
Справа № 545/397/20
Провадження № 6/545/146/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.12.2021 року Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Шелудякова Л.В., розглянувши заяву представника Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, заінтересовані особи: Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, державний виконавець ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України Яковенко Владислав Андрійович, учасники справи: Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради», Полтавське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1 про заміну боржника правонаступником (щодо постанови про накладення штрафу) ВП №65495179 від 17.06.2021 року на суму 5100 грн.,-
встановив:
Представник Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просив замінити у постанові державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року ВП №65495179 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. боржника Департамент охорони здоров`я на правонаступника Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи (ІК 26553989).
Заяву подано до суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.51 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до роз`яснень, викладених в п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Суди мають виходити з того, що критеріями справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03.08.2020 року у справі №545/397/20 позов ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи: Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, Полтавське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про зобов`язання видати направлення на МСЕК - задоволено. Зобов`язано Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації надати їй, ОСОБА_1 , направлення на оформлення «Ф-088» лікувально-профілактичним закладом з послідуючим направленням на МСЕК для встановлення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) у зв`язку з ушкодженням здоров`я в наслідок нещасного випадку, що стався 05.11.2007 року в приміщенні обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Полтавського обласного центра медико-соціальної експертизи за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
На виконання вказаного рішення Полтавським районним судом 30.04.2021 року видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 19.05.2021 року ВП № 65495179 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Полтавського районного суду Полтавської області від 30 квітня 2021 року у справі № 545/397/20 про зобов`язання Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації надати ОСОБА_1 направлення на оформлення «Ф-088» лікувально-профілактичним закладом з послідуючим направленням на МСЕК.
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року ВП №65495179 на боржника Департамент охорони здоров`я було накладено штраф у розмірі 5100 грн. В подальшому вказана постанова державного виконавця була звернута до виконання до ГУ ДКСУ у Полтавській області.
Листом № 07.1-16/1-06/5669 від 14.07.2021 року ГУ ДКСУ у Полтавській області повідомило Департамент охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про здійснення безспірного списання коштів з рахунку боржника.
Фактично заявник з даною постановою не погоджується та просить замінити у постанові, винесеної державним виконавцем про накладення штрафу, на правонаступника боржника – Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи. Посилається на те, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. про закінчення виконавчого провадження №65495179 від 22.09.2021 року, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №545/397/20 від 30.04.2021 року, а тому вважає, що Департамент охорони здоров`я вибув із виконавчого провадження. При цьому заявник, не уточнює причини невиконання постанови про накладення штрафу, винесеної раніше «вибуття боржника з виконавчого провадження».
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Такі правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28.11.2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13.03.2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18) та від 19.05.2020 року у справі № 754/2223/15-ц (провадження № 14-568цс19).
Частиною 1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ч.5 ст.287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
В даному випадку, позивач фактично не згоден з постановою державного виконавця про накладення штрафу. Вказана постанова винесена на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, є постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Таким чином, відповідно до положень ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця про накладення штрафу є окремим виконавчим документом, примусове виконання якого не пов`язане із виконанням виконавчого листа, виданого Полтавським районним судом Полтавської області.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але ї дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
У відповідності до ч.2 ст.20 КАC України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Отже, стаття 20 КАС України розмежовує предметну підсудність адміністративних судів, та обмежує розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а саме - щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України.
З огляду на зазначене, положення частини 5 статті 287 КАС України можливо застосовувати лише з урахуванням приписів п.4 ч.1 ст.20 КАС України.
Отже, заявник фактично не погоджується з порядком виконання постанови державного виконавця про накладення штрафу, винесену на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», яка є окремим виконавчим документом. При цьому накладення штрафу на боржника під час примусового виконання судового рішення є мірою відповідальності у виконавчому провадженні.
Отже, дана заява не підсудна місцевому загальному суду.
Оскільки Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, заява представника Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, про заміну боржника правонаступником (щодо постанови про накладення штрафу) ВП № 65495179 від 17.06.2021 року на суму 5100 грн., не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом.
Отже, подана представником Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації заява, відповідно до визначеної КАС України підсудності належить до компетенції окружного адміністративного суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.
З цих підстав, у відкритті провадження необхідно відмовити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 186, 258-260 ЦПК України,-
постановив:
У відкритті провадження за заявою представника Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації, заінтересовані особи: Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, державний виконавець ВПВР ДДВС Міністерства юстиції України Яковенко Владислав Андрійович, учасники справи: Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи Полтавської обласної ради», Полтавське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1 про заміну боржника правонаступником (щодо постанови про накладення штрафу) ВП №65495179 від 17.06.2021 року на суму 5100 грн. - відмовити.
Роз`яснити заявнику право на звернення з даною заявою до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л. В. Шелудяков
Судове рішення № 102288641, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 28.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 545/397/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: