Рішення № 102283777, 23.12.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/5783/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового -засідання Онисько С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вилоцької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Вашкеба О.І. про визнання права власності на земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Вилоцької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Вашкеба О.І. про визнання права власності на земельні ділянки.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . По його смерті позивач успадкував житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права. Набувши право власності на житловий будинок я в порядку ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України мав намір оформити право власності на земельну ділянку в межах дворогосподарства. Однак у ході виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виявилося, що така земля юридично перебуває у приватній власності покійного діда позивача ОСОБА_3 , який помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . У той же час ж моменту відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав первісному власнику. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті діда та батька оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку віднайдено не було.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засіданя не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що вимоги позову підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач-представник Вилоцької селищної ради, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засіданя не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що не заперечує проти його задоволення.

Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Вашкеба О.І., будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи в судове засіданя не з`явилася.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вирішуючи питання про спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до положень ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 . По його смерті позивач успадкував житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

При відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачає роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства (таку правову позицію сформовано в постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №318/1274/18).

Набувши право власності на житловий будинок я в порядку ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України позивач мав намір оформити право власності на земельну ділянку в межах дворогосподарства. Однак у ході виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виявилося, що така земля юридично перебуває у приватній власності покійного діда позивача- ОСОБА_3 , який помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 . У той же час ж моменту відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач.

Набути право власності на спадкове майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав первісному власнику. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті діда та батька оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку віднайдено не було.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. За моїм запитом в архівних матеріалах Відділу у Виноградівському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вдалося віднайти копію державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №031846 від 19.05.1997 року, який підтверджує належність на праві власності земельних ділянок у межах дворогосподарства ще померлому діду позивача. У свою чергу батько позивача спадщину прийняв у порядку ст.549 ЦК УРСР, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав

У той же час ч.3 ст.1296 ЦК України регламентовано, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Верховний Суд роз`яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права (таку правову позицію відображено в постанові ВС від 14.08.2019 р. у справі №523/3522/16-ц).

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

У порядку спадкування визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на:

-земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,18 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,20 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства за адресою АДРЕСА_1 .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта