Рішення № 102274359, 24.12.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1989/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г. К.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради,

про

визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Кілійської міської ради, про визнання права власності на спадщину.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача - ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації смертей 05.05.2017 року зроблений запис № 248, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.05.2017 року.

При житті, ОСОБА_2 , 29.05.2015року склав заповіт, на ім`я позивача, який був засвідчений свідками та секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Кучеренко В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 190, відповідно до якого заповідав все майно, яке йому належало на час смерті позивачу.

14.01.2019 року Кілійським районним судом по цивільній справі № 502/1327/18 був встановлений факт спільного постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вступив у спадщину, прийняв спадицину та до часу своєї смерті володів і розпоряджався спільним майном подружжя та 29/100 частки житлового будинку за адресою будинок АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України 29/100 доля вищезгаданого житлового будинку фактично стала належати - ОСОБА_2 , оскільки він на час смерті дружини був прописаний та проживали разом з покійною на момент її смерті за однією адресою, а це свідчить, що ОСОБА_4 фактично прийняв спадок після смерті дружини.

Після смерті ОСОБА_2 , для позивача - ОСОБА_1 відкрилася спадщина, яка складається з 29/100 частки житлового будинку та споруд за адресою: житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме літ. Al- житлового будинку приміщення загальної площі 151,9 кв.м.: літ., а2 - прибудова; ганок; літ. Бl - capaй; літ. б.2 - навіс; літ. В- убиральня, літ. ГI - гараж, літ. г2 - навіс: 1- хвіртка; 2- огорожа; 3 - ворота, 4 - водогін; І - замощення, розташований на земельній ділянці загальною площею 486 кв.м., що підтверджується копією техпаспорта будинку від 02.11.2020 року.

З метою вступу у спадщину, позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заповітом, та була заведена спадкова справа №776/ 2017. Але 13.11.2018 року позивач отримала лист - роз`яснення вих. 1333/02-14 про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме у оформлені спадщини, оскільки нотаріус встановив, що у свідоцтві встановлені суперечності, а саме по типу об`єкта одночасно прописано – "домоволодіння", «квартира» та «житловий будинок». З цих причин нотаріус не видав свідоцтво про право на спадщину на підставі документу, в якому чітко не визначено майно.

На теперішній час у зв`язку з неможливістю прийняття спадщину позивач не може у повному обсязі розпоряджатися цим майном.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

- встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його дружини - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 29/100 частки житлового будинку та споруд за адресою: житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме з; літ. А1 - житлового будинку, загальною площею 151,9 кв.м.; літ. a2 - прибудова; ганок; літ. Б1 - сарай; літ. б2 - навіс; літ. В - убиральня; літ. Г1. - гараж; літ. г2 - навіс; 1- хвіртка; 2 - огорожа; 3 - ворота, 4 - водогін; І - замощення, розташований на земельній ділянці загальної площі 486, кв. м, - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник Кілійської міської ради, в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін та у зв`язку з визнанням відповідачем позову, ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 200,223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності за № 1023 від 19.01.2001 року, виданого Кілійським МБТІ встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на підставі розпорядження Кілійської міської ради № 203 від 07.11.2000 року належить 29/100 частин домоволодіння - квартира АДРЕСА_2 , запис в реєстр. №46, стр. 136, реєстр. № 9592 /а. с. 14/.

Відповідно до довідки за вих. № 860 від 04.11.2020 року, виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» встановлено, що по даним реєстрації на паперових носіях станом на 31.12.2012 року, право власності на 29/100 частки житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частках за кожним, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Кілійської міської ради 19.01.2001 року, за № 1023, про що свідчить запис в реєстр. кн. 46, стор. 136, реєстр. № 9592, /а. с. 15/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 01.04.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 193 від 01.04.2013 року, /а. с. 19/.

Згідно заповіту від 29.05.2015 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Шевченківської сільської ради Кілійського району та зареєстрованого в реєстрі за № 190 встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: «все його майно, де б воно не знаходилось із чого б воно не складалося і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде йому належати на момент смерті, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ", /а.с. 6/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.05.2017 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 248 від 05.05.2017 року, /а. с. 20/.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 14.01.2019 року по справі № 502/1327/18 встановлено факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини. Рішення набрало законної сили 14.02.2019 року, /.а.с. 17-18/.

Відповідно до інформаційної довідки приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за № 65212082 від 16.06.2021 року встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась, /а.с. 31/.

Відповідно до інформаційної довідки приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за № 65212097 від 16.06.2021 року встановлено, інформація відносно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,як заповідача - відсутня, /а.с.32/.

Відповідно до інформаційної довідки приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за № 65212039 від 16.06.2021 року встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 була заведена спадкова справа № 776/2017,/а.с. 29/.

Відповідно до інформаційної довідки приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за № 65212057 від 16.06.2021 року встановлено, що заповіт посвідчений 29.05.2015 року за реєстровим № 190, заповідачем якого є ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за номером у Спадковому реєстрі № 58017254 - чинний, /а.с.30/.

Відповідно до листа – роз`яснення за вих. № 1333/02-14 від 13.11.2018 року наданого Теплодарською міською державною нотаріальною конторою Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з розбіжностями в написанні спадкової маси, /а. с. 4/.

При розгляді і вирішенні справи судом застосовано наступні норми права:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, щодо встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його дружини - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов – задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 207, 259, 263-265, 280-282, 315 ЦПК, ст. ст. 16, 1216, 1261 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його дружини - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 29/100 частки житлового будинку та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: літ. А1 - житлового будинку, загальною площею 149,9 кв.м.; літ. a2 - прибудова; ганок; літ. Б1 - сарай; літ. б2 - навіс; літ. В - убиральня; літ. Г1. - гараж; літ. г2 - навіс; 1- хвіртка; 2 - огорожа; 3 - ворота, 4 - водогін; І - замощення, розташований на земельній ділянці загальної площі 486, кв. м, - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан