Ухвала суду № 102277373, 17.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16864/21

Провадження №1-кс/369/3111/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді Волчко А.Я., при секретарі Миголь А.А., за участю прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Мокрицької І.А., захисника Петрусєвича В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Трофименко К.Р.,про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021111380000577 від 05.08.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Трофименко К.Р. у межах кримінального провадження № 12021111380000577 від 05.08.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.08.2021 року близько 22 години 36 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 84 по вул. Толстого вс. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, де в цей час був припаркований автомобіль марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року випуску, який належить ТопалуЄлизаветіГригорівні, маючи прямий умисел та мету на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч волі власника автомобіля марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , відчинивши двері автомобіля, заздалегідь підготовленим та принесеним з собою сканером, сівши за кермо та за допомогою підібраного ключа, вставивши його в замок запалювання автомобіля та призвівши двигун автомобіля в активний стан, рушив на ньому, чимзавдавпотерпілій значноїматеріальноїшкоди.

Відомості за даним фактом 05.08.2021 слідчим СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області внесено до ЄРДР за № 12021111380000577 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

17.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ відділу поліції Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ужгород Закарпатської області, українець, громадянин України, не працюючий, із середньою освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого, протокол огляду, протоколи допиту свідків, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи перегляду відеозаписів, та іншими доказами в своїй сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, санкція якого у разі визнання ним винним у вчиненні даного злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, з підстав, викладених в останньому.

В судовому засіданні захисник Петрусєвич В.В. та підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечували та просили слідчого суддю обрати до підозрюваного більш м`який захід забезпечення кримінального провадження не повязаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

05.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, (кримінальному провадженні присвоєно № 12021111380000577) відносно того, що 04.08.2021 року близько 22 години 36 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 84 по вул. Толстого вс. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, де в цей час був припаркований автомобіль марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, 2016 року випуску, який належить ОСОБА_2

17.11.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ відділу поліції Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

29.11.2021 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16.12.2021 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Зі змісту протоколів допитів потерпілого, свідків, протоколів пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками вбачається причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років. Отже, виходячи із кваліфікацій кримінальногоправопорушення–ч. 3 ст. 289 КК України – застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Разом з тим, на підставі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження;

-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України;

-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (наприклад, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009) (Labita v. Italy), N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV)

Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри – це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 289 КК України.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- впливати на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні;

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого впливу на потерпілих та свідків. Ризик незаконного впливу об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:

-надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України;

-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 8років;

-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 , офіційно непрацевлаштований;

Щодо застосування найбільш суворого запобіжного заходу, то слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов`язані з потенційним доступом ОСОБА_1 до потерпілого, свідків, щодо яких можливий ризик впливу, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, хоча і пов`язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак, зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.

З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Слідчий суддя зазначає, що у даному випадку є можливим визначення застави, з одночасним покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі, що буде релевантним встановленим ризикам кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Трофименко К.Р.,про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021111380000577 від 05.08.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в арештному домі ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 59 діб, тобто до 13 лютого 2022 року (включно).

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання тобто з 13 год. 30 хв., 16 грудня 2021 року.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою що до ОСОБА_1 , 28.05.1980 року до 13 год. 30 хв. 13 лютого 2022 року(включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 60 * 2270гривень = 136 200 гривень (сто тридцять тисяч двісті гривень).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.Я. Волчко