Рішення № 102276184, 08.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28113/20

Провадження №2/760/871/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 листопада 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01.08.2012 року по 30.04.2018 року в сумі 40798,81 грн, в тому числі: 26613,74 грн - основного боргу; 12128,44 грн - інфляційних нарахувань; 2056,63 грн - 3% річних, а також судовий збір в сумі 2102 грн.

В обґрунтування позовної заяви, позивач вказує, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.06.2007. Між позивачем і відповідачем існують відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які регулюються чинним законодавством України, зокрема: Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач, як споживач, зобов`язаний внести плату за надані послуги. У зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем коштів за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 40798,81 грн, яка складається з: 26613,74 грн - основний борг; 12128,44 грн - інфляційних нарахувань; 2056,53 грн - 3% річних. Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність своєчасної оплати, відповідач борг не сплатила, що завдає підприємству збитки. Виходячи з цього, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 28 грудня 2020 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подала.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом ч.1 ст.6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

За змістом п.5 ч.2 ст.7, ч.1 ст.9 Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.06.2007, загальною площею 131,30 кв.м..

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст.7 Закону споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. 29 Закону надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

За змістом ч.1 ст.633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України» Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20 квітня 2016 року в справі 6-2951цс15.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 30 квітня 2018 року виникла заборгованість у розмірі 40798,81 грн, яка складається з: 26613,74 грн - основний борг; 12128,44 грн - інфляційних нарахувань; 2056,53 грн - 3% річних.

Відповідач, не надавши до суду відзив, будь-яких доказів на спростування доводів представника позивача не надав, розміру заборгованості не спростовував.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач, не надавши до суду відзив, ні суми заборгованості, ні нарахованих річних, інфляційних втрат не спростовувала, своїх розрахунків не надала.

Враховуючи викладене вище, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

На підставі ст.141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2102 грн в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» 40798 (сорок тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень 81 копійку заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» 2102 (дві тисячі сто дві) гривні в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників:

- позивач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», місцезнаходження - 03186 м. Київ вул. Соціалістична, 6, ЄДРПОУ 35756919;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 .

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова