Рішення № 102278713, 24.12.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15794/21

Провадження № 2/686/4905/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді – Заворотної О.Л.,

секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Вантажтранс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив:

В червні 2021 року ДП «Вантажтранс» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого вказало, що 09.03.2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода в м. Хмельницькому по вул. Вінницьке шосе, 16 за участю автомобіля AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , належного позивачу та під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01.12.2020 року у справі № 686/7579/19 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні у вчиненні вказаного правопорушення, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. На момент вчинення адміністративного правопорушення цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-3579998 від 17.02.2019 р. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 від 05.06.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля в результаті його пошкодження складає 155 475 грн. 44 коп. Платіжним дорученням № 5216 від 02.03.2021 року страховою компанією виплачено страхове відшкодування у розмірі 65579,50грн. та платіжним дорученням № 5642 від 10.06.2021 виплачено страхове відшкодування в сумі 34420,50 грн., а всього 98000грн. Оскільки відповідальність по оплаті різниці між завданою матеріальною шкодою та виплаченою сумою страхової виплати покладається на відповідача, просить стягнути з відповідача 26380,36 грн. заданої шкоди, 2000 грн. франшизи, та моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а також стягнути з відповідача понесені витрати по платі судового збору та витрат на правничу допомогу.

10.12.2021 представник позивача подала заяву в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Вантажстранс» матеріальну шкоду в розмірі 26380,36 грн., 2000 грн. франшизи та 1000,00грн. моральної шкоди, а також усі судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явилась подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги викладені в заяві від 10.12.2021 підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, подав відзив на позов, де зазначив, що позивачем не надано документи щодо здійснення оплати за проведені ремонтні роботи та придбані запасні частини. Крім цього, наданий звіт про оцінку майна, відповідно до якого визначено завдану шкоду, не може бути прийнятий до уваги, оскільки до вказано звіту не додано додаток № 1, а саме калькуляція, яка додана до звіту, але не позначена як додаток № 1. До звіту додано акт огляду від 20.05.2019 № 198, а не 27.05.2019 як зазначено в звіті, до звіту додані фотографії, на яких зазначено дату 20.03.2019, а тому вони не можуть слугувати доказами наявних пошкоджень, відповідача ОСОБА_3 не викликали для проведення огляду транспортного засобу, а він заперечує пошкодження описані в звіті, а тому оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір збитків, позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ДП «Вантажтранс» на праві власності належить транспортний засіб BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 21.07.2018р.

09.03.2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода в м. Хмельницькому по вул. Вінницьке шосе, 16 за участю автомобіля AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 01.12.2020 року у справі № 686/7579/19 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та встановлено, що ОСОБА_1 09 березня 2019 року о 23 год. 04 хв., керуючи автомобілем марки «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Вінницьке шосе зі сторони с. Давидківці в сторону м. Хмельницького, в порушення п.10.4 Правил дорожнього руху, здійснюючи поворот ліворуч, не зайняв крайнє ліве положення на смузі для руху, не впевнився в безпечності маневру, в результаті чого автомобіль марки «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , що рухався позаду нього у попутному напрямку в крайній лівій смузі для руху, зіткнувся з автомобілем марки «Audi А6» д.н.з. НОМЕР_1 . Вищевказані дії водія ОСОБА_1 знаходяться у безпосередньому причино-наслідковому зв`язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди у виді механічних пошкоджень вищевказаних транспортних засобів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями частини першої статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 Закон № 1961-IV встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) сформульовано висновок, про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Якщо розмір страхового відшкодування визначений без проведення експертизи за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню:

- загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи;

- розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV;

- чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зробити висновок про те, що у цій справі відповідач (винуватець ДТП) несе відповідальність за завдану шкоду внаслідок ДТП у розмірі різниці між завданою шкодою та лімітом відповідальності страховика.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП була застрахована у ТДВ «СТДВ «Глобус», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-3579998 від 17.02.2019 р.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 від 05.06.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля в результаті його пошкодження складає 155 475 грн. 44 коп.

Твердження представника відповідача, щодо не надання позивачем доказів про повідомлення відповідача про проведення огляду автомобіля для визначення збитків є безпідставними, з огляду на п. 5.2 Наказу Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів": у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

Отже, виклик заінтересованих осіб на технічний огляд пошкодженого ТЗ є правом, а не обов`язком позивача відповідно до вимог діючої Методики.

Особа, яка завдала шкоди відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Платіжним дорученням № 5216 від 02.03.2021 року страховою компанією виплачено страхове відшкодування у розмірі 65579,50грн. та платіжним дорученням № 5642 від 10.06.2021 виплачено страхове відшкодування в сумі 34420,50 грн., а всього 98000грн.

Різниця між завданою матеріальною шкодою та виплаченою сумою страхової виплати складає 26380,36 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 12 Закону № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності до п. 36.6 ст. 36 Закону № 1961-IV страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

З матеріалів справи встановлено, що розмір франшизи становить 2000,00 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати позивачу франшизу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до частини першої, пункту 4 частини другої статті 23 ЦК України юридична особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні ділової репутації юридичної особи.

Постановою Пленуму ВС України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

В обґрунтування завданої моральної шкоди та її розміру позивачем зазначено, що підприємство не мало змоги використовувати автомобіль за призначенням, позивач був обмежений у можливості проводити ділові зустрічі та перемовини, оскільки частина автомобіля була пошкоджена, що призвело до зниження престижу підприємства, крім того підприємство майже два роки очікувало рішення суду, в якому було б встановлено винуватця дорожньо-транспортної пригоди та відповідно отримання страхового відшкодування або ж відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме, які зустрічі не були проведені внаслідок пошкодження автомобіля, та в чому саме виражено зниження престижу підприємства, крім цього тривалість розгляду справи судом не може бути покладено у провину відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 26380,36 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. франшизи, а всього, 28380,36грн., в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Представником позивача 11.11.2021 року подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, де зазначено, що 30.03.2021 року ДП «Вантажтранс» та адвокат Керницька І.Р. уклали договір № 43 про надання правової допомоги, додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 30.03.2021 сторони погодили гонорар адвоката в розмірі 10000грн. 29.10.2021 року адвокат Керницька І.Р. та ДП «Вантажтранс» підписали акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги в якому зазначили детальний опис виконаної адвокатом роботи, а також платіжне доручення № 166 від 05.04.2021 року, яким проведено оплату в розмірі 10000грн. за надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 43 від 30.03.2021 року.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2270,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 168 від 05.04.2021 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ДП «Вантажтранс» задоволено частково, в розмірі 28380,36грн., що складає 96,6% від суми позовних вимог, а тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог: судовий збір в розмірі 2192,82грн., витрати на правову допомогу в розмірі 9660,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства «Вантажтранс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Вантажтранс» 26380,36 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. франшизи, а всього, 28380,36грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Вантажтранс» судовий збір в розмірі 2192,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Вантажтранс» витрати на правову допомогу в розмірі 9660,00грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : Дочірнє підприємство «Вантажтранс», код ЄДРПОУ 32995257, м. Хмельницький, вул. Київська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_1 .

Дата складання повного тексту рішення 24.12.2021.

Суддя: