Вирок № 102278398, 21.12.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/9248/21

1-кп/465/1452/21

Вирок

Іменем України

21.12.2021 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Марків Ю.С.,

за участі секретаря судового засідання Чапля В.С.,

прокурора Процак Л.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- Шевченківським районним судом м.Львова від 30.12.2015 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов`язків згідно ст.76 КК України; ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 30.12.2016 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено в місця обмеження волі для відбування покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 27.10.2021 року близько 11 год. 53 хв., перебуваючи у приміщенні магазину "Близенько", що по вул.Любінська, буд.4 у м.Львові, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав чуже майно, а саме: 3 упаковки шоколаду торгової марки "Мілка з арахісом та карамеллю", вагою 276г., 2 упаковки шоколаду торгової марки "Мілка зі шматочками печива ОРЕО", вагою 300 г., після чого, не розрахувавшись за вищевказаний товар, покинув приміщення магазину "Близенько", завдавши при цьому матеріальної шкоди ПП "Мережа-сервіс Львів" на загальну суму 338,25 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 27.10.2021 року, заховавши під куртку, в якій він був одягнений, з торгового прилавку магазину "Близенько" викрав 5 шоколадок марки "Мілка". Пред`явлений до нього цивільний позов визнав повністю.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, зясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, розяснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, котрий раніше судимий, неодружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується нейтрально.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, беручи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність у обвинуваченого малолітньої дитини віком 7 місяців, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.07.2021 року, суд, обираючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, дійшов висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства, з встановленням йому випробувального терміну, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов Приватного Підприємства "Мережа-Сервіс Львів" до ОСОБА_1 про стягнення з такого матеріальної шкоди на суму 338,25 гривень задовольнити у зв`язку із визнанням такого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

У відповідності з викладеним та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців .

На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Цивільний позов Приватного Підприємства "Мережа-Сервіс Львів" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Підприємства "Мережа-Сервіс Львів" матеріальну шкоду в сумі 338 (триста тридцять вісім) гривень 25 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: DVD-R диск з відеозаписами з камер відеоспостереження, що розміщенні у приміщенні магазину "Близенько", що по вул.Любінська, 4 у м.Львові - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Марків Ю.С.