Рішення № 102274324, 24.12.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/17707/21

Провадження № 2/947/3478/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2021

Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Свистуновій Є.С. розглянувши справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої суми пенсії -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося з позовом до Голотової про стягнення 35380 грн., який вмотивувало тим, що остання перебуває на обліку. На підставі листа щодо перевірки пенсійної справи було виявлено помилкове зарахування стажу внаслідок чого сталася переплата за період з 1.02.2021р. по 31.03.20201.у сумі 35380 грн. Посилаючись на норми ст.1212 та 1215 ЦК України просили позов задовольнити.

2.09.2021р. у справі відкрито провадження.

У відзиві Голотова проти позову заперечувала, зазначила, що стаж було зараховано на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду , просила у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник позивача не прибула подала заяву у якій позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років гідно статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020р. ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/93265035 ), яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 12.06.1988 року по 20.01.1995 року в Одеському АТП-15101.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї, тощо.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії (довічного грошового утримання) є вичерпним.

Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Тобто, виходячи з викладених норм, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахунком помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року у справі 6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі 6-151цс13.

Відповідно зі ст.8 Основного Закону Конституція має найвищу юридичну силу. Норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до ст.1291 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Позивач у позовній заяві зазначає, що переплата утворилася внаслідок помилкового зарахування спеціального стажу роботи відповідача з 12.06.1988 по 20.01.1995 на посаді палітурника в Одеському АТП-15101.

Однак суд зазначає, що на підставі зазначеного рішення суду саме вказаний період стажу відповідача зобов`язано відповідача зарахувати до страхового стажу, а тому доводи позовної заяви є безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бескровний Я. В.