Вирок № 102269893, 28.12.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4242/19

Провадження № 1-кп/456/159/2021

ВИРОК

іменем України

28 грудня 2021 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальне провадження №12019140130001074 від 07.09.2019 стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Конотопського району Сумської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого 10.06.2011 Конотопським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на 7 років, звільненого з місць позбавлення волі 20.01.2017, Стрийським міськрайонним суду Львівської області від 03.06.2019 за ч.2 ст.185 КК України на 3 (три) місяці 15 днів арешту та за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) місяців арешту, засудженого вироком Львівського апеляційного суду від 26.09.2019 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці, судимість якого не знято та не погашено у встановленому законом порядку,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: Кіїв М.Р.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

захисника: Годись Н.В.,

встановив:

ОСОБА_1 , 07.09.2019 року близько 16 години 40 хвилин, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом взлому вхідних дверей, проник до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час знаходилась потерпіла ОСОБА_2 . У подальшому, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, зайшов у спальну кімнату вищевказаного будинку, та не реагуючи на вимоги ОСОБА_2 припинити злочинні дії, відкрито заволодів майном потерпілої, а саме столовим ножем марки «Bachmayer» з орнаментом жовтого кольору, виделкою марки «Bachmayer» з орнаментом жовтого кольору, настільним світильником «ГОСТ- 8607-82», намистом з перлин полімерного матеріалу довжиною 36 сантиметрів, флаконом парфумованої води «Apple love» ємністю 90 мл, флаконом лаку для нігтів «Mode love» ємністю 20 мл, флаконом лаку для нігтів «Exspress», загальною вартістю 260 гривень 66 копійок. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном покинув будинок ОСОБА_2 . Однак, з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_1 , вчинивши усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, однак не довів свій злочинний умисел до завершення, оскільки був помічений сусідами власниці будинку. Після цього, ОСОБА_1 , залишив викрадене майно на подвір`ї потерпілої, що за адресою: АДРЕСА_3 , та покинув прилеглу до будинку територію. Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 , мав намір та умисел заподіяти ОСОБА_2 , шкоду на загальну суму 260 гривень 66 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України – закінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину заперечив та показав, що 07.09.2019 близько 14 год. 40 хв., прийшов на подвір?я ОСОБА_2 , через хвіртку. Підійшовши до вхідних дверей ОСОБА_2 , вдарив їх ногою, однак вони не відкрились, а тільки тріснули і пішов геть, через хвіртку. Через 20 хв., його покликали на вулицю де була поліція. Приходив до ОСОБА_2 , оскільки вона вдарила його дитину. Дісйно копнув двері але вони не відкрилися, а тільки тріснули. В будинок не заходив, де ОСОБА_2 , знаходилась в цей момент не знає. Предметів в той день ніяких предметів не торкався, хоча був у ОСОБА_2 , вдома неодноразово, оскільки помагав їй в хатніх справах. Цього дня позаду її будинку не був, вилучені тапочки не його, оскільки ходив в кросівках, до працівників поліції вийшов босим в шкарпетках і шортах. При огляді місця події не був. Сусідка ОСОБА_2 , була неадекватною і всі сусіди про це знали. Свою вину визнає тільки в тому, що вдарив двері, і такі дії є хуліганськими, нічого не крав.

Потерпіла ОСОБА_2 , 04.11.2019, подала до суду заяву, згідно якої просила розгляд кримінального провадження проводити за її відсутності.

В судовому засіданні 18.02.2020, прокурор заявив клопотання про продовження розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 , оскільки потерпіла ОСОБА_2 , померла і учасники кримінального провадження погодилися з клопотанням прокурора.

Захисник Годись Н.В., вину ОСОБА_1 , заперечила, подала до суду клопотання про визнання доказів недопустимими, оскільки докази які зібрані в даному кримінальному провадженні отриманні з порушенням у передбаченому КПК порядку.

Незважаючи на заперечення своєї вини обвинуваченим, суд вважає, що факт скоєння правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, які суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, свідок ОСОБА_3 , приведений до присяги, суду показав, що 07.09.2019 близько 16:20-16:30 він приїхав додому та перебував неподалік подвір`я потерпілої ОСОБА_2 . Почув якісь удари, але не надав їм значення. Після чого, він побачив як його сусід ОСОБА_4 побіг на подвір`я ОСОБА_2 , тоді він теж туди побіг, де побачив розбиті двері її будинку та саму потерпілу, яка трималась за голову, та сказала що «він її бив, щось шукав в її хаті». Він побачив на подвір`ї розкидані різні речі в напрямку де живе ОСОБА_1 , що там знайшли і його шльопанці. В подальшому ОСОБА_1 він побачив, коли він зі своєю тещею підійшли до них з сусідом, щоб з`ясувати, що трапилось, при цьому ОСОБА_1 був босий, в збудженому стані та обдертий. Пізніше він був свідком того як потерпіла в присутності працівників поліції чітко вказала, що ці всі дії вчинив саме ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 , приведений в суді до присяги, показав, що є сусідом потерпілої ОСОБА_2 . В той день він стояв на вулиці, біля воріт, неподалік подвір`я потерпілої ОСОБА_2 та розмовляв зі своїм товаришем. Бачив, як ОСОБА_1 , пішов до хати ОСОБА_2 , і в цей час він почув глухий стук та потім почув крик потерпілої ОСОБА_2 . Він пішов до ОСОБА_2 , подивився, що там відбувається. На подвір`ї він зустрів потерпілу, яка була на землі, він допоміг їй підвестися, та посадив на лавку. В цей час потерпіла йому повідомила, що хтось, а саме «що він шукає в моїй хаті» «що він мене вдарив», після чого він побачив вибиті двері в її будинок, зайшов в середину, де в кімнаті на столі побачив якусь коробку, яка була відкрита. Вийшовши на вулицю, потерпіла повідомила, що він пішов в напрямку сараю, всередину якого він не потрапив, оскільки двері фіртки перед сараєм були підперті патиком з іншої сторони, але в сараї він чув якийсь шарудіння.

Свідок ОСОБА_5 , приведена в суді до присяги, показала, що 07.09.2019 прибирала в хаті і в цей час її на подвір`я закликав онук, де вона побачила свого зятя ОСОБА_1 , який сказав їй, що його кличуть сусіди з приводу якогось конфлікту з потерпілою ОСОБА_2 , та щоб вона підтвердила поліції, що він весь час був вдома на подвір`ї, після чого вони разом підійшли до двох сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які їй повідомили, що її зять забігав до сусідки ОСОБА_2 , та вони з цього приводу будуть викликати поліцію.

Свідок ОСОБА_8 , приведений в суді до присяги, показав, що 07.09.2019 перебував своїм автомобілем в м. Стрий по вул. Шептицького, 55. До нього підішли працівники поліції та запропонували бути понятим. Йому пояснили, що було здійснено крадіжку. Точної години не пригадує, коло 17-18 год. Заходив в середину до хати, йому показували намисто на подвір?ї, двері були цілі, однак пошкоджені. Знає, що за цією адресою жила жінка, яка була «неадекватна», бігала за дітьми. Чи проводилась фото-, відео- фіксація, не пригадує, не звертав уваги. Підпис поставив в протоколі та поїхав.

Свідок ОСОБА_9 , приведений в суді до присяги, показав, що 07.09.2019 прибув за викликом на місце події із слідчо-оперативною групою. Одразу проводились оперативно-розшукові заходи, щодо встановлення особи. Час який, вказаний в документах може не співпадати з реальним, оскільки це людський фактор. Під час проведення огляду місця події була присутня потерпіла, яка надавала покази, хоча була переляканою. В неї прийняли заяву та оглядали місце події з понятими. Що було вилучено не пам?ятає, однак після завершення огляду, все було запаковано в спец пакети та відображено в протоколі. Щодо висновку експерта, в якому зазначено, що досліджено ложки замість вилки, це була описка.

