Рішення № 102275921, 28.12.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4318/21

Провадження № 2/711/2229/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Гладиш О.Ю.

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що 06.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №3736, яким стягнуто з нього ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року в загальній сумі 57 271 грн. 88 коп., з яких: прострочена заборгованість – 25 755 грн. 26 коп., прострочена заборгованість за відсотками – 21 525 грн. 95 коп., строкова заборгованість за комісією – 4 767 грн. 30 коп., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 4 573 грн. 37 коп., плата за вчинення виконавчого напису – 650 грн.

Вважає, що виконавчий напис №3736 від 06.05.2021 року вчинений з порушенням закону, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012 року, так як не перевірив чи підпадає заявлена вимога під вид заборгованості передбачений в постанові Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги та без оригіналу кредитного договору.

А тому, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3736, вчинений 06.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року, стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 908 грн.

19.07.2021 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 65905586, яке здійснюється на підставі приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. від 06.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №3736 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 57 271 грн. 88 коп. - до розгляду справи № 711/4318/21 по суті та набрання чинності судовим рішенням.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.07.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв про суті спору.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.11.2021 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів: витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. належним чином завірену копію нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису нотаріуса від 06.05.2021 року №3736 за зверненням ТзОВ «Вердикт Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 57 271 грн. 88 коп.; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» належним чином завірені копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис № 3736 від 06.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 57 271 грн. 88 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з нього – ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року в загальній сумі 57 271 грн. 88 коп., а також просив стягнути із відповідача на його користь судовий збір в розмірі 908 грн.

Представник відповідача – ТзОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Однак, на ухвалу суду про витребування доказів, подав до суду заяву від 03.12.2021 року (надійшла до суду 07.12.2021 року), в якій вказує, що не може надати суду документи, які слугували підставою для звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки вони знаходяться у матеріалах справи нотаріуса.

В судове засіданні третя особа – приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. не з`явилась, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності представника відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, та зі згоди позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та прийшов до наступного висновку.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що 23.08.2017 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , на підставі його заяви-анкети, було укладено Кредитний договір №500613392, відповідно до умов якого останньому був відкритий поточний (картковий) рахунок в українській гривні із наданням кредитних коштів, зі строком користування на 10 років (а.с. 13-15, 38-40).

В подальшому, а саме 06.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований під № 3736 про стягнення із ОСОБА_1 (який є боржником за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року, укладеним з Акціонерним товариством «Альфа Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21.12.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21.12.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал») заборгованості за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року за період з 21.12.2020 року по 22.02.2021 року в загальній сумі 56 621 грн. 88 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 25 755 грн. 26 коп., простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом – 21 525 грн. 95 коп., строкової заборгованості за комісією – 4 767 грн. 30 коп., строкової заборгованості за штрафами і пенями – 4 573 грн. 37 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису – 650 грн. Загальна сума, що підлягає до стягнення – 57 271 грн. 88 коп. (а.с. 36).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. від 24.06.2021 року відкрито виконавче провадження (ВП № 6590558) з виконання виконавчого напису № 3736 від 06.05.2021 року, виданого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 57 271 грн. 88 коп. (а.с. 34).

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.09.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону та глава 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1-3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ вказаного вище Поряду для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.4, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ цього ж Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Так, п. п. 1, 1-1 вказаного вище Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами. Зокрема, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання (п. 1 Переліку документів).

Відповідно до пункту 2-2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Виходячи із наведеного, строки протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.03.2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Таким чином, для вирішення питання щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мають бути встановлені: належність кредитору права вимоги за кредитним договором, правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а також необхідно встановити наявність (відсутність) об`єктивних обставин, коли виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.

Як вбачається з виконавчого напису нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. №3736 від 06.05.2021 року, ним стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року за період з 21.12.2020 року по 22.02.2021 року в загальній сумі 56 621 грн. 88 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 25 755 грн. 26 коп., простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом – 21 525 грн. 95 коп., строкової заборгованості за комісією – 4 767 грн. 30 коп., строкової заборгованості за штрафами і пенями – 4 573 грн. 37 коп., а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 грн.

При цьому, у виконавчому написі зазначено про перехід права вимоги від АТ «Альфа Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 21.12.2020 року є ТзОВ «Фінансова компанія «Флексіс», та перехід права вимоги від ТзОВ «Фінансова компанія «Флексіс» до ТзОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 21-12/20 від 21.12.2020 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти існування в нього заборгованості, на суму, яка зазначена у виконавчому написі, як перед відповідачем – ТзОВ «Вердикт Капітал», так і перед первісним кредитором – АТ «Альфа Банк».

Сам же відповідач – ТзОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» не скористався своїм правом та не подав суду відзиву на позовну заяву та доказів, які б вказували на наявність заборгованості позивача ОСОБА_1 за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року на суму, яка зазначена у виконавчому написі, та її безспірність, не спростував доводи позивача.

Натомість на виконання ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.11.2021 року про витребування доказів, відповідач – ТзОВ «Вердикт Капітал» обмежився лише направленням на адресу суду заяви від 03.12.2021 року, за підписом Генерального директора ТзОВ «Вердикт Капітал» Іжаковського О.В., про надання суду документів на виконання ухвали суду від 23.11.2021 року (надійшла до суду 07.12.2021 року), в якій останній вказує, що відповідач – ТзОВ «Вердикт Капітал» не має можливості надати документи, які слугували підставою для звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника, оскільки вони знаходяться у нотаріуса, та пропонує витребувати їх саме в приватного нотаріуса. В свою чергу, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. взагалі не відреагував на вищевказану ухвалу суду від 23.11.2021 року про витребування доказів. А тому, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

При цьому, суд зазначає, що із самого Кредитного договору №500613392 від 23.08.2017 року вбачається, що він укладався із АТ «Альфа Банк», а відповідачем – ТзОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» не надано суду доказів того, що саме до нього (відповідача у справі) перейшло право вимоги до позивача ОСОБА_1 за вищевказаним Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року, як і не надано розрахунку заборгованості ОСОБА_1 яка існувала в останнього за вищевказаним Кредитним договором на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, хоча такий розрахунок мав складатися відповідачем, оскільки саме на підставі його заяви та наданого ним розрахунку заборгованості і мав вчинятися виконавчий напис.

Зазначені обставини позбавляють суд можливості перевірити наявність та безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» за вищевказаним Кредитним договором, а також дотримання приватним нотаріусом Грисюк О.В. вимог чинного законодавства України.

Частиною ч. 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, в тому числі, і відсутність доказів, які б вказували на безспірність заборгованості позивача ОСОБА_1 за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року перед – ТзОВ «Вердикт Капітал» на суму 56 621 грн. 88 коп., суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. №3736 від 06.05.2021 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором №500613392 від 23.08.2017 року в загальній сумі 56 621 грн. 88 коп. та витрат за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 650 грн., що в загальній сумі становить 57 271 грн. 88 коп. – таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 18, 32, 1054, 1212 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, ст. ст. 6-13, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»; треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грисюк Олени Василівни № 3736 від 06.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за Кредитним договором № 500613392 від 23.08.2017 року.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код за ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження за адресою: вул. Кудрявський узвіз, 5Б, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 28.12.2021 року.

Головуючий В.М.Скляренко