Рішення № 102282002, 15.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5285/21

Провадження № 2/638/3842/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання представника позивача представника відповідача– Поволяєвої О.В., – Варданян К.Г., – Ткаченко Ю.О., – Пономарьової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», треті особи: Шоста Харківська міська державна нотаріальна державна контора, Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Шоста Харківська міська державна нотаріальна державна контора, Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна, в якому просив суд зняти арешт: з нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 25.08.2009 року № 58/165-09, виключити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис обтяження 9681349 від 31.03.2010 року; з нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-:4; першого поверху № 5-:-11, I, II в літ. «А-5», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року у справі № 2-6477/11, виключити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис обтяження 12729026 від 12.07.2012 року (далі – нежитлові приміщення).

Позов мотивовано тим, що в 2019 році ОСОБА_1 набув право власності на вказані нежитлові приміщення шляхом їх придбання з прилюдних торгів, що підтверджується відповідним свідоцтвом, які раніше належали на праві власності ОСОБА_3 .

Станом на час звернення до суду на нежитлові приміщення накладений арешт на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 25.08.2009 року № 58/165-09 та ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року у справі № 2-6477/11, за яким боржником є ОСОБА_3 .

Зважаючи на те, що право власності на нежитлові приміщення належить ОСОБА_1 , накладені обтяження порушують його майнові права та законні інтереси, накладені обтяження підлягають скасуванню.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.11.2021 року залучено у справі у якості співвідповідача КП «ХТМ».

06.12.2021 року представник КП «ХТМ» подав відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що КП «ХТМ» є неналежним відповідачем, оскільки йому не було передано майно боржника, на яке накладено арешт, та КП «ХТМ» не наділено повноваженнями накладати та знімати арешт з майна боржника.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_4 позив підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача КП «ХТМ» - Пономарьова Н.В. проти задоволення позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та клопотання про відкладення розгляду справи не подала.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Представник Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на зазначене нижче.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

25.08.2009 року Господарським судом Харківської області, на виконання рішення господарського суду від 11.08.2009 року видано виконавчий лист у справі № 58/165-09, відповідно до якого стягнуто з СПДФО ОСОБА_2 на користь КП «ХТМ» заборгованість за невиконання договірних зобов`язань – 8 256,82 грн., 3 відсотки річних – 57,11 грн., індекс інфляції – 212,65 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року накладено заборону на відчуження нежитлового приміщення в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 , до розгляду справи по суті. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 31.10.2012 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року скасовано.

Згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки від 01.11.2019 року, складеного державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Грар Ю.В., у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим листом 2-9928/10 від 26.10.2010 року, виданим Московським районним судом м. Харкова, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту № 11371046000 від 16.07.2008 року, в розмірі 118 535,04 долари США, передано на реалізацію до ДП «Сетам» арештоване майно боржника – ОСОБА_2 , а саме нежитлові приміщення в підвальній частині № 1-;-4; та першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_2 на праві власності. Відомості про проведення торгів: ДП «Сетам», дата проведення торгів 17.10.2019 року, місце проведення – АДРЕСА_2 . Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 17.10.2019 року № 437865 ДП «Сетам» переможцем визнано – ОСОБА_1 . Ціна продажу предмета іпотеки 1 362 800,00 грн.

Відповідно до свідоцтва від 27.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Малаховою Г.І., зареєстрованого в реєстрі за № 3509, ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбане ОСОБА_1 за 1 362 800,00 грн., що раніше належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №3147-В-С, посвідченого 16.02.2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В., зареєстровано в реєстрі за № 87.

Відповідно до Витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 27.11.2019 року:

- 31.03.2010 року реєстратором – Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 58/165-09 від 25.08.2009 року було зареєстровано обтяження – арешт нерухомого майна, нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_2 , обтяжувач/заявник – Московський ВДВС ХМУЮ, реєстраційний номер обтяження 9681349;

- 12.07.2012 року реєстратором – Шостою Харківською міською нотаріальною конторою на підстав ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року було зареєстровано обтяження – арешт нерухомого майна, нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 12729026.

Відповідно до оновлених під час розгляду справи представником позивача Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованих станом на 15.09.2021 року, 31.03.2010 року реєстратором – Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 58/165-09 від 25.08.2009 року було зареєстровано обтяження – арешт нерухомого майна, нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_2 , обтяжувач/заявник – Московський ВДВС ХМУЮ, реєстраційний номер обтяження 9681349. Дані щодо обтяження - арешту нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_2 , вчиненого 12.07.2012 року реєстратором – Шостою Харківською міською нотаріальною конторою на підстав ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року, номер обтяження 12729026, відсутні.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи вказані вище нежитлові приміщення належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, яке набуте за результатом проведення 17.10.2019 року ДП «Сетам» електронних торгів та підтверджується відповідним нотаріально посвідченим свідоцтвом.

