Ухвала суду № 102278255, 28.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2748/21

Провадження № 1-кп/444/303/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю прокурора Фуклєва М.М., Олексів О.В.,

особи відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 ,

захисника особи відносно якої розглядається

клопотання ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021141090000495 від 16.06.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Бишків, Жовківського району Львівської області, громадянка України, українка, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 без місця реєстрації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 15.06.2021, близько 20 год. 20 хв., знаходячись за місцем свого проживання в одній з кімнат будинку АДРЕСА_1 , не усвідомлюючи значення своїх дій та не керуючи ними, взявши в свою руку кухонний ніж, нанесла ним своєму співмешканцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше двох колото-різаних ударів в шию та три колото-різані удари в ділянку грудної клітки потерпілого ОСОБА_3 , внаслідок чого останньому заподіяно згідно з висновком судово-медичного експерта №126\20 від 25.06.2021 року не менше двох колото-різаних поранень шиї з обох сторін, одне з яких з ушкодженням ротоглотки, три колото-різані поранення грудної клітки праворуч із підшкірною емфіземою та травматичним пневмотораксом. Вказані ушкодження могли утворитися 15.06.2021 року від неодноразової дії гострого предмету, яким міг бути клинок ножа і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Виходячи із положень ст.19 КК України неосудна особа позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними унаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру.

Статтею 505 КПК України передбачено, що обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).

Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно-небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб`єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.

Так, виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією із форм вини, як ознаки злочину, яка включає усвідомлення особою характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання (свідоме допущення) їх настання.

З системного аналізу норми вбачається, що умисел є ознакою усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв такої ознаки є неможливим у разі порушення психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх дій та керувати ними, тобто є неосудною. Із зазначеним станом несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, як ознаки суб`єктивної сторони злочину.

Таким чином, суд виключає з фабули інкримінованої події посилання на спрямованість умислу, мотиву та мети дій ОСОБА_1 , а саме: «діючи під впливом невстановленого досудовим розслідуванням мотиву, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень».

Суспільно небезпечне діяння ОСОБА_1 містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити, вказавши, що, на її думку, є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Захисник особи відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 - адвокат Лех Р.А. у судовому засіданні зазначив, що поведінка ОСОБА_1 не є агресивною та вважає, що для ОСОБА_1 буде достатнім застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, що підтверджується висновоком судово-психіатричного експерта №95 від 28.07.2021 року.

Особа відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 в судовому засіданні в присутності свого захисника під час надання пояснень зазначила, що з приводу подій, які розглядаються судом, вона нічого не може пригадати, оскільки нічого не пам`ятає. Зазаначає, що пам`ять в неї почала пропадати після того як їй зробили операцію голови. З цього приводу вона до лікарів не зверталась. Бувало так, що пам`ять в неї пропадала і на кілька днів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 є його співмешканкою, вони з нею разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Так, 16.06.2021 року ОСОБА_4 прийшов до них із пляшкою горілки і він з ним випив трохи горілки. ОСОБА_1 в цей час лежала в кімнаті на ліжку. ОСОБА_1 була вже в такому стані, що вона нічого не розуміла, оскільки в неї зранку вже був приступ хвороби схожої на епілепсію. ОСОБА_1 говорила, що по хаті хтось ходить якийсь мужчина в чорному плащі і чорному капелюсі. Він різав салат і залишив ніж на столі та повернувся за майонезом і тоді почув як щось шаркнуло його по шиї і більше нічого він не пам`ятає. Пояснив, що коли він прийшов до свідомості, то вже знаходився в лікарні. Також розказав, що в ОСОБА_1 бували приступи, вона чула як хтось говорить та співає під вікном. Під час приступу ОСОБА_1 поводила себе неприродно, її очі дивилась в одну точку. На його думку, такі приступи почались в ОСОБА_1 після того як загинула її дочка. Після таких приступів ОСОБА_1 нічого не пам`ятає. Також потерпілий розповів, що в цей момент коли він почув удар по шиї ОСОБА_4 в будинку не було, він вийшов на двір, а ОСОБА_5 , в якого вони знімають кімнату, вже спав в своїй кімнаті. Входи в хату є з обох боків. Потерпілий розповів, що йому були нанесені удари в ділянку шиї і в ділянку грудей. Перед тим, як це сталось, він з ОСОБА_4 дали випити ОСОБА_1 50 грам горілки.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_6 , показав, що про подію, яка мала місце літом 16.06.2021 року він нічого не може розказати, оскільки, про все вже дізнався коли приїхала поліція та швидка допомога. Пояснив, що він був в іншій кімнаті. Пригадує, що в цей день він з ОСОБА_4 випив 100 грам горілки і пішов в свою кімнату. В нього в будинку є чотири кімнати. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 винаймають в нього кімнату. В будинку є спільна кухня. В цей день він не бачив і не чув конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Пояснив, що він був у своїй кімнаті коли це сталося і як йому вже розповів ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_3 ножем в шию. Швидку і поліцію викликав ОСОБА_4 . Де саме були ушкодження в ОСОБА_3 він не бачив.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_4 , надав показання про те, що в цей день літом цього року він зайшов до ОСОБА_3 поговорити з ним. ОСОБА_1 лежала на дивані і ні з ким не говорила. Він поїхав до м. Львова купити Т2, після чого також купив горілку і заїхав до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Коли він прийшов до будинку то на дворі був ОСОБА_7 з яким вони випили по 100 грам горілки. Після цього він пішов в середину до ОСОБА_3 і побачив, що ОСОБА_8 лежав на дивані і хропів, однак, коли він почав його будити, то побачив кров, після чого викликав поліцію і швидку. В цей час ОСОБА_1 сиділа на дивані, дивилась очима в одну точку і щось бурмотала. Також пояснив, що знає ОСОБА_1 біля 10 років, ОСОБА_3 біля 5 років. ОСОБА_1 ніколи не була агресивною. Зазначив, що в неї колись була травма голови, після чого в неї почались приступи.

