Вирок № 102279046, 14.12.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10636/21

Провадження № 1-кп/359/697/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі судового засідання Пугач Д.О.,

за участю прокурора Панченка О.І., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Саламатової А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12021110000000687, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красилівка Броварського району Київської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою технічною освітою, офіційно тимчасово не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України, за наступних обставин.

Так, в середині вересня 2021 року (точну дату та час в ході не встановлено), ОСОБА_1 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року. Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання, бойових припасів та вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_1 , перебуваючи в селі Гора Бориспільського району Київської області, на узбіччі дороги помітив предмет зовні схожий на корпус ручної оборонної гранати Ф1 та предмет схожий на підривник УЗРГМ (УЗРГМ-2).

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на зберігання та придбання предмету зовні схожого на корпус ручної оборонної гранати Ф1 та предмет схожий на підривник УЗРГМ (УЗРГМ-2), ОСОБА_1 , не маючи на те відповідного дозволу на придбання та зберігання зазначених вибухових пристроїв та боєприпасів почав переносити їх при собі та направився за адресою: Київська область, Бориспільській район, с. Гора, вулиця Мічуріна, 64, де перебуваючи в приміщенні гаражу поклав предмет зовні схожий на корпус ручної оборонної гранати Ф1 та предмет схожий на підривник УЗРГМ (УЗРГМ-2) до шухляди, де незаконно почав зберігати.

28.09.2021 року працівниками поліції під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за участю спеціалістів вибухотехніків було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на корпус ручної оборонної гранати Ф1 та предмет схожий на підривник УЗРГМ (УЗРГМ-2), які при поєднанні в єдину конструкцію, що передбачено їхніми конструктивними особливостями, вони будуть утворювати ручну осколкову гранату Ф-1, яка придатна до вибуху.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив дії, як виразились у придбанні та носінні, а також зберіганні, вибухового пристрою та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, та приєднані матеріали прокурором стосовно процесуальних витрат і речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, та щиро розкаявся у скоєному, зазначив, що зробив для себе належні висновки. Зазначив, що він дійсно знайшов корпус та запал до гранати, які вирішив залишити собі, однак помилково залишив в АДРЕСА_2 , де він працював в якості садівника та по господарству. При цьому ОСОБА_1 повністю підтвердив обставини, вчиненого ним злочину, відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Зазначив, що не мав інших злочинних намірів, а лише із-за цікавості залишив гранату собі, оскільки він не знав як з нею поводитись.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, а також зберігання, вибухового пристрою та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що обвинувачений повинен бути засуджений за ч.1 ст.263 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 263 КК України у виді мінімального терміну покарання із можливістю застосування іспитового строку.

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, не виявлено.

Обвинувачений раніше не судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, офіційно не працевлаштований, характеризується позитивно. Ці обставини позитивно характеризують його особу.

Указані обставини підлягають врахуванню при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, визначеного санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема способу життя, характеризуючи його данні, його вік, та наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини свідчать про можливість призначення покарання з іспитовим строком, оскільки на думку суду, перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, безпосередньо під наглядом державних органів влади.

Зазначене у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення обвинуваченого залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном в один рік з визначенням відповідних обов`язків судом, передбачених ч.1 ст. 76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати вимогам закону та особі винного.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлено.

Крім того, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз в розмірі 4118 грн. 88 коп.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 174, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 75-77, ч. 1 ст. 263 КК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ), на користь Держави України на користь Держави України рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: ГУК у Київській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300), - 4118 (чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 88 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: предмет зовні схожий на корпус ручної оборонної гранати Ф1 та предмет схожий на підривник УЗРГМ (УЗРГМ-2) з маркуванням «83 УЗРГМ-2 583», що переданий на зберігання до кімнати речових доказів Бориспільського РУГУ НП в Київській області, - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку – після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити сторонам провадження.

Суддя С.М.Вознюк