Зареєстрованим 31.03.2010 року обтяженням (реєстраційний номер обтяження 9681349) – арештом нежитлових приміщень, які станом на час розгляду справи належать позивачу, порушується право ОСОБА_1 на власний розсуд володіти, користуватися та вільно й безперешкодно розпоряджатися належним йому нерухомим майном.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 цього Кодексу).

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Непорушність права власності регулюється ст. 321 ЦК України та зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачені ч.ч. 2, 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, арешт знімається в разі надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 2, 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). В одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна. При цьому, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.

Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У відповідності до положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII арешт на майно боржника може бути знятий у тому числі і за рішенням суду. При цьому, вказаною правовою нормою не обмежується коло підстав (обставин), за яких власник нерухомого майна може звернутись до суду з позовом про зняття арешту.

При цьому зняття арешту з нерухомого майна за позовом його власника не ставиться в залежність від необхідності скасування в адміністративному (судовому або позасудовому) порядку постанови державного виконавця про обтяження майна боржника.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З досліджених судом фактичних обставин справи встановлено, що позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Зважаючи на те, що арешт на вказані вище нежитлові приміщення було накладено 31 березня 2010 року на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 58/165-09 від 25 серпня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9681349, боржником за яким був колишній власник приміщень – ОСОБА_2 , а право власності позивачем набуто 27.11.2019 року за результатом проведених електронних торгів, зібрані докази у справі не дають можливість суду встановити належну рівновагу між потребою продовження арешту нерухомого майна та інтересами власника. Тобто відсутній справедливий баланс між суспільними інтересами та правами позивача на повагу до його права власності, закріпленої у статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини, оскільки тривалий арешт майна заважає позивачу в повному обсязі здійснювати права власника.

За змістом ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для скасування реєстрації обтяження є, в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

У відповідності до ч.2 ст. 16 ЦК України, а також виходячи із положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» власник арештованого майна вільний на власний розсуд обирати спосіб захисту свого майнового права, у тому числі і шляхом зняття арешту з майна.

Враховуючи, що позивач не мав статус боржника у виконавчому провадженні, є власником нерухомого майна, дані щодо оскарження права власності відсутні, суд дійшов висновку про необхідність зняття арешту, зареєстрованого 31 березня 2010 року Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (обтяжувач/заявник Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції) на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 58/165-09 від 25 серпня 2009 року на нежитлові приміщення в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9681349, з подальшим виключенням з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про обтяження.

Проте, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо зняття арешту з нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-:4; першого поверху № 5-:-11, I, II в літ. «А-5», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року у справі № 2-6477/11, з виключенням з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису обтяження 12729026 від 12.07.2012 року, зважаючи на наступне.

Як було зазначено вище, представником позивача до позову було додано Витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформований станом на 27.11.2019 року, з якого вбачалося, що 12.07.2012 року реєстратором – Шостою Харківською міською нотаріальною конторою на підстав ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року було зареєстровано обтяження – арешт нерухомого майна, нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_2 , реєстраційний номер обтяження 12729026.

Під час розгляду справи судом представником позивача було надано оновлені відомості щодо обтяжень, накладених на вказані вище нежитлові приміщення.

Відповідно до оновлених Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованих станом на 15.09.2021 року, дані щодо обтяження - арешту нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власник – ОСОБА_2 , вчиненого 12.07.2012 року реєстратором – Шостою Харківською міською нотаріальною конторою на підстав ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року, номер обтяження 12729026, відсутні.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Наведеними вище положеннями визначено способи захисту прав та інтересів у даній категорії справ. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Оцінюючи надані представником позивача письмові докази, суд, відмовляючи у позові в цій частині, виходить з того, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, рішення суду має забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Подані представником позивача докази на підтримання факту накладення арешту (реєстраційний номер обтяження 12729026), на думку суду є непереконливими, оскільки позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено суду факт існування станом на час розгляду справи вказаного обтяження, зважаючи на те, що відповідно до оновлених Відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованих станом на 15.09.2021 року, дані щодо зазначеного арешту відсутні, зважаючи на що представником позивача не доведено порушення прав та законних інтересів позивача, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги щодо зняття арешту з нежитлових приміщень в підвальній частині № 1-:4; першого поверху № 5-:-11, I, II в літ. «А-5», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2012 року у справі № 2-6477/11, з виключенням з Державного реєстру прав на нерухоме майно запису обтяження 12729026 від 12.07.2012 року, є недоведеними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, зважаючи на що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», треті особи: Шоста Харківська міська державна нотаріальна державна контора, Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з майна – задовольнити частково.

Зняти арешт, зареєстрований 31 березня 2010 року Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (обтяжувач/заявник Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції) на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 58/165-09 від 25 серпня 2009 року на нежитлові приміщення в підвальній частині № 1-4; першого поверху № 5-11, I, II в літ. А-5, загальною площею 244,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9681349.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про обтяження - арешт нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровані 31 березня 2010 року Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі наказу Господарського суду Харківської області № 58/165-09 від 25 серпня 2009 року (обтяжувач/заявник Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції), реєстраційний номер обтяження 9681349.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Поволяєва