Крім цього, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджуються сукупністю таких доказів, досліджених у судовому засіданні:

- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №12021141090000495 від 16.06.2021 року за ч. 1 ст. 121 КК України, згідно з яким 15.06.2021 року, близько 22:19 у ВП №4 ЛРУП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення з ТП №3 про те, що до медичного закладу доставлений гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож.: АДРЕСА_1 , з діагнозом – проникаюче поранення шиї з пошкодженням трахеї (арк. спр. 67);

- реєстрацією ВП №4 ЛРУП ГУНП у Львівській області повідомлення зі служби 102 згідно з фабулою якого, 15.06.2021 року о 20:25 за адресою: Жовківський район, м. Дубляни, заявник повідомив, що чоловік порізаний стікає кров`ю (арк. спр. 68);

- реєстрацією ВП №4 ЛРУП ГУНП у Львівській області повідомлення зі служби 102 згідно з фабулою якого, 15.06.2021 року о 22:19 за адресою: АДРЕСА_3 повідомив, що доставлений бригадою 124 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 госпіталізований в хірургію, з діагнозом – рана шиї та грудної клітки (арк. спр. 69);

- рапортом інспектора взводу 2 роти 4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Романа Кітура від 15.06.2021 року згідно з яким їх екіпаж о 20 год. 29 хв. отримав виклик за адресою: м. Дубляни, прибувши на місце ними було виявлено чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із пораненням шиї, на місці також була ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була бригада швидкої допомоги, потерпілого госпіталізовано в лікарню КЛШМД (арк. спр. 70);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 16 червня 2021 року згідно з яким було затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та постановою про уточнення відомостей від 16.06.2021 року про зазначення в протоколі затримання, що Центр вторинної безоплатної правової допомоги повідомлено про затримання ОСОБА_1 , 16.06.2021 року о 00:13 год. (арк. спр. 71-76);

- постановою про проведення невідкладного обшуку від 16.06.2021 року у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 77);

- протоколом обшуку від 16.06.2021 року з фототаблицею до нього проведеного у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 79-95);

- протоколом огляду речей від 16.06.2021 року згідно з яким проводився огляд речей: олімпійки синього кольору «Адідас», штани чорного кольору, кросівки чорного кольору (арк. спр. 96);

- постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16 червня 2021 року згідно з якою олімпійка синього кольору «Адідас», штани чорного кольору, кросівки чорного кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021141090000495 від 16.06.2021 року, та приєднано до матеріалів кримінального провадження (арк. спр. 97);

- протоколом огляду речей від 16.06.2021 року згідно з яким проводився огляд речей: ножа, наволочки із подушки, вирізки з покривала світло-синього кольору, вирізки з коричневого покривала, вирізки з ковдри, хрестика з металу світлого кольору з ланцюжком сірого кольору, теніски чорного кольору із світлими полосками (арк. спр. 98);

- постановою про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16 червня 2021 року згідно з якою ніж, наволочка із подушки, наволочка із подушки коричневого кольору, вирізка з покривала світло-синього кольору, вирізка з коричневого покривала, вирізка з ковдри, хрестик з металу світлого кольору з ланцюжком сірого кольору, теніска чорного кольору із світлими полосками визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021141090000495 від 16.06.2021 року, та приєднано до матеріалів кримінального провадження (арк. спр. 99-100);