Свідок ОСОБА_10 , приведена судом до присяги, показала, що дати не пам?ятає, почула якийсь рух на вулиці. Вийшла та побачила працівників поліції. Її запросили бути понятим. Кожну річ пакували окремо. Протоколи, після оформлення вона прочитала та підписала.

Вина ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15 частини 3 статті 186 КК України підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Рапортом про прийняття повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2019 з якого вбачається, що 07.09.2019 о 16 год. 44 хв., надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 07.09.2019 о 16:43 за адресою: АДРЕСА_3 , повідомив сусід, що 5 хв., тому невідомий чоловік виламавши двері проник у будинок, коли його сусідка знаходилась вдома, почав погрожувати їй, що викрав невідомо. Очікують на наряд. Заявник: ОСОБА_3 .

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.09.2019р.,з якого вбачається, що о 16 год. 50 хв., слідчий СВ Стрийського ВП ГУНП у Львівській області Денис В.М., прийняв у ОСОБА_2 , усну заяву про грабіж з проникненням у житло. Так, ОСОБА_2 , вказала, що 07.09.2019 близько 16:40 у будинок за адресою її проживання, шляхом пошкодження вхідних дверей проникла особа чоловічої статті, яка шукала щось в шафі, яка розташована у спальні, де вона перебувала в той момент. Сума матеріальних збитків встановлюється. Викрадено: настільну лампу, столові ніж та виделку, жіночі парфуми, жіночу приколку до волосся, лак для нігтів.

Протоколом огляду місця події від 07.09.2019, початого о 16 год. 55 хв., закінченого о 19 год. 00 хв. з якого вбачається що, слідчим СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Денис В.М., проведено огляд місця події та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведення огляду, виявлено кухонні прибори, а саме кухонний ніж та вилку, срібного кольору із золотим обрамленням, які знаходились на дерев?яні тумбочці, близько 5 метрів від входу у будинок. Біля дерев?яної тумбочки, знаходилась лавка, на якій виявлено настільну лампу білого кольору. Вхідні двері пошкодженні в нижній частині. Ззаду житлового будинку, на відстані 1 метра виявлено: духи у скляному флаконі із золотистим ковпаком, жіночу заколку для волосся, коралі, скляний флакон ємністю 20мл та написом «made Love», скляний флакон із чорним ковпаком, скляний флакон із срібним ковпаком. Позаду будинку на відстані близько 2 метрів від господарського приміщення, виявлено взуття літнє, гумове із підошвою білого кольору. Під час огляду виявлено та вилучено: ніж, виделку, настільну лампу, 4 сліди папілярних узорів, духи у скляному флаконі, 3 скляні флакони, чоловіче взуття.

Протоколом про відібрання зразків для проведення експертизи від 07.09.2019, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 , було відібрано зразки узорів обох рук.

Висновком експерта №4/284 від 24.09.2019, яким встановлено, що три сліди пальців рук та один слід долоні перекопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки №1, №2, №3, №4, розмірами сторін 53x19мм, 108x75мм, 19x51мм, 19x42мм, вилучені під час огляду місця події від 07.09.2019 по вул. Шептицького, 27 в м. Стрий, Львівської області, придатні для ідентифікації особи. Три сліди пальців рук та один слід долоні перекопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки №1, №2, №3, №4, розмірами сторін 53x19мм, 108x75мм, 19x51мм, 19x42мм, вилучені під час огляду місця події від 07.09.2019 по вул. Шептицького, 27 в м. Стрий, Львівської області, залишені відповідно великим пальцем лівої руки, лівою долонею, безіменним пальцем лівої руки та безіменним пальцем правої руки гр. ОСОБА_1 .

Висновком експерта №9/719 від 27.09.2019 яким встановлено, що ринкова вартість столової ложки торговельної марки «Bachmayer» з орнаментом жовтого кольору та столового ножа торговельної марки «Bachmayer» з орнаментом жовтого кольору станом на 07.09.2019 становила 24,66 грн. Ринкова вартість настільного світильника «ГОСТ-8607-82» станом на 07.09.2019 становила 121,00 грн. і допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 підтримав в суді вказаний висновок та вказав, що дійсно для проведення експертизи була надано виделку однак, помилково було вказано, що оцінювалася ложкаі іхня ціна однакова і це не впливає на оцінку.

