Рішення № 102277897, 13.12.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/8621/20

Провадження № 2/644/584/21

13.12.2021

РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2021 року м. Харкова

Орджонікідзевський районний суд у складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Луценко К.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Ювілейний»

про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеною позовною заявою про зобов`язання вчинити певні дії. Відмовившись від частини позовних вимог, остаточно просив зобов`язати Садове товариство «Ювілейний» надати йому належним чином завірену інформацію, а саме : які платежі існують в СТ «Ювілейний» крім членських внесків; статут СТ «Ювілейний» (всі версії в період з 2011р. до дня звернення до суду з позовом); рішення загальних зборів від 14.11.2010р. з протоколом, списком присутніх на ньому осіб з підписами; документальні підстави зміни розміру членських внесків та інших платежів СТ «Ювілейний» з підтвердженням необхідності за період з 2011 року по день звернення до суду з позовом; документальне підтвердження розподілу членських внесків та інших платежів СТ «Ювілейний» за період з 2011року по день звернення до суду з позовом; розшифровку, з яких сум, на які потреби і в яких розмірах складаються членські внески та інші платежі в СТ «Ювілейний» за період з 2011 року по день звернення до суду з позовом; рішення загальних зборів від 22.06.2014р. з протоколом, списком присутніх на ньому осіб з підписами; прізвище, ім`я, по батькові та адреса реєстрації / проживання нового власника його ділянки (17 ряд, ділянку 04) в СТ «Ювілейний». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2011 року ОСОБА_1 було прийнято до членів Садового товариства «Ювілейний». З 2011 року позивач безуспішно намагався отримати у відповідача зазначену в позові інформацію . 22.07.2020р. зі змісту довідки Індустріального ВП ГУНП в Харківській області про результати розгляду ЕО №13945 від 20.06.2020р. позивач дізнався , що 22.06.2014р. рішенням загальних зборів членів СТ «Ювілейний» його було виключено з членів товариства. Після чого 01.08.2020 позивач прибув до СТ «Ювілейний» з метою надати інформаційний запит , але голова товариства відмовилася прийняти у нього звернення. Ненадання відповідачем зазначеної в позові інформації порушує права позивача, оскільки за відсутності належним чином завіреної копії рішення загальних зборів від 22.06.2014, яким його було виключено з членів СТ «Ювілейний», він позбавлений можливості оскаржити зазначене рішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просивпозов задовольнити, мотивував свої доводи аналогічно викладеному в позовній заяві. Наполягав на тому, що з 2011 року протягом тривалого часу він звертався до відповідача в порядку Закону України «Про звернення громадян» з метою отримати певну інформацію. Проте його вимоги відповідачем було проігноровано, чим порушено його права, оскільки за відсутністю належним чином завіреної копії рішення загальних зборів від 22.06.2014, яким його було виключено з членів СТ «Ювілейний», та відповідних відомостей про нового власника земельної ділянки, він позбавлений можливості оскаржити вищевказане рішення загальних зборів СТ «Ювілейний». Звертав увагу на те, що на його зверненнях від 04.05.2011 та 12.03.2016 наявні відомості про отримання відповідачем. Щодо обізнаності відповідача про інформаційний запит від 01.08.2020 року посилався на зміст довідки Індустріального ВП ГУНП в Харківській області про результати розгляду ЕО №17971 від 01.08.2020р.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог з підстав, викладених у відзиві. Вказував, що будь-яких доказів наявності факту порушення прав позивача, в тому числі, що передбачені Законом України «Про звернення громадян», позивачем не надано. Просив застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 04.06.2011 року ОСОБА_1 було прийнято до членів Садового товариства «Ювілейний», (а.с.105).З досліджених та оголошених в судовому засіданні документів вбачається, що 04.04.2011 та 12.03.2016 позивач ОСОБА_1 письмово звертався до відповідача з заявами про надання інформації, (а.с.а.с.6-7, 16-17), які отримано відповідачем 04.04.2011 та 02.04.2016 відповідно.

01.08.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з інформаційним запитом, (а.с.19). Зі змісту довідки Індустріального ВП ГУНП в Харківській області про результати розгляду ЕО №17971 від 01.08.2020 вбачається, що голова правління нібито відмовилася прийняти зазначений запит, (а.с.20).

Оцінюючи пояснення відповідача в частині застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Положеннями Книги другої Цивільного кодексу України передбачено особисті немайнові права фізичної особи, яких вона не може бути позбавлена, зокрема статтею 302 ЦК України встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Ураховуючи зазначене, саме Цивільним кодексом України врегульовано особисте немайнове право особи на інформацію, тому при вирішенні питання щодо строку позовної давності в таких судових спорах застосуванню підлягають положення саме Цивільного кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 268 якого передбачено, що позовна давність на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, не поширюється.

Отже, позивач звернувся до суду за захистом особистих немайнових прав, на вимогу про захист яких позовна давність не застосовується.

Оцінюючи доводи позивача щодо ігнорування відповідачем зазначених в позові звернень, що на думку позивача є невиконанням вимог Закону України «Про звернення громадян», суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Частина 1 статті 5, статті 6, 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлює вимоги до звернення, а саме: звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно ч.ч.3,4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, законодавство розмежовує поняття запит на отримання інформації та поняття і види звернень громадян України.

Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено поняття запиту на отримання інформації, відповідно до якої - це прохання особи до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Звернення громадян та запит на інформацію відрізняються між собою своїм змістом: запит - прохання надати інформацію, звернення - прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Запит на інформацію подається з метою реалізувати конституційне право на отримання інформації, передбачене статтею 34 Конституції України і детально врегульоване Законом України «Про доступ до публічної інформації», а звернення громадян - з метою реалізації низки конституційних прав, зокрема, прохання щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення або надання пропозицій (зауважень) щодо діяльності відповідного органу державної влади, установи, підприємства, організації незалежно від форм власності (ст.3 Закону України «Про звернення громадян»).

За приписами ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Судом встановлено, що заяви від 04.04.2011 та від 12.03.2016, подані ОСОБА_1 до СТ «Ювілейний», а також інформаційний запит від 01.08.2020, не містять повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності товариства, тобто не містять ознак звернення та не є зверненням громадянина в розумінні Закону України «Про звернення громадян».

Вирішуючи позов з урахуванням вказаних у позовній заяві підстав та обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 в судовому засіданні , суд приходить до висновку , що заяви від 04.04.2011 та від 12.03.2016 , подані ОСОБА_1 до СТ «Ювілейний», а також інформаційний запит від 01.08.2020 за своїм змістом та формою фактично являються запитами про надання інформації .

Таким чином, встановивши, що заяви від 04.04.2011 та від 12.03.2016 та запит позивача від 01.08.2020 не містять ознак звернення громадян та за своєю суттю не є зверненням громадянина в розумінні Закону України «Про звернення громадян», суд приходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання СТ «Ювілейний» вчинити певні дії в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян», тобто підстави для задоволення позову також відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача держави.

Керуючись ст.ст. 12,13,76-89,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Садового товариства «Ювілейний» про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 13.12.2021. Повний текст рішення складено 23.12.2021.

Суддя В.О. Попова