Ухвала суду № 102280747, 28.12.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10352/21

(1-кп/199/671/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

колегії суддів:

головуючого - судді Воробйова В.Л.

- суддів АвраменкоА.М., Савченко Є.М.

при секретарі - Романькової О.А.

за участю прокурора - Геня П.М.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників - Волок Ю.В., Савченко І.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021041630000484 відносно обвинувачених ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, п.п.11,12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Дане кримінальне провадження підсудне Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська. Угод про примирення або визнання винуватості в даному провадженні в порядку ст.ст.468 - 475 КПК України немає. Підстави, передбачені КПК України, для закриття кримінального провадження на теперішній час відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України та відсутні підстави для його повернення. Клопотань щодо обрання заходів забезпечення кримінального провадження не надходило. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування були вручені обвинуваченим та захисникам.

Відповідно до роз`яснень та розписок від 21.12.2021 року прокурором Литвиненко О.С. – обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз`яснено право на розгляд кримінального провадження судом присяжних, а саме можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних.

Також судом у підготовчому судовому засіданні, відповідно до припису частин 1 та 2 ст. 384 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз`яснено у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних , та кожен з обвинувачених має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, кожен з них, під час підготовчого судового засідання не скористалися своїм правом заявити клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних, а тому кримінальне провадження відносно обвинувачених має бути здійснено відповідно до ч.3 ст.31 КПК України колегіально судом у складі трьох суддів.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні прокурор Геня П.М. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання обвинуваченим, у разі визнання останніх винуватими у кримінальних правопорушеннях, враховуючи особливу тяжкість злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть переховуватися від суду та вчинити інший злочин, здійснювати тиск на потерпілу, свідків, які ще не допитувалися.

Ці обставини, у свою чергу, можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Клопотання прокурора підтримала потерпіла.

Обвинувачені, захисники заперечували проти клопотання, заявленого прокурором, звернулися до суд із власним клопотанням про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, проти чого заперечували прокурор та потерпіла.

Вирішуючи заявлені клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні та наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення, суд вважає, що сторона обвинувачення у підготовчому судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зможуть переховуватися від суду.

В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочин, передбачений ст. 115 КК України, є особливо тяжким.

Щодо суспільної небезпеки, суд приходить до висновку, що такий злочин має дуже високий ступінь суспільної небезпеки.

Тобто, за даним кримінальним провадженням суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стала наявність обґрунтованої підозри у можливої причетності кожного з них до скоєння особливо тяжкого умисного злочину проти життя особи, а підставою для продовження дії запобіжного заходу є наявність обвинувального акта, відповідно до якого, кожен з них, продовжує обвинувачуватися у вчиненні незакінченого замаху на умисне вбивство людини, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, за що законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

На думку суду вже лише ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

При цьому, не будучи самостійною підставою для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, що ґрунтується на позиції в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у відповідності з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На теперішній час, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує обсяг пред`явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, приймає до уваги репутацію обвинувачених.

Так ОСОБА_2 є особою, яка, відповідно до анкетних даних з обвинувального акту, судима за скоєння умисного корисливого особливо тяжкого злочину проти власності, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та за ч. 1 ст. 393 КК України - втеча особи з місця позбавлення волі або з-під варти, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі або арешту чи перебуває в попередньому ув`язненні, не працює, розлучений.

ОСОБА_3 хоча раніше не судимий, відносно нього на розгляді у Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто за умисне вбивство.

Суд вважає, що обвинувачені з огляду на викладене, які не мають міцних соціальних зв`язків, не мають на утриманні непрацездатних осіб, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі визнання останніх винуватими у кримінальних правопорушеннях, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду, скоювати інші злочини.

При цьому суд враховує рішення ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, який зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Ризики, передбачені пунктом 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК у цьому кримінальному провадженні продовжують існувати.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ця обставини, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Таким чином, суд зазначає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинуваченням та наявної обґрунтованої підозри у можливому скоєнні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Досліджуючи питання щодо можливості зміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м`який суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинувачених, відомості про їх соціальні зв`язки, репутацію обвинувачених, їх майновий стан, вважає, що вказані відомості про особу кожного з обвинувачених в сукупності із обсягом пред`явленого кожному з них обвинувачення та встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тому клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на 60 днів підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою кожному з обвинувачених, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені про підозру у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст.176-178,183,199, 314-316,331,350,369,371,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженні№12021041630000484 відносно обвинувачених ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 309 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14-00 годину 29.12.2021року в залі судового засідання Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: вул.Новоселівська,9, місто Дніпро.

Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України судове провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.

У судове засідання викликати: прокурора Литвиненко О.С., потерпілу, обвинувачених та захисників.

Клопотання прокурораГеня П.М. задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожному з них, строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України, - до 25 лютого 2022 року включно.

Копію ухвали для виконання направити керівнику Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України.

Відмовити стороні захисту у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до п. 1-1 ч.2 ст. 395 КПК України ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, яким закінчується судовий розгляд кримінального провадження.

Судді:

___В.Л.Воробйов____А.М.Авраменко__Є.М.Савченко