Довідкою ФОП ОСОБА_12 , від 25.10.2019 №227, встановлено, що станом на 07.09.2019 вартість майна бувшого у вжитку, а саме: намиста з перлин полімерного матеріалу довжиною 36 см, становить 30 грн., флакон парфумованої води «Apple Love» становить 50 грн., флакон лаку для нігтів «Mode Love» становить 10 грн., флакон лаку для нігтів «Express» становить 10 грн.

Вказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними і такими, що підтверджуються також безпосередньо дослідженими в судовому засіданні процесуальними доказами, а саме:

Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2019 року з якої вбачається, що клопотання слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Дениса В.В., про надання дозволу на проведення огляду житлового будинку та прилеглої до будинку території, що по АДРЕСА_3 задоволено.

Постановою слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Дениса В.В., від 09.09.2019 з якої вбачається, що чоловіче взуття, визнано речовим доказом, у кримінальному провадженні №12019140130001074 від 07.09.2019р.

Постановою слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Дениса В.В., від 07.09.2019 з якої вбачається, що столовий ніж, виделку, настільну лампу, 2 скляні флакони (парфуми), 4 сліди папілярних узорів, 2 скляні флакони (лак для нігтів), намисто, жіночу приколку для волосся, визнано речовими доказами, у кримінальному провадженні №12019140130001074 від 07.09.2019р.

Ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 вересня 2019 року з якої вбачається, що клопотання слідчого СВ Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області Дениса В.В., про арешт майна у кримінальному провадженні№12019140130001074 від 07.09.2019р. задоволено та накладено арешт на: столовий ніж, виделку, настільну лампу, 2 скляні флакони (парфуми), 4 сліди папілярних узорів, 2 скляні флакони (лак для нігтів), намисто, жіночу приколку для волосся, чоловіче взуття, які вилученні під час огляду місця події 07.09.2019.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140130001074 від 07.09.2019, у фабулі якого вказано, що 07.09.2019 в Стрйиський ВП ГУНП у Львівській області звернулась ОСОБА_2 , із проханням прийняти міри до невідомої особи чоловічої статті, яка 07.09.2019 близько 16:40 год. відкрито, виламавши двері у будинок заявниці, проник у будинок, де не застосовуючи фізичне насильство до останньої, заволодів чужим майном, проте не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Стороною захисту було подано клопотання про недопустимість доказів, а саме: витягу з ЄРДР, оскільки посилання сторони обвинувачення на витяг з ЄРДР про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення не може бути доказом вини ОСОБА_1 так як, реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, рапорт про прийняття повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, з якого вбачається, що 07.09.2019 року о 16.44 надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_3 про те, що за адресою АДРЕСА_3 невідомий чоловік виламавши двері проник у будинок сусідки, погрожував їй, що викрав - невідомо.

З цього ж рапорту вбачається, що відстань від поліції до місця події складає 2.192,5. м. Найближчий патруль знаходиться на відстані 685,8 м й прибув на місце о 16.58 год. 07.09.2019 року. Відповідно до інших даних із зазначеного рапорту слідчо-оперативна група прибула на місце події 17.09год. 07.09.2019 року. А відтак, відповідно до зазначеного рапорту жодних процесуальних дій на місці події до 16.58 год. - 17.09год 07.09.2019 року працівники поліції проводити не могли, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2019, з якого вбачається, що час його складання 16.50 год. 07.09.2019 року, що викликає сумнів, через те, що у вищезазначеному рапорті зафіксовано що працівники поліції (ГРПП) прибули на місце події о 16.58 год., а СОГ - 17.09год. 07.09.2019 року, зазначений протокол складено не однією особою, а заповнено його різними почерками, протокол огляду місця події від 07.09.2019, в якому згідно вимог ст.104 КПК України відсутні відомості про послідовність дій. Даний протокол складався слідчим Денисом В.М., однак всупереч вимог ст.104 КПК України характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання не вказується. Що саме слідчим проводилося під час огляду місця події - відеозйомка чи фотографування? Із тексту вбачається що використовується технічний засіб, однак - не зазначаються характеристики цього тех.засобу та носіїв інформації. В протоколі відсутні чіткі відомості про вилучені речі та документи, спосіб їх ідентифікації та упакування.

