Постанова № 102288149, 28.12.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3321/21

Провадження № 1-кс/362/1106/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого – судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові заяву захисника Бегенчева Максада Хидировича про відвід судді Дорошенко Вікторії Миколаївни в об`єднаному кримінальному провадженні (№ 12020110000002053 від 19 грудня 2020 року, № 12021110000000431 від 11 червня 2021 року) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 289 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 289, частиною 1 статті 263 КК України (справа № 362/3321/21).

У судове засідання прибули:

прокурор Гайдук М.В.;

обвинувачений ОСОБА_2 ;

обвинувачений ОСОБА_3 ;

обвинувачений ОСОБА_4 ;

обвинувачений ОСОБА_5 .

Суть питання, що вирішується. Процедура

22 грудня 2021 року захисник Бегенчев М.Х. подав заяву про відвід судді Дорошенко В.М. в зазначеному кримінальному провадженні, аргументи якої зводяться до того, що суддя Дорошенко В.М. вирішила питання про об`єднання кримінальних проваджень згідно з ухвалою від 13 грудня 2021 року без повідомлення учасників кримінального провадження, що, на думку автора заяви, є порушенням права на захист та права на справедливий суд. Також захисник Бегенчев М.Х. зазначив, що стороною захисту до Київського апеляційного суду направлено клопотання про визначення підсудності обвинувальних актів у кримінальному провадженні № 12021111050001153 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , яке перебуває у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області, та у кримінальному провадженні № 12021110000000431 щодо ОСОБА_1 , який перебуває у провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області; судове засідання з розгляду вказаного клопотання призначено на 22 грудня 2021 року. На переконання заявника, суд унеможливив виконання майбутньої ухвали Київського апеляційного суду щодо визначення підсудності справ, що свідчить про упереджене ставлення до сторони захисту.

У судове засідання, призначене на 28 грудня 2021 року, прибув прокурор та доставлені обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Інші учасники кримінального провадження, належним чином повідомлені про дату й час судового засідання, до суду не прибули.

Зокрема, захисник Бегенчев М.Х. до суду не прибув, обвинувачений ОСОБА_1 до суду не доставлений. Захисник Бегенчев М.Х. подав клопотання про відкладення розгляду заяви про відвід та забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_1 .

З огляду на те, що нормами КПК України не передбачено обов`язкової участі всіх учасників кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду заяви про відвід судді, та їх неявка не є перешкодою для розгляду такої заяви, заява розглядається відповідно до наявної явки учасників.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, пославшись на невмотивованість останньої на відсутність сумнівів у неупередженості судді Дорошенко В.М.

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проти задоволення заяви заперечили.

Суддя Дорошенко В.М. у порядку частини 3 статті 81 КПК України повідомила про відсутність бажання надавати пояснення.

Суд установив, що дійсно, суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В. ухвалою від 02 грудня 2021 року кримінальне провадження № 362/6435/21; 1-кп/362/744/21, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000431 від 11 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 289 КК України, передала судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко В.М. для вирішення питання щодо об`єднання даного кримінального провадження з кримінальним провадженням № 362/3321/21 та їх одночасного розгляду.

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ухвалою від 13 грудня 2021 року об`єднала в одне провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110100002053 від 19 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 289, частиною 1 статті 263 КК України (справа № 362/3321/21, провадження № 1-кп/362/569/21), та кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000431 від 11 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 257, частиною 4 статті 187, частиною 3 статті 289 КК України (справа № 362/6435/21, провадження № 1-кп/362/744/21); об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 362/3321/21.

Нормативно-правове регулювання і мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частини 3 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відвід повинен бути вмотивованим (частина 5 статті 80 КПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі – Конвенція) і статті 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказав, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Водночас одним із найважливіших принципів судочинства є nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, які не влаштовують.

У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Ретельно вивчивши аргументи заяви захисника про відвід судді Дорошенко В.М., суд виходить з того, що аргументація цієї заяви щодо порушення з боку останньої вимог процесуального законодавства перебуває виключно в площині судового провадження. Надання оцінки питанню дотримання з боку іншого судді вимог КПК України, в тому числі в частині законності й обґрунтованості відповідних процесуальних рішень, перебуває поза межами компетенції суду при розгляді заяви про відвід іншого судді.

Суд констатує, що наведені у заяві про відвід доводи щодо наявності обставин, які викликають сумнівів у неупередженості судді Дорошенко В.М. під час розгляду даного кримінального провадження, не знайшли свого підтвердження.

Отже, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись статтями 26, 75, 80-81 КПК України, суд

ухвалив:

Заяву залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не оскаржується.

Повний текст ухвали оголошено 29 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Попович