Рішення № 102269956, 28.12.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/5448/20

2/465/1459/21

РІШЕННЯ

Іменем України

28.12.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.

за участю секретаря Турчак М.І.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова копанія «АРКС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ПАТ «СК «АРКС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позовних вимог зазначає наступне. Постановою Франківського районного суду від 02.07.2020 року у справі №465/2700/20 встановлено, що 08.05.2020 року о 11:25 год. по вул. Федьковича, 19 у м. Львові відповідач, який керував автомобілем марки «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_1 , в якій було завдано механічних пошкоджень автомобілю, що належить позивачу, а саме: автомобілю марки «VOLSWAGЕ» д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був громадянин ОСОБА_3 , який є зятем позивача. Постановою Франківського районного суду від 02.07.2020 року у справі №465/2700/20 встановлено, 08.05.2020 року о 11:25 год. по вул.Федьковича, 19 у м.Львові відповідач, керуючи автомобілем «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_1 заднім ходом, не впевнився в безпечності руху, скоїв зіткнення з автомобілем позивача, який виїжджав на проїзну частину, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень, чим порушив п.10.9 ПДР. Відповідач в судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, у зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність Відповідача як власника автомобіля була застрахована вПрАТ "СК "АРКС" згідно з Полісом № ЕР 199899955 від 14.12.2019 зі строком дії до 13.12.2020. Враховуючи наведене, позивач подав до ПрАТ "СК "АРКС" заяву про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Позивача марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT", 2013 року випуску, обчисленого ПрАТ "СК "АРКС" на підставі ремонтної калькуляції 1.102.20.0002600 від 21.05.2020 р. без ПДВ, становить 58 764, 86 грн. Із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу розмір страхового відшкодування складає 30 042, 48. Згідно з платіжним дорученням № 673152 від 29 травня 2020 року ПрАТ "СК "АРКС" сплатило Позивачеві страхове відшкодування у розмірі 30 042, 48 грн. Однак, відповідно до звіту № ФД-104 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 09.06.2020 року, з датою оцінки станом на 08.05.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «VOLSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.05.2020 року становить 80 445, 02 грн. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини). Вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу (розмір матеріального збитку) становить 42 294, 45 грн. Вказану оцінку провів суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 231/18, дійсний до 19.03.2021 року). Відповідно до видаткової накладної № 856 від 11 червня 2020 року за ремонт автомобіля позивач сплатив кошти у розмірі 33 945 грн., відповідно до видаткової накладної № 72 від 12 червня 2020 року - 8 900 грн. та рахунку-фактури № 32 від 10 червня 2020 року -16 210 грн. Разом на ремонт автомобіля позивач поніс фактичні витрати на загальну суму 59 055 гривень. Таким чином, різниця між фактичними витратами, понесеними Позивачем на ремонт автомобіля і страховою виплатою, здійсненою ПрАТ "СК "АРКС" становить: 59 055 грн. - 30 042, 48 грн. = 29 012 гривень 52 копійки. Враховуючи наведене, позивач зазначає, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. З огляду на викладені обставини, позивач також зазнав моральних страждань, а також інших негативних явищ, що знайшли свій прояв у вимушених змінах у його життєвих стосунках, а також і ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення транспортного засобу. Враховуючи усі вищенаведені факти, позивач, оцінивши характер та ступінь усіх завданих йому принижень та страждань, вважає за можливе відшкодувати їх грошовими коштами на загальну суму 10 000 гривень. Відповідно до вимог п.9 ч.З ст. 175 ЦПК України позивач зазначає, що розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи: сплата судового збору - 840, 80 гривень, що підтверджується квитанцією про оплату судового збору в сумі 840, 80 гривень та витрати на надання правової допомоги в сумі 20 000 гривень, на підтвердження чого додається договір про надання правової допомоги. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем 07.12.2021 року на адресу суду подано наступні письмові пояснення. Щодо задоволення позову відповідач заперечує в повному обсязі. Пояснив, що 08.05.2020 р. з його вини, з участю автомобілів під керуванням зятя позивача сталась ДТП. Свою вину у вищезгаданій ДТП визнає та така підтверджується постановою від 02.07.2020 р. Франківського районного суду м. Львова. Цивільно - правова відповідальність перед третіми особами за завдану відповідачем шкоду застрахована в ПрАТ «СК «АРКС» відповідно до укладеного договору (полісу серії ЕР №199899955 від 14.12.2019 року). Крім того, відповідач зазначає, що при огляді пошкодженого автомобіля позивача він присутній не був, оскільки такий не проводився в задекларованому місці і в час, а тому коли відповідач прибув на місце огляду такого за викликом – виявив його відсутність. Відповідно відповідач ставить під сумнів обсяг пошкоджень автомобіля позивача. А тому, оскільки позивач погодив з його страховиком розміром належного йому відшкодування за скоєну ДТП з вини відповідача, що підтверджується долученою до позову заявою, вважає, що позивач втратив право на додаткове відшкодування за завдану шкоду цим же ДТП. Вважає, що завдана позивачу шкода ДТП від 08.05.2020 р. є в межах ліміту страхового відшкодування, а відтак добровільна відмова позивача від її частини на користь страховика відповідача не може тягнути виникнення у нього обов`язку відшкодовувати її різницю позивачу. За змістом ч.1 ст.1194 ЦК України зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно- правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу. Ліміт відповідальності відповідача у ПрАТ «СК «АРКС» відповідно до укладеного договору (полісу серії ЕР №199899955 від 14.12.19) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду заподіяну майну становить 100 000 грн. Відтак відповідач зазначає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання, взяв на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Вказана правова позиція підтверджується Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. Справа №755/18006/15ц. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування па страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-1У), а відтак саме з відповідача ПрАТ «СК «АРКС» на користь позивача підлягає стягненню задана матеріальна шкода. Крім того, відповідач зазначає, що проти відшкодування франшизи він не заперечує і погоджується таку сплатити в позасудовому порядку. Щодо вимог відшкодувати вартість нових запчастин, вважає такі безпідставними, адже позивач не може розглядати ДТП як спосіб покращення свого автомобіля і оновлення його складових, а саме вимагати відшкодуванню вартості нових деталей. По перше, з огляду на пошкодження капота - такий заміні не підлягав а міг бути відремонтований. По - друге, у випадку його заміни страховик відповідача, має право у випадку стягнення вартості заміни капота отримати пошкоджений капот або зменшити суму на його відшкодування на суму вартості пошкодженого капота. Позивач не довів оплату суми на ремонт автомобіля з позовом про відшкодування якої звернувся до суду в даній справі. Видаткова накладна не є фіскальним чеком чи то платіжною квитанцією, яка би мала підтверджувати понесені ним витрати. З огляду на наведене вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні позову про стягнення збитків завданих ДТП від 8.05.2020 р. з відповідача за винятком розміру франшизи, яку останній погоджується оплатити добровільно в позасудовому порядку.

Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова 05.10.2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

За результатами проведення підготовчого судового засідання 06.09.2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача 16.12.2021 року подав на адресу суду письмову заяву, згідно якої просить здійснювати розгляд справи у його відсутності. Просить заявлені позовні вимоги задольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 07.12.2021 року на адресу суду подала письмову заяву, згідно якої просить здійснювати розгляд справи у її відсутності та відсутності її довіритель, у задоволенні позову відмовити з урахуванням поданих письмових пояснень від 07.12.2021 року.

Представник третьої особи в судове засідання вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідоми, свого відношення до заявленого позову на адресу суду не скерував.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, подані письмові заяви сторін та їх представників, письмові пояснення, суд приходить до переконання, що такі скористалися своїм правом, передбаченим ЦПК України та подали на адресу суду свою позицію та чіткі пояснення щодо вимог заявлених у даному позові. Відтак суд приходить до переконання, що сторонами чітко висловлена їх позиція щодо заявленого позову та додаткової аргументації не потребує. А тому, дослідивши матеріали судової справи, наданий суду письмові пояснення та заяви, суд приходить до наступного висновку.

Статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно постанови Франківського районного суду від 02.07.2020 року у справі №465/2700/20 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Як вбачається з даної постанови суду 08.05.2020 року о 11:25 год. по вул.Федьковича, 19 у м.Львові ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «NISSAN», д.н.з. НОМЕР_1 заднім ходом, не впевнився в безпечності руху, скоїв зіткнення з автомобілем позивача, який виїжджав на проїзну частину, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень, чим порушив п.10.9 ПДР. Відповідач в судовому засіданні свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю, у зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Відтак суд приходить до переконання, що наведені обставини встановлені постановою Франківського районного суду м.Львова від 02.07.2020 року у справі № 466/2700/20 відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України).