Разом з цим, додатки до протоколу не виготовлені у відповідності із вимогами ст.105 КПК України, не підписані понятими, про жодні додатки не зазначається у протоколі. Постанова про визнання предмету в якості речового доказу від 07.09.2019, однак з переліку, із такими ідентифікуючими ознаками, частина переліченого відповідно до протоколу огляду місця події не вилучалася. Окрім цього, захиснику, не відкривалися речові докази, постанова про визнання предмету в якості речового доказу від 09.09.2019, слідчий визнав речовим доказом чоловіче взуття, однак жодних ідентифікуючих ознак при цьому не наведено. Разом з цим, відповідно до протоколу огляду місця події - не зазначено про те, чи відбувалося упакування вилучених речей. Висновок експерта від 9/719 від 27.09.2019 не може бути як належний та допустимий доказ, так як жодним чином не доводить вини підзахисного. Довідка про вартість майна не носить жодної доказової бази по даному кримінальному провадженню.

Суд не погоджується з поданим стороною захисту клопотанням про визнання доказів недопустимими оскільки, при аналізі вказаних доказів, суд встановив наступну хронологію дій слідчих органів, згідно повідомлення на лінію «102» 07.09.2019 о 16:44 год., надійшло повідомлення про вчинення кримінального правопорушення по АДРЕСА_3 . О 16:58год. патрульна служба поліції СОГ, прибула на місце пригоди, протокол огляду розпочатий черговим слідчим Денис В.М., о 16:50 (згідно протоколу огляду місця події) закінчилась вказана слідча дія о 19 годині 00 хвилин. Вказана слідча дії провадились у присутності потерпілої ОСОБА_2 , та понятих, а також фіксувалась на фотоапарат «Nicon», фото також виконана черговим слідчим Денис В.М., вказана слідча дія проводилась до внесення відомостей до ЄРДР. В ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено столовий ніж, виделку, настільну лампу, 2 скляні флакони (парфуми), 4 сліди папілярних узорів, 2 скляні флакони (лак для нігтів), намисто, жіночу приколку для волосся, чоловіче взуття, які запаковані в спец пакети.

На підставі статті 87 КПК: «Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини».

Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК України до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.

Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.

Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

Виходячи з наведених вище висновків щодо застосування правил статті 87 КПК, суд зазначає, що проведення огляду місця події, не несе порушення конституційних прав обвинуваченого, тому за відсутності такого обґрунтуваного посилання у даному випадку на статтю 87КПК для визнання доказу недопустимим є непереконливим.

Суд також зазначає, що тлумачення частини 1 статті 87КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів призводить до висновку, що це правило може бути застосовано до похідних доказів лише у разі, якщо первісні докази визнані недопустимими на підставі частин 1-3 статті 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 КПК.

Крім того, застосовуючи правило частини 1 статті 87 КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1 статті 87 КПК.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що сторона захисту просить визнати недопустимими доказ, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протокол огляду місця події, роблячи посилання на доктрину «Плодів отруйного дерева» сформульованим Європейським судом з прав людини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть тами ж.

Суд зазначає, що для того, щоб можна було вважати, що певний доказ був отриманий з порушенням, та може бути визнаний недопустимим або таким, що являється «плодом отруйного дерева» інформація, що міститься у недопустимому доказі, має доводити обставини, які необхідно встановити для здійснення такої процесуальної дії. Таким чином, у цьому випадку інформація яка містилась у матеріалах ЖЕО на підставі якої вносились відомості до ЕРДР доводить законність внесення таких даних.

Отже, на підставі вище переліченого суд не приймає до уваги посилання захисника про недопустимість вказаних доказів, оскільки вказані слідчі дії проводились в межах кримінального провадження та уповноваженими особами і не порушили прав обвинуваченого.

