Ухвала суду № 102270427, 11.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34438/20

Провадження № 2-з/761/12/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Буцан Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування.

Разом з позовом, ОСОБА_1 подала заяву про його забезпечення, згідно якого просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кватиру АДРЕСА_1 та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо квартири АДРЕСА_1 та її відчуження.

Заява мотивована тим, що 2004 р. позивачем було укладено договір довічного утримання з ОСОБА_2 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Умовами договору довічного утримання передбачено, що ОСОБА_2 зобов`язувалась доглядати ОСОБА_1 , забезпечувати її щомісячно матеріальною допомогою в розмірі еквівалентно нарахованій пенсії, та забезпечити її проживання довічно в квартирі АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_3 ніколи не мала наміру укладати договір дарування квартири, яка є до того ж єдиною власністю та місцем проживання позивача. Зазначає, що за даними Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_2 . Метою забезпечення позову є вжиття судом, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій щодо предмету спору з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судових рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. У разі відчуження квартири, відновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде неможливим, а позивач буде вимушений здійснювати додаткові процесуальні дії для відновлення свого порушеного права, зокрема, залучати до участі у справі нових учасників, пред`являти нові позовні вимоги, тощо, що призведе до порушення строків розгляду даної справи.

За приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги, серед іншого, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом позову є визнання недійсним договору дарування квартири від 05.06.2004 року, який було укладено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно квартири АДРЕСА_1 та зареєстрованого державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Гавриловою О.В. в реєстрі за №Щ-1240 із застосуванням наслідків визнання правочину недійсним (застосувати реституцію), визнання за позивачем ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) права власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів у позивача; скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 та поновлення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Як свідчать відомості з реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 11-ою Київською держнотканторою 05.06.2004 №2у-1240.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду , викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.

Так, колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Зважаючи на надані докази, предмет спору та положення чинного процесуального законодавства України, суд вважає за можливе задовольнити заяву в частині накладення арешту на спірне майно, оскільки позивачем ОСОБА_1 обґрунтовано вказано, що невжиття заходу забезпечення позову може призвести до труднощів у виконанні рішення в разі зміни власника спірного майна.

Під час розгляду заяви не було встановлено обставин, які зумовлюють обов`язкове застосування зустрічного забезпечення відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України, а тому, оскільки, обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить не відновлюваної шкоди ОСОБА_2 , на думку суду відсутні підстави для його застосування.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення заяви в частині заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , зважаючи на те, що позивачем не доведено необхідність застосування і такого засобу забезпечення позову поряд із накладенням арешту на нерухоме майно.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Дані про боржника: ОСОБА_2 . РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Виконання ухвали покласти на Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ). Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.01.2021 року.

Суддя: