Ухвала суду № 102283442, 24.12.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

24.12.2021 227/4457/21

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2021 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.

прокурора Ганночка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Оніпко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с.Криворіжжя Добропільського району Донецької області, із середньою освітою, не одружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням, в якому просить обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання останнього за адресою АДРЕСА_1 з забороною залишати житло в період часу з 19.00 до 07.00 години ранку наступного дня. Обґрунтовуючи клопотання посилався на те, що в провадженні суду на розгляді знаходиться справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України. ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. На стадії досудового розслідування було зібрано достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість обвинувачення. Враховуючи ступень тяжкості злочину, вид покарання, який може бути застосований до обвинуваченого в разі визнання його винним, прокурор вважає, що існує ризик ухилення останнього від суду. Також вказував на те, що обізнаність обвинуваченого про особи свідків у даному провадженні дає підставу вважати, що останній з метою схиляння їх до надання показань на свою користь, може шляхом підкупу,погроз або вмовлянь незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Посилаючись на вищевказане, а також на те, що обвинувачений офіційно ніде не працює вважає, що існує ризик вчинення останнім іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення. У якому він обвинувачується. На думку прокурора більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт не зможе запобігти заявленим ризикам та не зможе забезпечити відповідну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому і буде не достатнім для запобігання, зазначеним в клопотанні ризикам.

Обвинувачений та захисник Оніпко Н.О. в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Захисник Оніпко Н.О. зазначила, що прокурором не доведено існування усіх заявлених ризиків, оскільки не надано доказів того, що обвинувачений може впливати на свідків обвинувачення. Крім того зазначала, що обвинувачений на даний час офіційно працевлаштований, має позитивну характеристику за місцем роботи. Просила обрати більш м`який запобіжний захід ніж домашній арешт.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, судом встановлено таке.

На розгляді суду знаходиться кримінальна справа ЄУНСС № 227/4457/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.307 КК України (кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12021050000000576 від 30.07.2021 року.

Вказана кримінальна справа знаходиться на початковій стадії її розгляду (проведено підготовче засідання та призначено судовий розгляд на 03 лютого 2021 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме в тому, що він 30.07.2021 року незаконно придбав та зберігав з метою збуту речовину масою 174,5467 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентал-1-он), масою 120,3499 г, що є великим розміром.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, особливо небезпечних психотропних речовин, в особливо великих розмірах.

З матеріалів справи вбачається, що на стадії досудового розгляду ОСОБА_1 запобіжний захід взагалі не обирався.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 2 ст.331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які зазначені в частині першій вказаної статті.

Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, а також пояснення обвинуваченого, які ним були надані під час розгляду вказаного клопотання, дають підстави вважати, що останній є причетним до вказаного злочину і на даний час обґрунтовано обвинувачується у скоєнні правопорушень за ч.3 ст.307 КК України.

В той же час при вирішенні питання чи існують ризики заявлені прокурором, суд вважає, що прокурором не доведено перед судом наявність ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні, ризику продовження вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні посилався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно не працює, негативно характеризується за місцем мешкання, а також на те, що свідки обвинувачення ще не допитані, що на його думку свідчить про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

В той же час в судовому засіданні сторона захисту зазначала, що обвинувачений офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, що знайшло підтвердження в наданих письмових доказах (копія трудового договору, довідка з місця роботи, виробнича характеристика).

Суд приймає вказані докази сторони захисту, як належні та допустимі.

Враховуючи наведене, до доводів прокурора в цій частині суд відноситься критично.

Що стосується наданої прокурором побутової характеристики, то суд не бере її до уваги, бо вказана характеристика складена ДОП СП ВП № 1Покровського РУП ГУНП в Донецькій області Пшеничним В. і не містить даних про те, на підставі яких об`активних відомостей вона була складена.

Також суд критично відноситься до доводів прокурора щодо існування ризику впливу на свідків обвинувачення з боку ОСОБА_1 , оскільки будь-яких даних, які б свідчили про те, що на теперішній час останній є обізнаний щодо осіб свідків, знає їх чи існують дані про те, що обвинувачений намагався вчинити вплив на свідків, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд роз`яснював прокурору його право заявляти клопотання про виклик свідків, на підтвердження доводів клопотання, але прокурор таким правом не скористався.

Суд також зазначає, що випадків коли обвинувачений не з`являвся в судове засідання на виклики суду не встановлено.

Тобто, враховуючи наведене, а також те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку лікаря нарколога не перебуває, суд вважає, що доводи прокурора щодо існування ризиків, передбачених п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, грунтуються лище на припущеннях і жодним чином не підтверджуються будь-якими даними.

В той же час, суд вважає, що ризик переховування від суду існує, оскільки тяжкість злочину, в якому обвинувачують ОСОБА_1 , а також суворість покарання, яке може бути застосовано до останнього в разі визнання його винним, дають суду підстави вважати про ймовірність існування такого ризику.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні доведені прокурором обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст..194 КПК України.

В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При цьому суд зазначає, що стороні обвинувачення судом роз`яснювалось, які обставини слід довести перед судом для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але в судовому засіданні прокурором не доведено належними та допустимими доказами кому саме належить на праві власності житло, в якому останній просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому та хто є законними користувачами вказаного житла, чи дають власники або законні володільці дозвіл на перебування обвинуваченого під домашнім арештом в їх житлі.

Враховуючи наведене, клопотання прокурора не підлягає задоволенню. Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на останнього наступні обов`язки: 1) прибувати за першою вимогою до суду; 2) не виїжджати за межі м.Добропілля Донецької області без дозволу суду, за винятком випадків отримання термінової медичної допомоги з подальшим повідомленням суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Керуючись ст.ст. 177,178,179, 181,194, 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на останнього наступні обов`язки:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не виїжджати за межі м.Добропілля Донецької області без дозволу суду, за винятком випадків отримання термінової медичної допомоги з подальшим повідомленням суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Строк виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого даною ухвалою визначити на строк не більше двох місяців, а саме по 21 лютого 2022 року включно. Після закінчення строку, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Ганночку В.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 24 грудня 2021 року о 10:45 годин в приміщення Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Суддя О.В.Здоровиця