Як встановлено в судом, цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля була застрахована в ПрАТ "СК "АРКС" згідно з Полісом № ЕР 199899955 від 14.12.2019 зі строком дії до 13.12.2020. Враховуючи наведене, позивач подав до ПрАТ "СК "АРКС" заяву про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Позивача марки "VOLKSWAGEN" моделі "PASSAT", 2013 року випуску, обчисленого ПрАТ "СК "АРКС" на підставі ремонтної калькуляції 1.102.20.0002600 від 21.05.2020 р. без ПДВ, становить 58 764, 86 грн. Із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу розмір страхового відшкодування складає 30 042, 48. Згідно з платіжним дорученням № 673152 від 29 травня 2020 року ПрАТ "СК "АРКС" сплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 30 042, 48 грн.

Відповідно до звіту № ФД-104 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 09.06.2020 року, з датою оцінки станом на 08.05.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «VOLSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.05.2020 року становить 80 445, 02 грн. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини).

Вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу (розмір матеріального збитку) становить 42 294, 45 грн. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини).

Вказану оцінку провів суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_4 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 231/18, дійсний до 19.03.2021 року) згідно з вимогами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) та Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440. Вартість проведення оцінки склала 1 600 гривень. Як встановлено судом, на виконання вимог п. 5.2 вищевказаної Методики виклик відповідача на огляд транспортного засобу було здійснено замовником оцінки, про що свідчить повідомлення про вручення з пошти.

Відповідно до видаткової накладної № 856 від 11 червня 2020 року за ремонт автомобіля позивач сплатив кошти у розмірі 33 945 грн., відповідно до видаткової накладної № 72 від 12 червня 2020 року - 8 900 грн. та рахунку-фактури № 32 від 10 червня 2020 року -16 210 грн. Разом на ремонт автомобіля позивач поніс фактичні витрати на загальну суму 59 055 гривень. Таким чином, різниця між фактичними витратами, понесеними позивачем на ремонт автомобіля і страховою виплатою, здійсненою ПрАТ "СК "АРКС" становить: 59 055 грн. - 30 042, 48 грн. = 29 012 гривень 52 копійки.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року зі змінами до цього Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності до п.22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року зі змінами до цього Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо - транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: - з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, як вбачається з наданого суду платіжного дорученням № 673152 від 29 травня 2020 року ПрАТ "СК "АРКС" сплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 30 042, 48 грн.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відтак враховуючи наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц та приписи статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню не відшкодована ПрАТ "СК "АРКС" майнова шкода в розмірі 29 012 гривень 52 копійки.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

За змістом статей 23,1167 ЦП України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч. 3 ст.12 та 81 ЦПК України.

Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на засади розумності, виваженості та справедливості, та обставини, за яких було спричинено моральну шкоду позивачу у зв`язку із пошкодженням його майна, суд, вважає достатнім та обґрунтованим стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Також підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем наступні судові витрати. Зокрема, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 840, 80 грн. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 1 600 грн. судових витрат за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Що стосується вимог позивача, про стягнення з відповідача правової допомоги в розмірі 20 000 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі № 723/3193/19-ц від 23.11.2020 року).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у справі № 734/2313/17 від 19.11.2020 року).

На підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, позивачем долучено ордер виданий адвокатом Салабай Р.І., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №21/07-20 від 21.07.2020 року та графік виконаних робіт на суму 20 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 77, 81, 95, 133, 141, 259, 263-265ЦПК України, статтями 1191, 1194, статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29 012 (двадцять дев`ять тисяч дванадцять гривень) грн. 52 коп. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі гривень) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень) грн. 80 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 600 (одну тисячу шістсот гривень) грн. за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 ( п`ять тисяч гривень) грн.

В решті заявлених вимог – відмовити.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2

Третя особа: ПАТ страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ: 20474912, адреса: 04070, Київ, вул.Іллінська, 8.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Мартьянова С.М.