- листом КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» від 16.06.2021 року №08-07вих3370 про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поступив в КНП КЛШМД м. Львова 15.06.2021 року о 21:40 з діагнозом: колото-різані рани шиї, множинні колото-різані рани грудної стінки. Травматичний правобічний пневмоторакс. Геморагічний шок ІІ ст. (арк. спр. 102);

- висновком експерта №126/20 від 25.06.2021 року (арк. спр. 103-105) згідно з яким, при огляді потерпілого ОСОБА_3 були виявлені: не менше двох колото-різаних поранень шиї з обох сторін, одне з яких з ушкодженням ротоглотки, три колото-різані поранення грудної клітки праворуч із підшкірною емфіземою та травматичним пневмотораксом. Вказані ушкодження могли утворитись 15 червня 2021 року від неодноразової дії гострого предмету, яким міг бути клинок ножа і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Заподіяння виявлених тілесних ушкоджень власною рукою є маловірогідним. Після заподіяння тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_3 залишалась здатність до активних дії. Виявлені тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з висоти власного росту;

- висновком експерта №1076/2021-ім від 29.07.2021 року із таблицею до нього (арк. спр. 106-108) згідно з яким, у крові гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлений антиген Н за ізосерологічною системою АВ0. Кров гр-ки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. У слідах на 2-х марлевих тампонах зі змивами з рук підозрюваної ОСОБА_1 (об`єкти №№1,2) виявлено кров людини і антиген Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_3 , так і від підозрюваної ОСОБА_1 ;

- висновком судово-психіатричного експерта №95 від 28.07.2021 року (арк. спр. 109-112) згідно з яким, при даному стаціонарному судово-психіатричному експертному обстеженні ОСОБА_1 виявлено основні клінічні симптоми деменції (недоумства). У психічному стані домінує виражене зниження пам`яті, що виявляється у втраті здатності зв`язано та послідовно відтворювати як поточні події, так і події минулого. Не може вказати дати, пори року, неспроможна вірно вказати дату свого народження, імена дітей, ім`я співмешканця. Через грубі порушення пам`яті є повністю дезорієнтованою у місці - «я в лікарні, але не знаю де...рік 21 чи 22...місяць не знаю, липень...понеділок чи як». Розлади пам`яті супроводжують значні зміни мислення у вигляді порушення послідовного розмірковування, тому не може цілісно та критично розуміти навколишні події, власний психічний стан та досліджувану ситуацію зокрема. Відповідно є розгубленою в об`єктивній ситуації, що склалась, а висловлювання мають вигляд наївних, безпосередніх та некритичних. Слід вказати, що усі вищевказані розлади є наслідком перенесеної важкої черепно-мозкової травми із крововиливом в минулому та в сукупності зумовили неадекватну поведінку ОСОБА_1 під час інкримінованих їй дій. Підсумовуючи вищевказане, враховуючи відомості про перенесену важку черепно-мозкову травму із крововиливом в минулому, такий стан слід трактувати як посттравматична деменція. Враховуючи виявлену клінічну картину та ступінь її прояву, враховуючи інкриміновані ОСОБА_1 дії, а також враховуючи відсутність проявів антисоціальних чи аутоагресивних тенденцій у висловлюваннях чи поведінці, рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Під час інкримінованих їй дій, ОСОБА_1 також страждала недоумством у формі посттравматичної деменції, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом, ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Клінічних ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії у ОСОБА_1 не виявлено. Лікування від хронічного алкоголізму чи наркоманії ОСОБА_1 не потребує;

- висновком експерта №383/2021ц від 16.08.2021 року із таблицею до нього (арк. спр. 113-116) згідно з яким, в крові потерпілого ОСОБА_3 , 1962 року народження, виявлено антиген Н ізосерологічної системи АВ0 (згідно з «Висновком експерта» №1047/21ім. від 20.07.2021 року, судово-медичної експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ЛОБСМЕ). Кров підозрюваної ОСОБА_1 , 1972 року народжу відноситься до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВ0 (згідно з «Висновком експерта» №1049/21ім. від 20.07.2021 року, судово-медичної експертизи, проведеної у відділенні судово-медичної імунології ЛОБСМЕ). При судово-медичній експертизі ножа кухонного, наданого на дослідження встановлено наступне: В слідах на поверхні клинка та ручки ножа /об`єкти №1,2/ виявлено кров особи чоловічої генетичної статі, антиген Н ізосерологічної системи АВ0 клітини плоского епітелію - статева належність яких не встановлена через відсутність ядер. Таким чином, виявлена кров може походити від чоловіка /чоловіків з групою крові 0(1), в тому числі, від потерпілого ОСОБА_3 ;

