивши йому адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Суд вважає, що така міра покарання буде достатньою для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, ч. 4 ст. 122, ст. 124, ст.. 130 ч. 1, 245, 247, 251, 252, 254, 266, 268, 280 КпАП України, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.. 124, ч. 1 ст. 130 КпАП України та піддати адміністративному стягненню:

за ст. 124 КпАП України в виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

за ч. 1 ст. 130 КпАП України в виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 36 КпАП України остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на розрахунковий рахунок – UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету-21081300, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37967785, отримувач коштів ДонецькеУК/Дон.Обл./21081300, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) – 02895834, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КпАП України (по епізоду від 30.11.2021 р. за протоколом серії ААБ № 187468) закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя О.А. Дурач