Рішення № 102277387, 10.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12414/21

Провадження № 2-о/369/334/21

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до моменту відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року заявниця звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до моменту відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона з 2003 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаний період часу заявниця та ОСОБА_3 проживали як одна сім`я, вели спільне господарство та мали взаємні права, обов`язки, які притаманні подружжю.

Маючи намір оформити свої спадкові права після смерті чоловіка, заявниця звернулась до нотаріуса, однак їй було повідомлено про неможливість спадкування з огляду на відсутність підтвердженого факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. Встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 має для ОСОБА_1 суттєве юридичне значення, оскільки дозволить належним чином реалізувати своє право на спадкування.

Враховуючи наведене та на підставі п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України заявниця просить суд встановити факт її спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, заявлені вимоги підтримала повністю та наполягала на їх задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ОСОБА_3 , актовий запис № 6589.

Актом «Щодо підтвердження фактичного місця проживання громадян», складеним депутатом Гатненської сілсьької ради Віктором Васильовичем Дубиною від 20 серпня 2021 року за участю сусідів та засвідченим старостою Віто-Поштовського старостинського округу, підтверджується, що в будинку ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживав без реєстрації до 22.03.2021 року, до своєї смерті).

Актом депутатів Гатненської сільської ради Фастівського району ( раніше Києво-Святошинського району) Київської області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виданим від 20 серпня 2021 року, підтверджено, що ОСОБА_3 дійсно проживав без реєстрації за аресою: АДРЕСА_1 до 22.03.2021 року ( дата смерті).

Також встановлено, що 20 лютого 2016 року заявниця та спадкодавець уклали шлюб, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 20 лютого 2016 року, актовий запис № 206.

06 грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвали укладений між ними шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06 грудня 2016 року, актовий запис № 425.

Досліджено, що договором-замовленням № 9.38456П на організацію та проведення поховання від 22.03.2021 року визначено, що забезпечення прибуття транспорту для обслуговування обряду поховання ОСОБА_3 здійснювалось з 408 госпіталю МВС до кладовища с. Юрівка ( Віта Поштова).

Відповідно до договору-замовлення № 9.38456П на організацію та проведення поховання від 22.03.2021 року та договору-замовленням проведення поховання процедурою поховання ОСОБА_3 займалась ОСОБА_1 .

Згідно наявних в матеріалах справи документах також вбачається, що кореспонденцію ОСОБА_3 отримував за адресою: АДРЕСА_1 , а також зазначав вказану адресу як місце свого проживання.

До того ж, у заявниці наявні оригінали таких документів померлого як: свідоцтво про народження ОСОБА_3 серія та номер НОМЕР_4 , що видане Єнакіївським міським бюро РАЦС Донецької області від 18 липня 1951 року; медична довідка для отримання дозволу ( ліцензії) на об`єкт дозвільної системи ( вогнепальної зброї) виданої ОСОБА_3 від 18.08.2008 року; трудова книжка померлого; посвідчення серії НОМЕР_5 , видане Міністерством внутрішніх справи України від 18.02.2011 року; посвідчення серії НОМЕР_6 , видане Головним управлінням Внутрішніх Військ МВС України від 01 листопада 2011 року; пенсійне посвідчення № НОМЕР_7 , видане Пенсійним фондом України від 11.01.2012 року; рішення органу приватизації та свідоцтво про право власності на квартиру, що належала померлому; договори на обслуговування такої квартири укладені з відповідними комунальними службами також підтверджують той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю та були близькими людьми, оскільки зазначені вище документи не можуть знаходитись у сторонніх осіб.

Крім того судом досліджувались надані заявником фотокартки із сімейного фотоальбому, на яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в родинному колі святкують певні події з їхнього життя. Фото вищевказаних осіб збігається з фото, які зображені на копіях їхніх документів наявних у матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Положеннями ст. 1264 ЦК України регламентовано, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справу про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Пунктом 21 ППВСУ від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК(2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Таким чином заявницею доведено, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 має для неї юридичне значення.

В іншому, окрім судового, порядку встановити такий факт вона не має можливості, у зв`язку із чим суд вважає за можливе задовольнити заяву, оскільки встановлено, що заявник спільно проживала з померлим ОСОБА_3 не менш як п`ять років до дня відкриття спадщини, їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім`ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 258, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до моменту відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) та спадкодавець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Від сплати судових витрат заявниця звільнена на підставі п. 9 ч. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Учасник справи якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.Я. Волчко