- висновком експерта №1048/2021-ім від 16.08.2021 року із таблицею до нього (арк. спр. 117-122) згідно з яким, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів, встановлено: Кров гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А ,анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров гр-ки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на олімпійці синього кольору (об`єкти №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10) - вилученій у гр-ки ОСОБА_1 , знайдена кров людини і антиген Н ізосерологічної системи АВО. Антигени А і В, та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не знайдені, що не виключає можливості походження даної крові у вище вказаних об`єктах, від будь-якої особи з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі, як від гр-ки ОСОБА_1 так і від гр-на ОСОБА_3 . У слідах на штанах (об`єкти №№11,12,13), на парі кросівок (об`єкти №№14,15, 16,17,18,19,20,21,22,23), вилучених у гр-ки ОСОБА_1 , крові не знайдено;

- висновком експерта №1046/2021-ім від 16.08.2021 року із таблицею до нього (арк. спр. 123-131) згідно з яким, на підставі даних судово-медичного дослідження речових доказів, встановлено: Кров гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров гр-ки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО. У слідах на вирізці з матрацу (об`єкт №4) і на вирізці з простирадла (по постанові" із ковдри ") (об`єкт №31), вилучених під час обшуку будинку АДРЕСА_1 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, яка може походити, як від гр-на ОСОБА_3 , так і від гр-ки ОСОБА_1 , а також від будь-якої іншої особи з такою ж самою груповою характеристикою крові за ізосерологічною системою АВО. У змивах з поверхні хідника (об`єкт №1), у слідах на вирізці з коца (об`єкти №№2,3), на вирізці з ковдри (об`єкт №5), на тенісці (об`єкти №№8,9,10,11,12,13,14,15,16), на різнокольоровій наволочці (об`єкти №№17,18,19,20,21,22,), на коричневій наволочці (об`єкти №№23,24,25,26,27), на простирадлі (по постанові «із ковдри») (об`єкти №№28,29, 30,32,33,34,35), вилучених під час обшуку будинку АДРЕСА_1 , знайдена кров людини і антиген Н ізосерологічної системи АВО. Антигени А і В, та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В не знайдені, що не виключає можливості походження даної крові у вище вказаних об`єктах, від будь-якої особи з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі, як від гр-на ОСОБА_3 , так і від гр-ки ОСОБА_1 . У змивах з металевого хрестика (об`єкт №6) і металевого ланцюжка (об`єкт №7), вилучених під час обшуку будинку АДРЕСА_1 , знайдена кров. Видова належність крові не встановлена;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.09.2021 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відеозаписом до нього (арк. спр. 132-139).

Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, дослідивши надані суду докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведено вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому суд приходить до висновку, що до останньої необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру.

Однак, клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно з ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №95 від 28.07.2021 року, під час інкримінованих їй дій, ОСОБА_1 страждала недоумством у формі посттравматичної деменції, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом, ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.

Судово-психіатрична експертиза проведена відповідно до вимог ст. 242 КПК України.

Даний висновок є належним та вмотивованим, підстав ставити під сумнів правильність цього висновку не має, у зв`язку з чим, доводи сторони обвинувачення про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, не знайшли підтвердження в суді.

При цьому, суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , яка раніше не судима, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що суспільно небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КК України вчинене саме ОСОБА_1 , яка на час його вчинення перебувала в стані неосудності та у зв`язку із цим потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи положення п.15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 372, 513 КПК України, ст. ст. 93-94 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Бишків, Жовківського району Львівської області, громадянка України, українка, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 без місця реєстрації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1 , у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, залишити без змін до набрання ухвалою законної сили.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 17 червня 2021 року на речові докази.

Речові докази:

-олімпійка синього кольору марки «Адідас», штани чорного кольору, кросівки чорного кольору, які були вилучені у ОСОБА_1 , а також теніску чорного кольору із світлими полосками – повернути власнику;

-Ніж, наволочка із подушки, наволочку з подушки коричневого кольору, вирізку з покривала світло-синього кольору, вирізку з коричневого покривала, вирізку з ковдри - знищити;

-хрестик з металу світлого кольору з ланцюжком сірого кольору – повернути власнику - потерпілому ОСОБА_3 .

Ухвала суду може бути оскаржена учасниками судового провадження в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Олещук М. М.