Суд бере до уваги, пряме посилання статі 214 КПК України, яка регламентує чіткий порядок внесення даних до ЄРДР, а також прямо вказує на можливість проведення такої слідчої дії, як огляд місця події до внесення даних про таке кримінальне правопорушення до ЄРДР. Крім того, при наданні оцінці витягу з ЄРДР, суд звертає увагу, що згідно показів свідка ОСОБА_3 , подія сталась близько 16:20 – 16:30 год., про, що він особисто сповістив правоохоронні органи за допомогою виклику 102, про, що і є відповідні відомості у витязі з ЄРДР, які внесені уповноваженим слідчим, що доводить відповідність часу вчинення інших процесуальних дій органом досудового розслідування.

Крім того, суд зазначає, що стороною захисту не надано жодних доказів, які спростовують провину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Окремо слід зазначити, що згідно висновку експерта №4/824 від 24.09.2019, який є неспростованим доказом, чітко стверджено, що на предметах вилучених під час огляду місця події від 07.09.2019 по АДРЕСА_3 , сліди пальців рук та один слід долоні перекопійовані на відрізки прозорої липкої стрічки №1, №2, №3, №4, розмірами сторін 53x19мм, 108x75мм, 19x51мм, 19x42мм, вилучені під час огляду місця події від 07.09.2019 по АДРЕСА_3 , залишені відповідно великим пальцем лівої руки, лівою долонею, безіменним пальцем лівої руки та безіменним пальцем правої руки гр. ОСОБА_1 .

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Згідно постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 701/613/16-к обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину".

Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

За змістом статей 86-87 КПК України, ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.

Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості.

У ході судового розгляду цього кримінального провадження стороною захисту було заявлено клопотання про визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими з різних підстав. Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що досліджені в судові засіданні докази є неналежними та недопустимими, стороною захисту порушення вимог статей 85-87 КПК України в судовому засіданні не доведено.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінальних правопорушень суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння кримінального правопорушення та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений свою вину не визнав, обставини та мотиви скоєння кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його вік, раніше судимого 10.06.2011 Конотопським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на 7 років, звільненого з місць позбавлення волі 20.01.2017, засудженого вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 за ч.2 ст.185 КК України на 3 (три) місяці 15 днів арешту та за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) місяців арешту, який був скасований 26.09.2019 в частині призначеного покарання і згідно вироку Львівського апеляційного суду від 26.09.2019 обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці, судимість якого не знято та не погашено у встановленому законом порядку, негативно характеризується за місцем фактичного проживання, згідно наданих стороною обвинувачення документів, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкцій статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає за необхідне при призначенні остаточного покарання слід застосувати ч.1 ст..71 КК України оскільки, даний злочин вчинено після постановлення обвинувального вироку Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.06.2019 щодо обвинуваченого тому, суд керується часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, що узгоджується з позицією об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в справі №766/39/17 провадження №51-8867кмо18.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно з положеннями ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Витрати, пов`язані із залученням експертів за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави.

Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370,371,374 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі п. а п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України перевести 4 (чотири) місяці арешту за вироком Львівського апеляційного суду від 26.09.2019 у 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання, призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, частково приєднати невідбуту ним частину за вироком Львівського апеляційного суду від 26.09.2019, та за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання за даним вироком, строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 07 вересня 2019 до 26 жовтня 2021 з розрахунку один день попереднього ув?язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 2512 (дві тисячі п?ятсот дванадцять) грн. 16 коп.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді 16 вересня 2019 року на столовий ніж, виделку, настільну лампу, 2 скляні флакони (парфуми), 4 сліди папілярних узорів, 2 скляні флакони (лак для нігтів), намисто, жіночу приколку для волосся, чоловіче взуття.

Речові докази:

-столовий ніж, виделку, настільну лампу, 2 скляні флакони (парфуми), 4 сліди папілярних узорів, 2 скляні флакони (лак для нігтів), намисто, жіночу приколку для волосся, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Стрийського ВП – знищити.

-чоловіче взуття повернути у власність ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя Р. Т. Шрамко