Ухвала суду № 102273169, 28.12.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/14822/21

Провадження № 2/750/3078/21

У Х В А Л А

28 грудня 2021 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Академії Державної пенітенціарної служби про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

22 грудня 2021 року позивач звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Академії Державної пенітенціарної служби, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ № 226/ОС від 22.11.2021 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи;

- зобов`язати Академію Державної пенітенціарної служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач у резолютивній частині позовної заяви заявляє вимогу майнового характеру про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.

Суд звертає увагу, що абзацом 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (100-95-п) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348). (Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України N 18 ( v0018700-95 ) від 26.10.95).

Аналіз даного роз`яснення дає підстави для висновку, що у випадку незаконного відсторонення від роботи підлягає стягненню саме середній заробіток, а не заробітна плата, які є різними за своєю правовою природою, на що вказує і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня у справі № 910/4518/16.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також варто зауважити, що як середня заробітна плата, так і середній заробіток стягуються у судовому порядку, а не зобов`язуються до виплати відповідачем, а тому позивачем визначено не передбачений законом чи договором спосіб захисту її права у вигляді зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, чим порушено вимоги пункту четвертого частини другої статті 175 ЦПК України.

У разі заявлення вимоги про стягнення середнього заробітку позивач повинна визначити ціну позову та сплатити судовий збір.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня у справі № 910/4518/16 пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, позивач звільнена від сплати судового збору щодо вимог про стягнення заробітної плати, а не середнього заробітку, який може бути нарахований у разі незаконного відсторонення від роботи.

Як убачається з позовної заяви позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи) та одну вимогу немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік").

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п/п. 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).

Згідно п/п. 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, для прийняття судом позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 816,00 грн (908,00 грн + 908,00 грн) за заявлену вимогу майнового характеру (про зобов`язання нарахувати та виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи) та за вимогу немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи) та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, звертаючись до суду з вимогою про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, позивачем, в обґрунтування вказаної вимоги, не зазначено жодного закону, який регулює правовідносини в даній сфері.

Згідно з частиною п`ятою статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У порушення вказаних вище вимог, додані до позовної заяви докази не засвідчені позивачем у порядку, встановленому чинним законодавством, а саме відсутня дата засвідчення.

За приписом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Академії Державної пенітенціарної служби про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Запропонувати позивачеві в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки, а саме:

- надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім грн 00 копійок) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, за позовну вимогу майнового характеру;

- надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім грн 00 копійок) або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, за позовну вимогу немайнового характеру;

- визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором;

- надати суду належним чином засвідчені копії доказів, доданих до позовної заяви, із зазначенням дати засвідчення.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів на виконання ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог статті 177 ЦПК України.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя